ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3383/23
провадження № 3/753/2050/23
"16" березня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши адміністративні справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18.02.2023 приблизно о 11-05 год. у м. Києві вул.Ревуцького б.36/2 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фольцваген Кадді», д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним не звернувся за допомогою сторонніх осіб, в результаті здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Хавал» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.9 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП). ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, на порушення вимог пункту 2.10 а) ПДР України залишив місце пригоди, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох адміністративних правопорушень, скоєних в один і той же час та в одному і тому ж місці, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, суд встановив підстави для об'єднання цих справ в одне провадження.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні ДТП визнав, з приводу залишення місця події, пояснив, що після зіткнення оглянув автомобілі. Оскільки власника пошкодженого автомобіля не було поруч, він поїхав шукати інше місце для паркування і в цей час його керівник викликав на службу і він поїхав.
Захисник просив врахувати причини, з яких правопорушник покинув місце ДТП та суворо не наказувати.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суддя встановив такі обставини.
Статтею 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до пункту 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Пунктом 2.10 а) Правил дорожнього руху передбачено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
За приписами Закону України «Про дорожній рух» порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачена адміністративна відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП , доводиться даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення, протоколі огляду місця ДТП зі схемою ДТП, письмових поясненнях учасників пригоди, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , фотознімками, на яких зафіксовані пошкодження транспортних засобів.
Вивченням матеріалів адміністративної справи встановлено, що вони містять достатні докази винності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП .
Отже, з огляду на встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним не звернувся за допомогою сторонніх осіб, в результаті здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Хавал», та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди, чим порушив вимоги пунктів 10.9, 2.10 а) ПДР України.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, визнання правопорушником своєї вини, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним скоєному.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У зв'язку з викладеним, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536,80 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення його від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 36, 124, 122-4, 279, 280, 283, 284 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення, частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Об'єднати справу № 753/3383/23 (провадження № 3/753/2050/23) та справу № 753/3385/23 (провадження № 3/753/2051/23) в одне провадження та присвоїти їй № 753/3383/23 (провадження № 3/753/2050/23).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя М.О.Заставенко