Справа № 214/5827/22
2/214/1060/23
Іменем України
06 березня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -
Представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 34857 грн. 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 21857 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп., а всього стягнути - 62008 грн. 22 коп., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 15525 грн. 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 5275 грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 942 грн. 31 коп., а всього стягнути - 21743 грн. 36 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що АТ «Криворізька теплоцентраль» з 01.10.2013 року є виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання до буд. АДРЕСА_1 є багатоквартирним, підключеним до централізованої системи опалення, теплопостачання до якої здійснює АТ «Криворізька теплоцентраль». Нежитлове приміщення АДРЕСА_2 вбудоване в перший поверх чотириповерхового житлового будинку. ОСОБА_1 з 22.09.2015 року був власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 з 10.04.2019 року є теперішнім власником даного приміщення. Опалення до приміщення 49 через внутрішньо будинкову систему опалення централізовано, що свідчить про те, що відповідачі отримували теплову енергію. Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами як споживачами послуг з централізованого опалення своїх зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, у них виникла заборгованість: у ОСОБА_1 за період з 01.10.2015 року по 04.04.2019 року у розмірі 34857 грн. 06 коп. та у ОСОБА_2 за період з 13.11.2019 року по 31.10.2021 року у розмірі 15525 грн. 96 коп. Наявну заборгованість відповідачі у добровільному порядку не погашають, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів існуючої заборгованості та окрім того просить також стягнути нараховані інфляційні втрати та 3% річних.Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, але надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності, а в разі неявки відповідачів - ухвалити рішення при заочному розгляді справи.
Відповідачі, кожен окремо, повідомлялись про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з 22.09.2015 року ОСОБА_1 на праві власності належало прим. АДРЕСА_2 . При цьому, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, вказане нежитлове приміщення з 10.04.2019 року на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.8,9).
Виконкомом Криворізької міської ради у період з 2015 року по 2022 рік приймались рішення про початок та кінець опалювального сезону у місті (а.с.23-35).
Згідно актів, наданих позивачем, в опалювальних сезонах 2015-2016 р.р., 2016-2017 р.р., 2017-2018 р.р., 2018-2019 р.р., 2019-2020 р.р., 2020-2021 р.р., 2021-2022 р.р. до житлового будинку АДРЕСА_3 , відтак і до приміщення 49, з початком опалювального сезону подавалось теплопостачання та відповідно вимикалось по його закінченню (а.с.10-22).
Згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за надані позивачем послуги за період з 01.10.2015 року по 08.04.2019 року складає 34857 грн. 06 коп., на яку позивачем також нараховано інфляційні втрати у розмірі 21857 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп. (а.с.36-37,38).
Також, згідно з наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за надані позивачем послуги за період з 13.11.2019 року по 31.10.2021 року складає 15525 грн. 96 коп., на яку позивачем також нараховано інфляційні втрати у розмірі 5275 грн. 09 коп. та 3% річних у розмірі 942 грн. 31 коп. (а.с.39,40).
Таким чином, як убачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, послуг з теплопостачання, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Тобто регулювання відносин здійснюється щодо постачання теплової енергії, яка призначена для купівлі продажу. Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений ст. 7 цього Закону обов'язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Частиною 1 ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторони покладаються обов'язки по наданню доказів.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами доведено неналежне виконання відповідачами зобов'язань по своєчасній та у повному обсязі оплаті наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів, кожного окремо, на користь позивача сум заборгованості по оплаті за надані послуги підлягають задоволенню у повному обсязі. Доказів про звернення до позивача із заявами та скаргами щодо неналежного надання послуг з теплопостачання до приміщення, власниками якого є відповідачі, останніми суду не надано.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів збитків від інфляції та 3% річних суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, відповідно до положень ст. 625 ЦК України здійснено нарахування відповідачу ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по жовтень 2022 року інфляційних втрат у розмірі 21857 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп., а також відповідачу ОСОБА_2 за період з грудня 2019 року по жовтень 2022 року інфляційних втрат у розмірі 5275 грн. 09 коп. та 3% річних у розмірі 942 грн. 31 коп.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, у тому числі на території Дніпропетровської області, який триває до теперішнього часу.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів, кожного окремо, сум інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме до запровадження воєнного стану на території України, тобто: з відповідача ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з листопада 2015 року по лютий 2022 року у розмірі 13876 грн. 24 коп. та 3% річних за період з 01.11.2015 року по 23.02.2022 року у розмірі 4662 грн. 62 коп. та з відповідача ОСОБА_2 інфляційні втрати за період з січня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 1773 грн. 79 коп. та 3% річних за період з 01.12.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 662 грн. 40 коп.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а саме з ОСОБА_1 у сумі 1068 грн. 21 коп. та з ОСОБА_2 у сумі 1024 грн. 77 коп. (а.с.4).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 322, 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2015 року по 04.04.2019 року у розмірі 34857 грн. 06 коп.; суму інфляційних втрат за період з листопада 2015 року по лютий 2022 року у розмірі 13876 грн. 24 коп.; 3% річних за період з 01.11.2015 року по 23.02.2022 року у розмірі 4662 грн. 62 коп.; судовий збір у розмірі 1068 грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , власник майна за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 13.11.2019 року по 31.10.2021 року у розмірі 15525 грн. 96 коп.; суму інфляційних втрат за період з січня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 1773 грн. 79 коп.; 3% річних за період з 01.12.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 662 грн. 40 коп.; судовий збір у розмірі 1024 грн. 77 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Попов.