ЄУН 193/249/23
Провадження 2/193/182/23
іменем України
17 березня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О.В.,
за участю секретаря судового засідання Хомич Н.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Софіївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мудраченко Віктора Михайловича до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
Стислий виклад позиції позивача.
22.02.2023 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Софіївського районного суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з названим цивільним позовом до відповідача Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, згідно з яким просив визнати за позивачкою, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 , право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача вказано, що названий житловий будинок, належав матері позивачки, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті прийняти у спадок вищевказане нерухоме майно в органах нотаріату позивачка до цього часу не змогла, оскільки відсутній правовстановлюючий документ цей на житловий будинок на ім'я ОСОБА_3 , який згідно інформації виданої ОКП «Софіївське БТІ» за № 230 від 12.10.2021 зареєстрований за ОСОБА_4 , через що нотаріус відмовляється видати їй свідоцтво про право на спадщину.
Посилаючись на те, що інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні, а прийняти спадщину за законом у нотаріуса не вдається, позивачка змушена звернутися до суду з цим позовом.
Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою судді від 24.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с.51).
Окрім названого, за цією ухвалою, згідно клопотанням представника позивача, витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л. І. копію спадкової справи № 73/2021, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ..
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з'явилися, представником надано письмову заяву про можливість розгляду справи за його та позивача відсутності. Згідно цієї ж заяви, заявлені вимоги представник позивачки підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явився, втім направив на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи без його участі, пред'явлений до сільської ради позов визнав і не заперечував проти його задоволення.
Представник третьої особи - приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу явку свого представника у підготовче судове засідання не забезпечив, проте надіслав до суду заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника нотаріальної контори, своїх заперечень проти позову не висловив.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 , виданого 03.04.1989 виконавчим комітетом Софіївської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області, ОСОБА_4 належав житловий будинок за АДРЕСА_1 (а.с.11).
Згідно даних технічного паспорту на будинок, виданого БТІ 20.01.1989, названий будинок позначений у технічному паспорті літерою А, має загальну площу 61,7 кв.м., житлову площу 25,3 кв.м. При цьому на території домоволодіння маються господарські будівлі та споруди, зокрема такі як: літня кухня - Б, погріб - Б п/д, сарай - В, гараж - Г, туалет - Д, колодязь - І, басейн - ІІ, огорожа - І (а.с.17).
ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 39), та приходився ОСОБА_5 , батьком, що підтверджено посвідкою про народження № НОМЕР_3 (а.с. 38).
В свою чергу, матеріали справи підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_5 та позивачки ОСОБА_6 на рівні батька та дочки. (а.с. 42).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер (а.с. 39).
Після смерті діда позивача - ОСОБА_4 , його син ОСОБА_5 отримав спадщину у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , однак належним чином не оформив право власності на успадкований ним житловий будинок.
В подальшому після смерті ОСОБА_5 , спадщину, яка складалась із вже згаданого житлового будинку отримала його дружина, мати позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину від 07.06.1996 зареєстрованого у реєстрі за № 104 (а.с. 14).
Отримавши спадщину ОСОБА_3 у свою чергу теж належним чином не зареєструвала право власності на успадкований нею вищевказаний житловий будинок, але за життя склала заповіт, посвідчений секретарем Девладівської сільської ради Акастьоловою Р. П. 17.06.1996 за р./№ 70, згідно якого все своє майно, де б воно не було, із чого воно не складалось, вона заповіла дітям ОСОБА_7 та, позивачці у справі, ОСОБА_1 (63).
Матеріали справи свідчать про те, що позивачка ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_8 ) справді є дочкою спадкодавці ОСОБА_9 (а.с.67).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №148/2020, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 як спадкоємець, яка постійно проживала разом з спадкодавцем на день відкриття спадщини, прийняла спадщину та звернулася до нотаріуса 13.04.2021 з заявою про видачу відповідного свідоцтва (а.с.61). Інший спадкоємець за заповітом, який є теж спадкоємцем за законом першої черги ОСОБА_7 12.10.2021 звернувся з заявою до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини після смерті матері, вказавши при цьому, що він не заперечує проти прийняття цієї спадщини ОСОБА_1 (а.с.76).
При зверненні позивачки до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л. І. зі згаданою заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, названим нотаріусом згідно постанови від 20.12.2022 було відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок, яки видані та зареєстровані належним чином на ім'я ОСОБА_3 , наголосивши, що згідно довідки ОКП «Софіївське БТІ» за № 230 від 12.10.2021 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 , проте згідно відомостей з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про реєстрацію права власності на цей будинок взагалі відсутні (а.с.8).
Згідно довідки виконкому Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 165 від 23.02.2021 вбачається, що АДРЕСА_1 , згідно розпорядження голови сільської ради від 10.02.2016 за № 14-р «Про здійснення заходів з декомунізації в населених пунктах Девладівської сільської ради».
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На час виникнення спірних правовідносин діяв ЦК УРСР, норми якого підлягають застосуванню по даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Таким чином судом встановлено, за життя у покійної ОСОБА_3 , виникло право власності на житловий будинок, у порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , отримавши свідоцтво про право на спадщину, однак вона не оформила в установленому порядку не отримавши свідоцтва про право власності на житловий будинок.
Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 являючись спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_3 в силу положень ч. 1 ст. 1261 та ч. 3 ст. 1268 ЦК України має право на успадкування належної останній вищезазначеного житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 204 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі, тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , адвоката Мудраченко Віктора Михайловича до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , позначеного у технічному паспорті літерою «А», загальною площею 61,7 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: Літня кухня «Б», Сарай «В», В п/д погріб, Гараж «Г», туалет «Д», Колодязь « АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок за №79 від 03.04.1989.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_4 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: Девладівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, місце розташування: Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Девладове, вул. Привокзальна, 10, ЄДРПОУ 41848295, 53132.
Повний текст рішення виготовлений 17 березня 2023 року.
Суддя О.В. Томинець