СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18374/22
пр. № 2-а/759/33/23
13 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві Задорожного Миколи Сергійовича (03048, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 9) про скасування постанови серії ЕАР № 6237918 від 02.12.2022р. про накладення адміністративного стягнення,
У грудні 2022р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 02.12.2022р. інспектором УПП в м.Києві Задорожним М.С. стосовно нього винесена постанова серії ЕАР № 6237918 від 02.12.2022р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно вказаної постанови позивача визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме - порушення вимог заборонних знаків. Вважає дії інспектора УПП в м. Києві Задорожного М.С. протиправними, а винесену постанову незаконною, оскільки ніяких доказів вини працівник поліції не встановив та не довів.. Сама постанова не відповідає по своєму змісту вимогам чинного законодавства, оскільки не містить опис порушення.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2023р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволені позову та зазначив, що під час служби 02.12.2022р. екіпажем Рубін близько 11.57 год за адресою м. Київ, вул. М. Котельникова, 31/1 було виявлено транспортний засіб « Kia Sportage», д/н НОМЕР_1 . Після чого відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п.2.1 ПДР на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР. П. 1.1 ПДР відповідно до Закону встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР , несуть відповідальність згідно із законодавством. Знак 3.2 в'їзд заборонено. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Позивачем надано відповідь на відзив в якому зазначив, що факту скоєння порушення на відеозаписі не зафіксовано і не могло бути зафіксовано, бо позивач не в'їжджав на вулицю під забороняючий знак, а виїхав зі свого двору, оскільки проживає на цій вулиці. Тому ніяк не міг порушити вимоги дорожнього знаку 3.21. Тим більше, що знаходились на протилежному від початку вулиці кінці, а саме в кінці вулиці яка має довжину 500 метрів. Відзив не містить доказів порушення ПДР України, оскільки порушення не було.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до постанови Серії ЕАР 6237918 від 02.12.2022, ОСОБА_1 об 11.57 год., керуючи автомобілем « Kia Sportage», д/н НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Михайла Котельникова, 31/1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 (в'їзд заборонено), чим порушив п. 8.4 в) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Мінстрів України від 10.10.2001р. № 1306 та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП./а.с.4-5/.
ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо ; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу та оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після чого заслуховується особа, яка бере участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Позивач зазначає, що інспектором не надано будь-яких доказів його вини , у зв'язку з чим на його думку постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови.
З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що автомобіль позивача не рухається та поліцейські ознайомлюють ОСОБА_1 з постановою про адміністративне правопорушення, а тому встановити факт порушення позивачем правил дорожнього руху не можливо. Попередній запис не здійснювався.
Відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить посилань на будь-які докази скоєння адміністративного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є не доведеним.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача у даній справі є скасування постанови серії ЕАР 6237918 від 02.12.2022року та закриття провадження, а в задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій інспектора слід відмовити. У справах про оскарження постанов щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд не наділений правом визнавати дії суб'єкта владних повноважень неправомірними.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 122 , 251, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 242-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві Задорожного Миколи Сергійовича про скасування постанови серії ЕАР № 6237918 від 02.12.2022р. про накладення адміністративного стягнення- задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6237918 від 02.12.2022 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
У задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання незаконними дій інспектора патрульної поліції при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.О. Петренко