Справа № 214/4814/22
2/214/1620/23
Іменем України
(заочне)
15 березня 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/4814/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою шляхом направлення поштовою кореспонденцією 15 вересня 2022 року (надійшла до суду 19 вересня 202 року), в якій просила суд: стягнути з КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» на її користь заборгованість по заробітній платі за період з березня 2022 року по квітень 2022 року в розмірі 6805 грн. 33 коп. (у тому числі податки 1327 грн. 04 коп.), компенсацію за невикористану відпустку за період роботи в філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» в сумі 5035 грн. 39 коп. (у тому числі податки 981 грн. 90 коп.), що разом складає 11 840 грн. 72 коп. (у тому числі податки 2308 грн. 94 коп.).
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що наказом ТВО генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» від 07 вересня 2020 року №117 створена філія «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС», у якій позивач працювала на посаді бармена ресторану дільниці «Готель «Братислава» філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС». Наказом ТВО генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №12 від 24 січня 2022 року прийнято рішення про ліквідацію філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС», та наказом №11-АГ від 31 січня 2022 року передано основні фонди, нематеріальні активи, товари, сировину та інші матеріальні цінності, малоцінні предмети, власний капітал та зобов'язання філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» до філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС», а також до вказаної філії було переведено позивача наказом ТВО генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №112-а від 26 травня 2022 року на підставі розпорядження генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №115 від 31 січня 2022 року. Наказом начальника філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №27-к від 31 травня 2022 року її та інших працівників прийнято на роботу в порядку переведення згідно з п.5 ст.36 КЗпП України з філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» до філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС». 01 червня 2022 року ОСОБА_1 прийнято на посаду бармена ресторану «Готель «Братислава» філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС». Протягом всього часу роботи позивача у структурних підрозділах КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» мало місце постійне порушення вимог діючого законодавства, неодноразові звернення щодо виплати заборгованості по заробітній платі керівництво відповідача не реагувало. Заборгованість по заробітній платі за період з березня 2022 року по квітень 2022 року включно складає 6805 грн. 33 коп. (у тому числі податки 1327 грн. 04 коп.), компенсація за невикористану відпустку за період роботи в філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» в сумі 5035 грн. 39 коп. (у тому числі податки 981 грн. 90 коп.), що разом складає 11 840 грн. 72 коп. (у тому числі податки 2308 грн. 94 коп.). Посилаючись на вищевказані обставини позивач просила суд задовольнити позовны вимоги.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.27).
Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористалась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Пред'явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач КОНЦЕРН «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь в судовому засіданні свого представника не забезпечив без повідомлення причин його неприбуття, відзив на позовну заяву не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи будь-якими засобами зв'язку не подавав.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, неявку його представника до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.
Суд акцентує увагу на тому, що навіть в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року та в черговий раз продовженого з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб на підставі Указу Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженого Законом України №2915-ІХ від 07 лютого 2023 року, право особи на судовий захист не може бути обмежено, оскільки відповідно до ст.ст.10, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що Наказом начальника філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №46-К від 15 червня 2021 року ОСОБА_1 з 16 червня 2021 року прийнято на роботу на посаду бармена Дільниці готель «Братислава» (м. Кривий Ріг) філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» з посадовим окладом 6 129 грн. 00 коп. на місяць та строком випробування один місяць (а.с.5).
Наказом ТВО Генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №12 від 24 січня 2022 року прийнято рішення про ліквідацію філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (а.с.6-7).
Наказом ТВО Генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №11-АГ від 31 січня 2022 року прийнято рішення про передачу основних засобів, нематеріальних активів, товарів, сировини та інших матеріальних цінностей, малоцінних предметів, власного капіталу та зобов'язань філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» до філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (а.с.8-9).
Розпорядженням ТВО Генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №15 від 31 січня 2022 року «Про підготовку та проведення заходів з ліквідації відокремлених структурних підрозділів КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» та №30 від 29 квітня 2022 року «Про внесення змін до розпорядження №15 від 31 січня 2022 року», визначено: звільнити (протягом травня місяця поточного року) працівників, які дали на це згоду, у порядку переведення до філій - правонаступників за клопотанням відповідних керівників філій, провести з ними необхідні розрахунки відповідно до чинного законодавства України (а.с.13, 14).
Наказом ТВО Генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №112-а від 26 травня 2022 року (п.18 наказу) переведено ОСОБА_1 бармена ресторану дільниці «Готель Братислава» (м. Кривий Ріг) філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС», з 01 червня 2022 року на посаду бармена ресторану дільниці «Готель «Братислава» (м. Кривий Ріг) філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» з посадовим окладом 7 525 грн. 00 коп. на місяць, на підставі розпорядження Генерального директора КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №15 від 31 січня 2022 року та ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-ІХ (а.с.10-12).
Наказом начальника філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №27-К від 31 травня 2022 року (п.18 наказу), прийнято ОСОБА_1 з 01 червня 2022 року у порядку переведення з філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України на посаду бармена ресторану дільниці готель «Братислава» (м. Кривий Ріг) філії «Східна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС», на основне місце роботи, з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.15-16).
Згідно зведеної відомості дільниці «Готель «Братислава» (м. Кривий Ріг) філії «Південно-Центральна» КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» та довідки №11 від 31 травня 2022 року (а.с.4, 20), заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з березня 2022 року по травень 2022 року складає 6805 грн. 33 коп., компенсація за 23 дні невикористаної відпустки - 5 035 грн. 39 коп., а всього - 11 840 грн. 72 коп., без вирахування податкових виплат, та 9 531 грн. 78 коп. - за відрахуванням податкових виплат (ПДФО 18% - 2131 грн. 33 коп., військовий збір 15% - 177 грн. 61 коп., а загалом 2308 грн. 94 коп.)
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на невиплату їй заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, не дивлячись на неодноразові зверненні її до керівництва відповідача з цього приводу, що обумовило необхідність захисту її трудових прав в судовому порядку. Перевіряючи обґрунтованість пред'явлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені ст.16 ЦК України та КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Справи щодо захисту порушених, оспорюваних або невизнаних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин, за положеннями ст.19 ЦПК України розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов'язків.
Згідно зі ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Частиною першою статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці”, визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. За приписами ч.5 ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
У відповідності до ч.1 ст.115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 60 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічні приписи закріплено у ч.ч.1, 6 ст.24 Закону України “Про оплату праці”. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 зазначено, що поняття “заробітна плата” і “оплата праці”, які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. Аналогічна норма міститься в ст.30 Закону України “Про оплату праці”, яка доповнена зобов'язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно із ч.1 ст.21 Закону України “Про оплату праці”, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.47 КЗпП України на власнику або уповноваженому ним органі лежить обов'язок в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.12, ч.6 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Також в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Так, за змістом положень ст.ст.115,116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача процесуального обов'язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, на підтвердження обґрунтувань позову про невиплату їй заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку надала належні, допустимі та достатні в їх сукупності докази, які свідчать про обґрунтованість та доведеність таких вимог та поза розумним сумнівом доводять порушення її трудових прав. Доказів на спростування цьому відповідач суду не надав, як і відсутні в матеріалах справи докази задоволення вимог позивача станом на день ухвалення рішення. Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі із стягненням з КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період роботи з березня 2022 року по квітень 2022 року включно у розмірі 6805 грн. 33 коп., грошової компенсації за 23 дні невикористаної відпустки за період роботи у філії “Південно-Центральна” КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» - 5 035 грн. 39 коп., а всього - 11 840 грн. 72 коп. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ухвалення рішення на її користь, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку - задовольнити.
Стягнути з КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період роботи з березня 2022 року по квітень 2022 року включно у розмірі 6 805 грн. 33 коп., грошову компенсацію за 23 дні невикористаної відпустки за період роботи у філії “Південно-Центральна” КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» - 5 035 грн. 39 коп., а всього - 11 840 грн. 72 коп. (з подальшим утриманням податків та інших обов'язкових платежів).
Стягнути з КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» в дохід держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
КОНЦЕРН «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС», код ЄДРПОУ 33689922, юридична адреса, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд.28-А.
Заочне рішення складено та підписано без проголошення 15 березня 2023 року.
Суддя А.В. Ткаченко