Справа №181/545/22
Провадження № 1-кп/191/144/22
15 березня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
свідків ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, -
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.
До суду надійшли заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про залучення їх в якості потерпілих, які вони в судовому засіданні підтримали.
Прокурор вважала, що заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню. Також звернулася до суду з клопотаннями про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні обвинуваченим запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 стосовно заяви про залучення в якості потерпілих поклалися на розсуд суду, а відносно клопотання прокурора заперечували проти його задоволення та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, так як обвинувачений може виконувати покладені на нього обов'язки.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим в кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням спричинено моральну, фізичну або майнову шкоду.
Частиною 2 статті 55 КПК України передбачено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно ч.3 ст.55 КПК України, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням спричинено шкоду і в зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
На підтвердження того, що ОСОБА_6 являється власницею мобільного телефону марки «Ulefon» марки S-11 остання надала товарний чек від 08.02.2021 року на придбання вказаного телефону.
На підтвердження того, що ОСОБА_7 являється власником скутера моделі «Ямаха» останній надав талон на транспортний засіб моделі «Ямаха», рама № НОМЕР_1 , 3VP-2Q36104, колір зелений. Стосовно каністри та бензину пояснив, що каністру купував ще його батько при СРСР, тому документів на неї немає, але він її успадкував, так як фактично нею користувався, а чеки на бензин він не зберіг.
Таким чином, суд дійшов висновку про залучення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до даного кримінального провадження як потерпілих, оскільки КПК України не обмежує права особи на будь-якій стадії судового провадження звернутися до суду із заявою про визнання його потерпілим.
Щодо доцільності продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу суд зазначає, що частинами 1 та 2 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення..
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст.177 КПК України, підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення останнім інших кримінальних правопорушень спростовують доводи про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території, зазначити адресу за якою він буде проживати не може, при цьому судовий розгляд кримінального провадження триває, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі.
З урахуванням вищезазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчинених злочинів, характеру інкримінованих обвинуваченому діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченомустрок тримання під вартою.
Також варто зазначити, що суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжких злочинів також є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 36, 55, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 199 КПК України, суд
Заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про залучення в якості потерпілих - задовольнити.
Визнати потерпілими та залучити до розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, як потерпілих ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14.05.2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 20 березня 2023 року о 12.45 годині.
Суддя ОСОБА_1