30.01.2023 Єдиний унікальний номер 205/8434/13-ц
Єдиний унікальний № 205/8434/13-ц
Провадження № 4с/205/3/23
30 січня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на неправомірні дії державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 04 січня 2023 року звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, заінтересовані особи: ТОВ «АНСУ», Другий правобережний ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2023 року скаргу прийнято до розгляду судом та призначено судове засідання.
Заявник у своїй скарзі та письмових поясненнях посилалася на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року з неї на користь ТОВ «АНСУ» було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 480, 71 доларів США, що складає 363 390 грн. 87 коп. 06 січня 2016 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в Другому правобережному ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавче провадження № 50037672. До 15 березня 2022 року з пенсії ОСОБА_1 . Пенсійним фондом здійснювалися відрахування з її пенсії у розмірі 20 %, залишок суми перераховувався на банківський рахунок скаржниці в АТ КБ «ПривтаБанк». Після набрання чинності змінами до Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» відрахування з пенсії заборонено. В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем 14 жовтня 2022 року було здійснено безспірне списання грошових коштів у розмірі 47 547 грн. 56 коп. з пенсії скаржниці, нарахованої на її поточний рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». Дії державного виконавця зі списання з пенсійного рахунку ОСОБА_1 є неправомірними, оскільки, відповідно до перехідних і прикінцевих положень ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період дії воєнного стану припинено звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ. ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, нарахована пенсія виплачувалася на рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». Безспірне списання грошових коштів було вчинено 14 жовтня 2022 року без повідомлення ОСОБА_1 про підставу проведення такої видаткової операції. Скаржниця у зв'язку із хворобою з 13 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року хворіла, тому не могла особисто звернутися до банківської установи. 12 грудня 2022 року вона отримала лист від банку та 15 грудня 2022 року звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, яку ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2022 року було повернуто без розгляду. Копію ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2022 року було отримано ОСОБА_1 лише 28 грудня 2022 року, тому просила поновити строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), визнати дії державного виконавця з безспірного списання грошових коштів у сумі 47 547 грн. 96 коп. з пенсії неправомірними та зобов'язати державного виконавця припинити безспірне стягнення з пенсії, нарахованої на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 .
Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) свого представника у судове засідання не направив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, у відзиві на скаргу проти її задоволення заперечував, зазначивши, що на примусовому виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження № 50037672 з примусового виконання виконавчого листа № 2/205/162/2014, виданого 06 січня 2016 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» суми боргу у розмірі 366 213 грн. 87 коп. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 50037672 було направлено сторонам виконавчого провадження. Постановою державного виконавця від 05 лютого 2016 року була винесена постанова про арешт коштів боржника, копію якої було направлено боржникові. ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює обов'язок державного виконавця, а не право прийняти виконавчий документ до виконання, відкрити виконавче провадження та вчиняти заходи з примусового виконання судового рішення. Виконавець зобов'язаний накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, крім коштів на рахунках платника у системі електронного адміністрування ПДВ, на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення, на які заборонено законом, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Будь-яких інших заборон щодо звернення стягнення та накладення арешту законом не визначено. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів на рахунку, на якому вони знаходяться, та у разі їх перебування на рахунках, з яких заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів. При цьому, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей, у тому числі надані ОСОБА_1 , що рахунок, з якого державним виконавцем списані грошові кошти, має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Скаржник сама зазначає, що має картку, на яку отримує пенсійні виплати, також на вказану картку (рахунок) можливо зарахування будь-якої виплати (переказу). Тобто, пенсія надходить на звичайних картковий рахунок, який не має спеціального режиму використання, рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, після зарахування на рахунок отримувача кошти є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат, тощо) та набули статус вкладу. Скаржницею не доведено порушення державним виконавцем її прав. Просили відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.
Заінтересована особа ТОВ «АНСУ» свого представника у судове засідання не направила, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, про причини не направлення представника судові не повідомила, будь-яких заяв та клопотань до суду не направила.
Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Другого правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/205/162/2014, виданого 06 січня 2016 року Ленінським районним судом м Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості у розмірі 366 213 грн. 87 коп.
Постановою державного виконавця від 05 лютого 2016 року було відкрито виконавче провадження № 50037672.
Постановою державного виконавця від 05 лютого 2016 року було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1
14 жовтня 2022 року з поточного рахунку ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк» було здійснено списання грошових коштів у розмірі 47 547 грн. 96 коп.
З 13 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року ОСОБА_2 перебувала на амбулаторному лікуванні.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані спеціальними нормами ЗУ «Про виконавче провадження».
Пунктом «а» частини 1 статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до судуу десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Ч. 2 ст. 449 ЦПК України встановлено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 13 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року перебувала на амбулаторному лікуванні. 12 грудня 2022 року отримала від банку відповідь про причини списання з її рахунку грошових коштів.
Тому суд приходить до висновку про можливість поновлення ОСОБА_1 строку для подання скарги на дії державного виконавця та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому статтею 18 Закону визначено, що на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
При цьому ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника . Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Відповідно до Умов і Правил АТ КБ «ПриватБанк», в якому ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок та отримано карту для виплат, Банк зобов'язується відкрити Клієнту Поточний рахунок та випустити Картку для Виплат/Картку для Виплат GOLD (далі - Платіжна картка) для зарахування грошових коштів у вигляді заробітної плати, соціальних та пенсійних виплат, стипендій, виплат за договорами цивільно-правового характеру, інших виплат та розрахунків, а також здійснювати обслуговування Поточного рахунку, а Клієнт зобов'язується сплачувати Банку винагороду на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку. Істотні умови та вид Платіжної картки узгоджуються Сторонами у Заяві про приєднання.
В ході судового розгляду скарги ОСОБА_1 судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів того, що арешт було накладено на кошти, які є, зокрема, її пенсією, розміщеною на рахунку в банку, скаржником не надано державному виконавцю та суду підтверджуючих документів, які свідчать про правову природу коштів, що зараховувалися та знаходилися на її рахунок в АТ КБ «Приватбанк», доказів отримання нею виплат у спірній сумі як пенсійних надходжень.
При цьому банківською установою, в якій скаржницею було відкрито рахунок і отримано картку для виплат, не визначено поточний рахунок як спеціальний, на кошти на якому неможливо накладення арешту і списання коштів, постанову державному виконавцеві повернуто не було.
Само по собі досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку не дає підстав стверджувати, що грошові кошти, які надходили на її картковий рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», є виключно пенсією, доказів відкриття скаржницею окремого пенсійного рахунку в установі банку не надано. Разом з цим, скаржницею до суду надано виписку по рахунку за період з 04 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року, яка не відображає період списання коштів.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Іншими словами, одна сторона стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а інша сторона може спростувати цю обставину, подавши власні докази.
Відповідно до абз. 5 п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, суд не вбачає в діях державного виконавця порушення чинного законодавства, оскільки державний виконавець дотрималася передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» порядку виконання виконавчого документу та вчинила передбачені цим законом виконавчі дії.
Щодо вимог про зобов'язання державного виконавця Другого правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) припинити безспірне списання з пенсії, зарахованої на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 , не можуть бути задоволені, оскільки законом звернення стягнення на пенсію боржника на час дії в Україні воєнного стану прямо заборонено. У разі обліковування грошових коштів на спеціальному рахунку (пенсійному) банк зобов'язаний повернути постанову про накладення арешту і списання коштів з рахунку без виконання із зазначенням причини, що в свою чергу є підставою для скасування державним виконавцем арешту з вказаного рахунку (коштів). Задоволення скарги в цій частині по суті буде зупиненням виконавчого провадження та втручанням суду у завершальну стадію виконання судового рішення, тому у задоволенні скарги в цій частині ОСОБА_1 слід відмовити.
За таких обставин, судом не встановлено неправомірність дій державного виконавця або порушення прав ОСОБА_1 при здійснені ним виконавчих дій.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
За приписами ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням зазначених обставин, у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 38 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 448, 450, 451, 452, 453 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у задоволенні скарги на неправомірні дії державного виконавця та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя: