Справа № 761/8424/23
Провадження №1-кп/761/2659/2023
іменем України
15 березня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100100000558, внесеному 18 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Будне, Шаргородського району, Вінницької області, українця, із середньою спецальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді комірника у ТОВ "Газбуд Україна", в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
установив:
І. Історія провадження.
До Шевченківського районного суду міста Києва 10.03.2023 від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні №12023100100000558, внесеному 18 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2023 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.03.2023 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 15.03.2023 у даному кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
ІІ. Виклад обставин справи.
18 лютого 2023 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи намір на вчинення таємного викрадення чужого майна (вчинення крадіжки), в умовах воєнного стану, перебуваючи в ТЦ "Глобус" за адресою: м. Київ, пл. Майдан Незалежності, 1, помітив приміщеннямагазину "Colin's", що розташоване на першій лінії ТЦ "Глобус", за вищевказаною адресою, куди й вирішив зайти з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу.
Так, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину "Colin's", розташованого за адресою: м. Київ, пл. Майдан Незалежності, 1, перша лінія ТЦ "Глобус", звернув свою увагу, що в торгівельному залі магазину на торгових стелажах розташовані жіночі джинси (штани), які належить ТОВ "Дельта Текс" (код ЄДРПОУ 37357021), які і обрав об'єктом свого злочинного посягання, в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України №58/2023 від 06 лютого 2023 року.
У подальшому, ОСОБА_3 , діючи умисно та таємно, переслідуючи корисливий мотив своїх дій, будучи достовірно впевненим у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, 18 лютого 2023 року о 19 годині 43 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину "Colin's", розташованого за адресою: м. Київ, пл. Майдан Незалежності, 1, перша лінія ТЦ "Глобус", шляхом вільного доступу взяв (викрав) зі стелажу жіночі джинси (штани) CL 1048737 FIT: 759 LARA, W 28 L 30, вартістю 406 гривень 86 копійок, які належать ТОВ "Дельта Текс" (код ЄДРПОУ 37357021).
Після чого, ОСОБА_3 , разом з таємно викраденим чужим майном, а саме: жіночими джинсами (штанами) CL 1048737 FIT: 759 LARA, W 28 L 30, які тримав в руках, не розрахувавшись, пройшов повз антикрадіжні рамки, та вийшов з магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ТОВ "Дельта Текс" (код ЄДРПОУ 37357021) матеріальну шкоду на загальну суму 406 гривень 86 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вичинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ІІІ. Позиція сторін судового провадження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінально каране діяння.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , зокрема, заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_3 .
Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала у повному обсязі та просила визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, та на підставі ст. 75 КК України звільнити обввинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 3 (три) роки.
Предстаник потерпілого в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, в матеріалах справи наявна заява, в якій потерпілий не заперечував проти проведення судового засідання без його участі.
IV. Положення закону, яким керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина третя та четверта статті 349 КПК України - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Згідно з ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно пунктів 3, 4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності", які віднайшли своє відображення у позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.09.2019 у справі № 725/2266/18, слідує, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану на території України", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім цього, відповідно до Указу Президента України від 22.05.2022 №2263-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом'якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Також, при ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях по справі "Коробов проти України" (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011 року, у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Після роз'яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає "поза розумним сумнівом" доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останнього ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, відповідно до довідки КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" № 473776 від 27.02.2023 ОСОБА_3 , 1998 року народження, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, відповідно до відповіді директора КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" від 27.02.2023 на обліку лікаря-психіатра не перебуває, зідно відповіді директора КНП "Тульчинська ццентральна районна лікарня" Тульчинської міської ради № 210-01-11 від 23.02.2023 за амбулаторною медичною допомогою до лікаря-психіатра-нарколога не звертався, на обліках у вказаних лікарів не перебував, згідно характеристики старшого ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на протиправні дії не надходило.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким (ч. 4 ст. 185 КК України);
- особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації, у силу вимог ст.89 КК України раніше не судимий, не одружений, має постійне місце проживання, працевлаштований;
- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 70, 71 КК України суд не знаходить.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий, водночас судимість погашена у встановленому законом порядку, займається суспільно корисною працею, що свідчить про його відверте бажання стати на шлях виправлення та характеризує його з позитивної сторони.
На підставі викладеного, при наявності обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин справи, суд вважає за пропорційне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Водночас, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, а тому, у порядку ст. 75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, що сприятиме досягнення мети покарання, покладаючи такі обов'язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та її особи. Адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_7 та арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва, - підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 2, 7, 84, 185, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 761/6159/23.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- жіночі джинси марки "Colin's" СL 1048737/759 LARA, розмір 28-30 - повернути власнику: ТОВ "Дельта Текс" (код ЄДРПОУ 37357021);
- DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, які встановлені у магазині "Colin's", що в ТЦ "Глобус", за адресою: м.Київ, площа Майдан Незалежності, 1, з назвами "1", "2", "3" та DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, які встановлені вТЦ "Глобус", за адресою: м.Київ, площа Майдан Незалежності, 1, з назвами "1", "2", "3", "4", "5" - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1