Справа № 758/2175/23
20 березня 2023 року суддя Подільського районного суду м.Києва Скрипник О. Г. , ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна,
Адвокат Монташевич К.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом в якому просить зобов'язати відповідача скасувати (зняти арешт) у виконавчому провадженні ВП № 1359/9, а саме з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 01.03.2023 вищевказний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
15.03.2023 адвокатом Монташевичем К.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 було подано уточнену позовну заяву, в якій останній просив зняти арешт під реєстраційним номером 9170686 з нерухомого мана, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, накладений Подільським відділом Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві, а саме: 1) земельної ділянки, площа 0,0321 га, кадастровий номер 1820955100:01:003:1034; 2) земельної ділянки, площа 0,15 га, кадастровий номер 1820955100:01:003:1033; 3) житлового будинку, загальна площа 80,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як роз'яснено в п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При цьому, необхідно звернути увагу на те, що визначення критерію підсудності зазначеної категорії позовів, а саме: позовів, що виникають з приводу нерухомого майна є значно ширшим, ніж критерій позовів, де предметом спору є нерухоме майно або дії сторін щодо нерухомого майна, а також позови, де нерухоме майно є об'єктом, а не предметом спірних правовідносин, у зв'язку з чим в разі звуження визначеного частиною першою статті 114 ЦПК критерію віднесення позовів до виключної підсудності шляхом обмеження його визначенням лише предмета (об'єкта) позову втрачається сама можливість чіткого застосування зазначеної частини статті 114 ЦПК та виникають умови для порушення встановлених законом правил виключної підсудності за позовами, що виникають з приводу нерухомого майна.
Як вбачається із матеріалів справи земельні ділянки та житловий будинок, з яких просить зняти арешт позивач, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи обставини, на які посилається позивач, та вищевикладені процесуальні та правозастосовні норми, позов необхідно направити до суду за місцем знаходження земельних ділянок та житлового будинку, тобто до Брусилівського районного суду Житомирської області (вул.Лермонтова, смт, Брусилів, Житомирська область).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 30, 31,32, 260, 353, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна направити за підсудністю до Брусилівського районного суду Житомирської області (вул.Лермонтова, смт, Брусилів, Житомирська область).
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
СуддяО. Г. Скрипник