27.02.2023 Справа № 756/101/23
Справа № 756/101/23
Провадження № 3/756/810/23
27 лютого 2023 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Оболонського УП ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючої товарознавцем у ТОВ «Оболонь-Трейд», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 536430, ОСОБА_1 16.12.2022 року о 12 год. 30 хв. здійснювала продаж алкогольних напоїв без марок акцизного збору в приміщенні бар-магазину «Гастрономчик» по вул. Йорданська 9Д/літ. А, приміщення № 2 в м. Києві, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про розгляд справи про адміністративне правопорушення повідомлялась належним чином, заяв, заперечень суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності за наявними матеріалами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП зважаючи на наступне.
Згідно зі ст. 15 цього Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання.
Разом із тим, до протоколу не додано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, а тому вона не може бути суб'єктом адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Водночас протокол про адміністративне правопорушення не містить належного викладення обставин події, не зазначено кількість алкоголю, яку було продано, за яку вартість та за яких обставин або в який спосіб (кому саме, під час перевірки, в роздріб чи оптом тощо). Тобто зміст правопорушення конкретно і належно не викладено.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.156 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 279, 283-285 КУпАП,
Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя