Справа № 214/1898/22
2/214/524/23
про закриття провадження у справі,
так як не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
15 березня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попов В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
за участю:
представника позивача - Шульги Д.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживання теплової енергії, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках неукладеного Договору за період з 26 жовтня 2015 року по 14 квітня 2021 року у розмірі 52901 грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 3007 грн. 07 коп. та 3% річних у розмірі 1400 грн. 46 коп.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що він є фізичною особою-підприємцем та з 2015 року в приміщенні, по утриманню якого утворився борг та яке є магазином, здійснює господарську діяльність, на підтвердження чого надав копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №530367, згідно з яким він з 14 листопада 2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та копію Декларації про розміщення об'єкта бізнесу №04263 від 30.12.2021 року, згідно якої за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться відділ у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де він здійснює свою господарську діяльність із роздрібної торгівлі продовольчими товарами, без права реалізації товарів підакцизної групи.
Представник позивача у судовому засіданні вважала надані відповідачем копії неналежними доказами, оскільки такі не містять відомостей здійснення відповідачем господарської діяльності у період, за який обраховано заборгованість за спожиту теплову енергію.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що зазначений позов не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ч. 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у ст. 2 та ч. 1 ст. 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства,створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, житлово-комунальні послуги від АТ «Криворізька теплоцентраль» за адресою: АДРЕСА_1 , він отримує не для власних житлово-побутових потреб, а для здійснення підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні, як фізична-особа підприємець, суд приходить до висновку, що цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності закриття провадження у даній справі, оскільки у даному випадку вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, -
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживання теплової енергії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Попов.
Повна ухвала виготовлена 20 березня 2023 року.