Справа № 761/29228/21
Провадження № 1-кп/761/1781/2023
10 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100001979 від 23.05.2021, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, офіційно непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою суду від 23 грудня 2022 року за результатами проведення судового засідання у кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20 лютого 2023 року включно.
В судовому прокурор в оголосив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 . Зазначив, що визначені раніше ризики у відповідності зі ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував мотивуючи це тим, що прокурором не доведені заявлені у клопотанні ризики.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника і заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Крім того, до початку судового засідання направив до суду клопотання про скасування щодо нього запобіжного заходу у зв'язку з тим, що він виявив бажання вступити до лав ЗСУ.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_2 , а саме вчинення, тяжкого злочину який спричинив загибель людини, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 .
При цьому суд враховує, що обвинувачений офіційного джерела доходу немає, неодружений, немає міцних соціальних зв'язків, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, та які підтримані прокурором у судовому засіданні, а саме, що обвинувачений перебуваючи на волі зможе переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Крім того, судом у контексті наявності ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні враховується, що у кримінальному провадженні ще не були допитані всі свідки сторони захисту в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду якраз триває, водночас обвинуваченому відомі анкетні дані свідків та потерпілих, їх адреси проживання, більш того - потерпіла ОСОБА_6 - це мати обвинуваченого, що збільшує можливості обвинуваченого впливати на неї, а тому існує висока ймовірність настання такого ризику.
Крім того, місцем реєстрації та проживання ОСОБА_2 є квартира за адресою АДРЕСА_2 - при цьому саме в цій квартирі було знайдено тіло загиблого ОСОБА_7 , більш того в цій квартирі проживає потерпіла. Крім того, свідками у даному кримінальному провадженні є, зокрема, сусіди загиблого, потерпілої та обвинуваченого - які також проживають у цьому будинку. Вказана обставина свідчить про неможливість запобігання такому ризику як незаконний вплив обвинуваченого на свідків чи потерпілих, який враховуючи вищевикладені доводи оцінюється судом як реально існуючий, за умови застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, який не буде пов'язаний з виключними обмеженнями комунікації ОСОБА_2 .
Судом також береться до уваги, що згідно з практикою ЄСПЛ суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «W проти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства
Разом з тим, суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.
Разом з цим, судом надана також оцінка і прохання ОСОБА_2 відпустити його аби він мав можливість боронити Україну в лавах ЗСУ.
Суд нагадує учасникам кримінального провадження, що наразі законодавцем вже враховано потенційну користь, яку можуть принести особи, які утримуються під вартою, Україні у наданні відсічі збройній агресії проти нашої держави, яку розв'язала Російська Федерація, та надано відповідну оцінку, яка виразилась у прийнятті Закону України №2125-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15 березня 2022 року, яким КПК України доповнено статтею 616.
Відповідно до ч.1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Тобто, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може відбутись за наслідками розгляду судом відповідного клопотання прокурора, а не сторони захисту. В той же час сторона захисту має право звернутись до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Разом з цим, аналізуючи ст. 616 КПК України можна дійти до висновку, що таке скасування можливе у разі, якщо прокурор дійде висновку про наявність обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
При цьому, прокурором у кримінальному провадженні клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період подано не було, натомість в судовому засіданні прокурор пояснив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , продовжують існувати, на підставі чого просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.
Таким чином суд приходить до висновку, що ст. 616 КПК України наразі не може бути застосована до обвинуваченого ОСОБА_2 як з формальної причини (не дотримано порядок подачі такого клопотання до суду прокурором), так і з причин наявності щодо обвинуваченого ОСОБА_2 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до положень ст. 616 КПК України є імперативною умовою, яка в даному випадку унеможливлює скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до 10 квітня 2023 року включно, підстав для застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - суд не вбачає.
Крім того, відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а також з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду з урахуванням в тому числі даних про особу обвинуваченого.
Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 10 квітня 2023 року включно.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником.
Повний текст ухвали оголосити 14 лютого 2023 року о 10 год. 40 хв.
Суддя ОСОБА_1