Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 991/2033/23
Провадження № 1-кс/991/2065/23
14 березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваної ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2019 року за № 52019000000000334, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
І. Суть клопотання та заперечень сторони захисту
1.1. 07 березня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2019 року за № 52019000000000334, за підозрою у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» службовими особами Філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» (надалі - філія) ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та директором ТОВ «Коларес-Брокерс» (надалі - товариство) ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За твердженням детектива, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, постановою від 21 березня 2022 року, у зв'язку з неприбуттям на виклик детектива та відсутністю відомостей про її місцезнаходження, підозрювану було оголошено у розшук, а після того, як вона повідомила, що перебуває за межами України, постановою від 11 листопада 2022 року - у міжнародний розшук.
На переконання детектива, у теперішній час існують ризики, які виправдовують обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
1.2. 09 березня 2023 року до слідчого судді надійшли письмові заперечення захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , у яких захисник просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.
На думку захисника, ОСОБА_4 була необґрунтовано оголошена у розшук, оскільки відсутні докази направлення їй повістки про виклик, а повідомлення за допомогою телефону направлялися на номер, яким вона не користується.
Адвокат наголосив, що з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_4 дотримувалася належної процесуальної поведінки та прибувала на виклики детектива, а її виїзд на межі м. Києва був обумовлений бойовими діями на території міста у лютому-березні 2022 року, що становило небезпеку для життя її родини.
На думку сторону захисту, наведені у клопотанні детектива ризики відсутні, адже досудове розслідування у кримінальному провадженні триває вже значний час, всі докази отримані детективом, у зв'язку з чим і можливість їх знищення чи ховання виключена, а фактів впливу на свідків не зафіксовано. Також адвокат наголосив, що станом на теперішній час досудове розслідування зупинене, що виключає можливість розгляду клопотання.
ОСОБА_4 має малолітнього сина, вихованням та утриманням якого займається самостійно, раніше не судима, має житло на території України, що, на думку захисника, має бути враховане під час обрання запобіжного заходу.
1.3. 13 березня 2023 року електронною поштою до суду була направлена скан-копія листа за підписом ОСОБА_4 , у якому вона повідомила, що виїхала за межі України виключно у зв'язку з небезпекою для свого життя і життя свого сина та наголосила на тому, що випадків неналежної процесуальної поведінки не допускала. Взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції не має можливості у зв'язку з відсутністю електронного цифрового підпису.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання із зазначених у ньому мотивів.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання із мотивів, зазначених у поданих ним письмових запереченнях.
ІІІ. Оцінка слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання детектива ОСОБА_6 , заперечення захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та надані ними матеріали, заслухавши думку осіб, присутніх у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керувалася слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
21 жовтня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Повідомлення вона отримала особисто того ж дня об 11 год. 43 хв.
У повідомленні про підозру зазначено, що ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Коларес-Брокерс», за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, що контролюють діяльність низки суб'єктів господарської діяльності, зокрема, ТОВ «Коларес-Брокерс», ТОВ «ТД Магнатек», ТОВ «Енерго Ком», ТОВ «Аркона Трейд», ТОВ «Праймтехпостач» та ТОВ «Енерго Ком», вчинила заволодіння на користь ТОВ «Коларес-Брокерс» грошовими коштами у сумі 11 859 395,17 грн за таких обставин.
Невстановлені особи у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 травня 2018 року, вступили у злочинну змову із заступником директора філії ОСОБА_7 , узгодивши спільний злочинний намір на заволодіння грошовими коштами товариства під час закупівлі філією кам'яного вугілля марки ДГ (13-100) за завищеною ціною. З метою реалізації злочинного умислу, цими особами залучено до вчинення злочину підконтрольну їм ОСОБА_4 , яка на той час була директором ТОВ «Коларес-Брокерс» і мала забезпечити участь підприємства в торгах та постачання продукції. ОСОБА_7 залучив до вчинення злочину начальника відділу матеріально-технічного забезпечення філії ОСОБА_8 , який мав забезпечити завищення очікуваної вартості закупівлі та у подальшому, шляхом голосування при прийнятті рішень тендерним комітетом філії, погодження техніко-економічних обґрунтувань, надати засоби для реалізації спільного умислу.
На виконання зазначеної домовленості відділом матеріально-технічного забезпечення філії 10 травня 2018 року ініційовано проведення шести процедур закупівель за кодом ДК 021:2015-09110000-3 Тверде паливо (Вугілля кам'яне марки ДГ (13-100)).
Після оголошення тендерним комітетом процедури конкурсних торгів невстановлені особи забезпечили участь у торгах двох підконтрольних їм підприємств - ТОВ «Магнатек» та ТОВ «Коларес-Брокерс» з метою імітації конкуренції та використання прав учасника процедури закупівлі як для усунення інших учасників, так і для забезпечення укладення договорів поставки вугілля за найбільш завищеною від ринкової ціною. Підпорядковані їм працівники підготували всі необхідні документи для участі в закупівлях. ОСОБА_4 підписала підготовлені документи ТОВ «Коларес-Брокерс».
З метою виконання наперед визначених домовленостей невстановлені особи, будучи впевненими у перемозі ТОВ «Коларес-Брокерс» у торгах, через безпосередній вплив на ОСОБА_9 та керівників інших підконтрольних юридичних осіб, ще до офіційного прийняття рішення про перемогу у торгах ТОВ «Коларес-Брокерс», організували укладання договорів між підконтрольними підприємствами та реальними виробниками вугілля, імітуючи законну господарську діяльність між нібито незалежними юридичними особами, з поступовим збільшенням націнки на вугілля на кожній ланці ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача (філії), зокрема:
- договір від 27 липня 2018 року між ТОВ «Аркона Трейд» та виробником ТОВ «Промислова компанія «Збагачувач» на постачання вугільної продукції за ціною 2 850 грн/т;
- договір від 22 серпня 2018 року між ТОВ «Енерго Ком» та ТОВ «Аркона Трейд» на постачання вугілля марки ДГ (13-100) № 40789333 за ціною 3 725 грн/т;
- договір від 28 серпня 2018 року між ТОВ «Праймтехпостач» та ТОВ «Енерго Ком» на постачання вугілля марки ДГ (13-100) № 08/18 за ціною 4 373 грн/т;
- договір від 30 серпня 2018 року між ТОВ «Коларес-Брокерс» та ТОВ «Праймтехпостач» на постачання вугілля марки ДГ (13-100) № 30/08 за ціною 4 513 грн/т.
Обсяг вугілля та місця поставки, передбачені в договорах, ідентичні загальному обсягу та місцям поставки, зазначеним у документації усіх шести конкурсних торгів.
У всіх наведених процедурах закупівлі, невстановленими особами було використано ТОВ «ТД Магнатек» для оскарження невигідних для наперед узгодженого переможця - ТОВ «Коларес-Брокерс» рішень тендерного комітету.
Незважаючи на те, що антимонопольним комітетом визнано безпідставним відхилення учасників через ненадання ними в складі документації ДСТУ 3472-2015, тендерним комітетом не скасовано попередні рішення про недопуск учасників за цією ж підставою в жодних торгах.
З метою забезпечення укладання договорів про постачання вугілля саме з ТОВ «Коларес-Брокерс» службові особи департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» підготували листи про неможливість укладення договору з ТОВ «Магнатек» у зв'язку з поданням останнім документів, які не відповідають вимогам тендерної документації щодо найменування документів виробника товару, у зв'язку з чим 06 вересня 2018 року засіданням тендерного комітету вирішено не укладати договір з цим підприємством з його вини та визнано переможцем ТОВ «Коларес-Брокерс».
ОСОБА_4 підписала договори від 24 вересня 2018 року № УЗ/ЦЛ-18467/Ю, № УЗ/ЦЛ-18468/Ю, № УЗ/ЦЛ-18469/Ю, № УЗ/ЦЛ-18470/Ю, № УЗ/ЦЛ-18471/Ю, № УЗ/ЦЛ-18472/Ю на постачання вугілля. Заступники керівника філії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які могли бути не обізнані про злочинний умисел ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи впевненими у дотриманні вимог законодавства і внутрішніх нормативних актів товариства під час проведення процедури закупівлі, 24 вересня 2018 року всупереч процедури погодження ціни договору, передбаченої п.5.8 наказу № 107 від 26 лютого 2016 року, без відповідного погодження ціни договору з Департаментом матеріально-технічного забезпечення товариства, підписали зазначені договори на постачання вугілля за цінами в середньому близько 4,5 тис. грн.
Зазначені у договорах ціни значно перевищували очікувану вартість закупівель без ПДВ (3 900 грн за тону) та майже дорівнювали очікуваній вартості закупівлі з ПДВ, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи, ринкові ціни на вугілля станом на дату підписання договорів становили 3 767,82 грн.
Крім того, 04 жовтня 2018 року між ТОВ «Коларес-Брокерс» за підписом ОСОБА_4 та філією укладено додаткові угоди до договорів, відповідно до яких змінено ціну вугілля на 4 589 грн/т без ПДВ.
Незважаючи на недотримання процедури погодження закупівлі, ОСОБА_7 вже 18 жовтня 2018 року надав ТОВ «Коларес-Брокерс» рознарядки щодо постачання продукції, мотивуючи це необхідністю постачання вугілля для опалення вагонів.
На виконання наданих рознарядок ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в період жовтня 2018 року - березня 2019 року забезпечили постачання ТОВ «Коларес-Брокерс» 14 270,75 т вугілля за місцями, які були визначені договорами, на загальну суму 65 120 595,55 грн, яка була оплачена філією в січні-квітні 2019 року у повному обсязі.
Відповідно до висновку судової економічної експертизи різниця між розміром витрат постачання продукції відповідно до видаткових накладних ТОВ «Коларес- Брокерс» внаслідок укладання зазначених договорів та коштами, які б філія сплатила у випадку закупівлі вугілля за ринковими цінами (розмір надмірних витрат), станом на 04 жовтня 2018 року та 28 грудня 2018 року складає 11 859 395,17 грн, що свідчить про завдання філії матеріальної шкоди у зазначеному розмірі, який згідно з п. 4 приміткою до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Процедура здійснення тендерної закупівлі, а також повноваження зазначених у повідомленні про підозру осіб підтверджуются наданими детективом матеріалами, зокрема:
- наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 230/ос від 04 грудня 2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_8 на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення;
- наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 73/ос від 17 січня 2018 року про призначення ОСОБА_7 на посаду заступника директора філії;
- наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 054 від 27 січня 2017 року про затвердження Положення про Філію «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця»;
- наказом № 234 від 31 липня 2018 року «Про розподіл обов'язків між директором філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця»;
- наказом № 036 від 12.02.2018 «Про затвердження складу тендерного комітету філії»;
- наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 107 від 26 лютого 2016 року «Про організацію закупівель і дотримання планової та фінансової дисципліни»;
- наказом № 353 від 31 травня 2017 року про затвердження Тестової процедури з формування очікуваної вартості закупівлі товарів у ПАТ «Укрзалізниця».
Відповідно до ст. 7 статуту ТОВ «Коларес-Брокерс» 100% статутного капіталу товариства належить ОСОБА_4 .
На підтвердження обставин здійснення закупівель, зокрема, їх документального оформлення, детективом надано тендерну документацію щодо 6 зазначених у повідомленні про підозру закупівель № UA-2018-05-16-000963-c, UA-2018-05-16-002520-a, UA-2018-05-16-001560-b, UA-2018-05-16-002462-a, UA-2018-05-16-001509-b, UA-2018-05-16-002510-a (службові записки, технічні специфікації, листи-погодження, протоколи розгляду тендерних пропозицій, реєстраційні картки моніторингу), а також договори постачання вугілля, укладені за результатами здійснення закупівель.
Оглядом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_4 станом на 17 березня 2016 року була керівником ТОВ «Коларес-Брокерс» (протокол від 20 січня 2020 року). Цим протоколом, а також протоколом огляду IP-адрес від 15 грудня 2020 року встановлено зв'язок зазначених у повідомленні про підозру суб'єктів господарської діяльності, з огляду на коло їх власників та керівництва, а також місцезнаходження.
Протоколами огляду від 15 грудня 2020 року та від 20 серпня 2021 року підтверджуються обставини закупівлі вугілля за 2018 рік ПАТ «Укрзалізниця» та надані ТОВ «Коларес-Брокерс» цінові пропозиції.
Допитана в якості свідка ОСОБА_13 повідомила, що працювала на посаді провідного інженера відділу матеріально-технічного забезпечення філії та займалася організацією проведення публічних закупівель. За її твердженням, ОСОБА_7 особисто дав їй вказівку внести очікувану вартість вугілля 3 900 грн/т, що було менше, аніж вартість останньої закупівлі.
Під час огляду телефона ОСОБА_13 були зафіксовані вказівки ОСОБА_7 щодо надання рознарядок на вугілля (протокол від 16 березня 2020 року).
Свідок ОСОБА_14 повідомила, що обіймала посаду начальника технічного відділу та за вказівкою ОСОБА_7 готувала службові записки щодо відхилення учасників конкурсних торгів. Також, за її твердженням, він постійно здійснював тиск на підлеглих з метою пришвидшення закупівлі вугілля.
Згідно з актом службової перевірки № ЦУАДО-03/1 від 06 грудня 2019 року комісією з числа посадових осіб ПАТ «Укрзалізниця» встановлені надмірні витрати у сумі понад 11 млн грн під час здійснення закупівель вугілля у 2018 році, завищення його очікуваної вартості та укладання договорів за завищеними цінами, безпідставне відхилення пропозицій учасників, невідповідність ціни та суми договорів специфікаціям.
Розмір матеріальної шкоди був визначений на підставі висновку судової товарознавчої експертизи № 03/12.1/2021 від 29 червня 2021 року та судової економічної експертизи № СЕ-1232-5-1261.21 від 14 вересня 2021 року.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
3.5. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Детектив повідомив, що у період з 14 по 18 березня 2022 року вживав заходи, спрямовані на виклик підозрюваної, проте ОСОБА_4 на виклик не з'явилася, у зв'язку з чим її було оголошено у розшук.
25 жовтня 2022 року на адресу НАБУ надійшов лист, у якому ОСОБА_4 повідомила, що залишила межі України у зв'язку зі збройною агресією проти України. З огляду на це постановою від 11 листопада 2022 року її було оголошено у міжнародний розшук. Перебування підозрюваної за межами України не спростовувала і сторона захисту.
Слідчий суддя погоджується з доводами адвоката щодо наявності особливих обставин у м. Києві у лютому-березні 2022 року, які становили реальну небезпеку для життя та вимагали вжиття заходів щодо мінімізації такої загрози, зокрема, шляхом виїзду за межі України. А тому факт залишення ОСОБА_4 території України не розглядається слідчим суддею як спосіб переховування від органу досудового розслідування.
Водночас, ОСОБА_4 була достеменно обізнана про факт здійснення щодо неї кримінального провадження за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. На переконання слідчого судді, особа, яка не має наміру переховуватися, у межах виконання свого обов'язку прибути на виклик слідчого, передбаченого ч. 7 ст. 42 КПК України, не позбавлена можливості повідомити детективу про місце свого перебування, навести об'єктивні обставини, які перешкоджають її прибуттю на виклик, погодити місце здійснення слідчих дій, не наближене до районів бойових дій, чи їх здійснення у режимі дистанційного досудового розслідування тощо.
Невикористання ОСОБА_4 наведених можливостей свідчить про обґрунтованість доводів детектива щодо наявності ризику її переховування від органів досудового розслідування та суду.
3.6. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя погоджується з детективом в частині наявності цього ризику, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , зокрема, можливої причетності до його вчинення значної кількості суб'єктів господарської діяльності, а також документального оформлення господарських відносин з постачання вугілля.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі не завершене, процес збирання доказів у кримінальному провадженні триває, існує вірогідність того, що підозрювана може знищити або сховати документи, які містять відомості про кримінальне правопорушення, у вчинені якого вона підозрюється.
3.7. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні
Як зазначив детектив, у кримінальному провадженні свідками є, зокрема, колеги по роботі ОСОБА_4 із групи компаній «Коларес», на яких вона, використовуючи особисті стосунки, може здійснювати вплив з метою уникнення викриття її та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтованим, оскільки їх показання є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування. Враховуючи, що свідки можуть бути відомі ОСОБА_4 , існує можливість незаконного впливу на них з боку підозрюваної. Встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, як зазначено у повідомленні про підозру, кримінальне правопорушення було вчинене у змові зі службовими особами філії, а тому є обґрунтованими доводи детектива щодо можливості впливу на них з боку підозрюваної.
3.8. Щодо оголошення в міжнародний розшук
Враховуючи, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України можливий лише за наявності вичерпного переліку підстав, зокрема, оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, слідчий суддя має оцінити наявність цієї підстави.
18 березня 2022 року на адресу ОСОБА_4 було направлено повістку про виклик, та у зв'язку з неприбуттям та відсутністю відомостей про її місцезнаходження постановою від 21 березня 2022 року було оголошено у розшук.
У подальшому вживалися заходи щодо встановлення місцезнаходження підозрюваної, зокрема, 28 вересня 2022 року було здійснено виїзд за її місцем проживання, здійснювалися виклики телефоном.
Слідчий суддя вважає слушними доводи захисника, що певна частина викликів здійснювалася на телефонний номер, яким не користувалася ОСОБА_4 , втім, це не спростовує доводи детектива про те, що місцезнаходження підозрюваної органу досудового розслідування було невідоме.
25 жовтня 2022 року детективом було отримано лист від ОСОБА_4 , у якому вона повідомила, що залишила межі України у зв'язку із загрозою для життя та має намір прибути до м. Києва після закінчення війни.
07 листопада 2022 року під час телефонної розмови ОСОБА_4 повідомила детективу, що перебуває у Польщі, намірів прибувати до України не має.
Постановою від 11 листопада 2022 року її було оголошено у міжнародний розшук.
Наведені обставини не спростовувалися стороною захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Слідчий суддя констатує, що станом на час оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук в органу досудового розслідування були відсутні відомості про місцезнаходження підозрюваної, на виклик детектива вона не прибувала, натомість повідомила, що перебуває за межами України.
Отже, детектив мав передбачені законом підстави для оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук та до ухвалення цього рішення вживав заходи щодо встановлення її місцезнаходження.
3.9. Щодо інших питань
Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальний процесуальний закон щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачає можливість окремого розгляду питань щодо його обрання та щодо застосування.
В разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою питання його безпосереднього застосування має бути предметом судового контролю після затримання підозрюваного і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження (ч. 6 ст. 193 КПК України).
Враховуючи, що обрання запобіжного заходу без його застосування можливе лише для тримання під вартою, слідчий суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Такі обставини мають з'ясовуватися під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя відхиляє доводи захисника щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у час, коли досудове розслідування було зупинене, адже у дні проведення судових засідань 08 та 14 березня 2023 року досудове розслідування було відновлене відповідними постановами прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 372 КПК України, слідчий суддя,
1. Клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_6 - задовольнити.
2. Обрати підозрюваній ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
3. Після затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути з її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1