Справа № 192/1263/22
Провадження № 1-кп/192/42/23
20 березня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
зак.представника - ОСОБА_7 ,
пр. служби у справах дітей - ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Солоне Дніпропетровської області кримінальне провадження №12022041570000308 від 09.07.2022за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
В провадженні Солонянського районного суду Дніпропетровської області перебуває дане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на 60 днів.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 на 60 днів прокурор посилався на те, що з моменту застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу не змінилися обставини та обстановка, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м'який запобіжний захід, ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та не перестали існувати, так ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи факт можливого суворого покарання за вироком суду може переховуватись від суду, ОСОБА_9 може впливати на потерпілих з метою зміни ними наданих свідчень та свідків, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу та щодо нього застосувались заходи виховного характеру, які не дали позитивних змін у його поведінці.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 на 60 днів посилався на те, що з моменту застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу не змінилися обставини та обстановка, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м'який запобіжний захід, ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та не перестали існувати, так ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи факт можливого суворого покарання за вироком суду може переховуватись від суду, він міцних соціальних зв'язків не має, вчинив злочин щодо жінки, тому у нього відсутні стримуючі фактори. Вказане свідчить про те, що він може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків, може тиснути на учасників провадження, тобто іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала думку прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинувачених.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, вважав, що жодний з ризиків не доведений, в клопотанні прокурора лише змінюються дати, а обставини провадження вже змінились, допитані всі свідки сторони обвинувачення, залишилось допитати свідка захисту, знаходження ОСОБА_9 в СІЗО є необґрунтованим, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляд домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Обвинувачений ОСОБА_9 та законний представник ОСОБА_7 підтримали думку захисника ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у роботодавця.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження тримання під вартою ОСОБА_10 , погодився з доводами адвоката ОСОБА_4 щодо обставин провадження, тому просив змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 стосовно неповнолітнього ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в подальшому судом запобіжний захід обвинуваченим було продовжено по 24 березня 2023 року включно.
Під час судового розгляду було допитано потерпілу свідків обвинувачення, досліджено письмові матеріали.
Свідок сторони захисту ОСОБА_11 не допитаний, ухвала про його привід в дане судове засідання не виконана, адвокат неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 не відмовляється від допиту свідка, крім того відомостей про результати розгляду кримінального провадження щодо недозволених методів досудового розслідування внесеного до ЄРДР за повідомленням обвинуваченого ОСОБА_10 суду не надано, що унеможливлює закінчити судовий розгляд до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинувачених.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Неповнолітній ОСОБА_9 та повнолітній ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України - умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілої, санкція якого передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Розглядаючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд приходить до висновку про продовження існування стосовно обвинувачених ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_9 ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що наявні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зміна обставин у даному провадженні свідчить про відсутність ризиків, передбачених п.3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України оскільки потерпіла, свідки обвинувачення допитані та перешкоджати даному провадженню іншим чином обвинувачені позбавлені можливості з огляду на те, що судове слідство знаходиться на завершальній стадії.
При розгляді клопотання прокурора суд враховує обставини даного провадження, наявність вищезазначених ризиків, які у сукупності з покаранням, яке може загрожувати обвинуваченим в разі визнання їх винними, приходить до висновку про недостатність застосування до кожного обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, тому слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
При цьому судом враховується що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. На думку суду, в даному провадженні інтереси суспільства переважають над принципом поваги до особистої свободи обвинувачених.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченим під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 322, 331, 372 КПК України, суд
постановив:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 17 травня 2023 року включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 17 травня 2023 року включно.
Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під вартою - по 17 травня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченими - з дня вручення їм копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1