Справа №760/12334/22
Провадження №1-кс/760/272/23
20 лютого 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , старшого слідчого в ОВС - криміналіста 5 відділення СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноваженого слідчого ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадження №22022101110000068 від 04 квітня 2022 року,
Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить суд зобов'язати слідчого, уповноваженого здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022101110000068 від 04 квітня 2022 року, повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон iPhone 6s, марки «Apple», серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 (пароль: НОМЕР_3 ), мобільний телефон iPhone 8, марки «Apple», серійний номер НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 (пароль: НОМЕР_3 ), які вилучені 25 серпня 2022 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Подана скарга обґрунтована тим, що слідчими слідчого управління Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 22022101110000068 від 04.04.2022р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
25 серпня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.08.2022 року слідчим 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проведено обшук за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було відшукано та вилучено речі, а саме: мобільний телефон iPhone 6S марки «Apple», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 (пароль: НОМЕР_3 ), та мобільний телефон iPhone 8 марки «Apple», серійний номер НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_5 (пароль: НОМЕР_3 ).
На думку представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , вилучене майно не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про обшук, тому, дане майно відноситься до тимчасово вилученого майна, яке, за відсутності клопотання про арешт майна, повинно бути негайно повернуте особі, у якої його було вилучено.
Разом з тим, вилучене у ОСОБА_5 майно повернуто не було, тому представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій просив зобов'язати слідчого, уповноваженого здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022101110000068 від 04.04.2022 року повернути ОСОБА_5 , мобільний телефон iPhone 6S марки «Apple», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 (пароль: НОМЕР_3 ); мобільний телефон iPhone 8 марки «Apple», серійний номер НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_5 (пароль: НОМЕР_3 ), які вилучені 25.08.2022 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні слідчий заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що вилучене майно входить до переліку майна щодо якого судом прямо надано дозвіл на його відшукання, а також подав до суду копії матеріалів кримінального провадження, а саме постанову про визнання вилучених мобільних телефонів речовими доказами від 25.08.2022 року, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, повідомлення про завершення досудового розслідування в кримінальному провадження.
Дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно до ч.7 ст.236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Як встановлено в ході судового розгляду, слідчими слідчого управління Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №22022101110000068 від 04.04.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.
17 серпня 2022 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 22022101110000068, яке внесене до ЄРДР 04.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України - задоволено частково. Надано слідчим, які входять до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні, дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (Номер інформаційної довідки: 306213440 від 30.07.2022), на праві власності належить ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання знарядь кримінального правопорушення, зокрема: блокнотів, записників та аркушів паперу на яких наявні рукописні або машинописні записи, СІМ-карт операторів мобільного зв?язку та мобільних телефонів з електронними відомостями про вчинення вказаного кримінального правопорушення, якими користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; персональних електронно-обчислювальних машин (комп?ютерної техніки), ноутбуків, електронних накопичувачів інформації, які мають значення для розслідування даного кримінального провадження та копіювання з них інформації, та вилучення їх лише у випадку неможливості встановити чи скопіювати таку інформацію через необхідність подолання систем логічного захисту. В іншій частині - відмовлено.
При цьому у мотивувальній частині ухвали від 17 серпня 2022 року зазначено, що слідчий суддя вважає за можливе надати дозвіл на копіювання інформації з СІМ-карти операторів мобільного зв'язку та мобільних телефонів з електронними відомостями, персональних електронно-обчислювальних машин (комп'ютерної техніки), ноутбуків, електронних накопичувачів інформації, на яких зберігається або може зберігатись інформація із відомостями щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, та вилучення їх лише у випадку неможливості встановити чи скопіювати таку інформацію через необхідність подолання систем логічного захисту.
25 серпня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.08.2022 року слідчим 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проведено обшук за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було відшукано та вилучено речі, а саме: мобільний телефон iPhone 6S марки «Apple», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 (пароль: НОМЕР_3 ), та мобільний телефон iPhone 8 марки «Apple», серійний номер НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_5 (пароль: НОМЕР_3 ).
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Згідно п.2 ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Проте під час проведення обшуку 25 серпня 2022 року за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучення мобільного телефону iPhone 6S марки «Apple», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 (пароль: НОМЕР_3 ), та мобільного телефону iPhone 8 марки «Apple», серійний номер НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_5 (пароль: НОМЕР_3 ) у протоколі обшуку жодним чином не зазначено про неможливість копіювання з них інформації, у тому числі щодо необхідність подолання систем логічного захисту.
Крім того, у протоколі обшуку 25 серпня 2022 року слідчий вказав паролі до телефонів, що свідчить про те, що доступ до таких телефонів не був обмежений власником.
Також слідчим не додано доказів того, що на момент вилучення вказаних мобільних телефонів у них містилися відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.
Огляд вилучених під час обшуку речей було проведено лише 27 серпня 2022 року, що підтверджується протоколом огляду від 27 серпня 2022 року.
У постанові про визнання речовими доказами від 25 серпня 2022 року також не зазначено жодних відомостей про те, що вилучені мобільні телефони, або інформація, яка в них міститься, відповідають критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Крім того, відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно до ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Відповідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучені під час проведення обшуку в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , телефони не можуть відноситися до тих речей та документів, дозвіл на відшукання яких був прямо наданий в ухвалі слідчого судді від 17 серпня 2022 року про обшук, оскільки в ухвалі не було вказаного індивідуальні ознаки таких речей, зокрема марку та серійний номер телефонів, а також слідчим не доведено, що на момент проведення обшуку ним було встановлено, що у мобільних телефонах, якими користується ОСОБА_5 , містяться відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України. Тому вказане майно відноситься до тимчасово вилученого майна.
Відтак, можливість законного утримання тимчасово вилученого майна органом досудового розслідування можливе лише в разі накладення на нього арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів. В даному випадку, слідчий чи прокурор повинні звернутися з таким клопотання про арешт, в передбачений КПК України строк.
Разом з тим, слідчим суддею не встановлено, що після вилучення 25 серпня 2022 року в житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , майна, орган досудового розслідування звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення його збереження як речового доказу в даному кримінальному провадженні, і що таке клопотання було задоволено.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.
Перед тим як з'ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
З'ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з'ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучене 25 серпня 202 року під час проведення обшуку безпідставно утримується органом досудового розслідування. Вказані дії органу досудового розслідування, на думку слідчого судді, не відповідають принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та призвели до обмеження права власності ОСОБА_5 на безперешкодне користування своїм майном.
А тому необхідно зобов'язати уповноваженого слідчого ГУ СБ України в м. Києві та Київській області у кримінальному провадженні №22022101110000068 від 08 квітня 2022 року повернути ОСОБА_5 майно, яке вилучено 25 серпня 2022 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 6S марки «Apple», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 (пароль: НОМЕР_3 ); мобільний телефон iPhone 8 марки «Apple», серійний номер НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 (пароль: НОМЕР_3 ).
Керуючись статтями 167, 169, 173, 236, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноваженого слідчого ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадження №22022101110000068 від 04 квітня 2022 року - задовольнити.
Зобов'язати уповноваженого слідчого ГУ СБ України в м. Києві та Київській області у кримінальному провадженні №22022101110000068 від 08 квітня 2022 року повернути ОСОБА_5 майно, яке вилучено 25 серпня 2022 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон iPhone 6S марки «Apple», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 (пароль: НОМЕР_3 );
- мобільний телефон iPhone 8 марки «Apple», серійний номер НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 (пароль: НОМЕР_3 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1