Справа № 202/11077/22
Провадження № 2/202/851/2023
Іменем України
14 березня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 у грудні 2022 року засобами поштового зв'язку звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 жовтня 2017 року Царицинським відділом ЗАЦС Управління ЗАЦС Москви між ним та відповідачем укладено шлюб, актовий запис № 2087. Від цього шлюбу подружжя дітей не має. Позивач зазначив, що спільне життя з відповідачем не склалося. Сторони перестали розуміти один одного, втратили почуття любові та поваги один до одного. З серпня 2020 року подружжя проживає окремо, шлюбні відносини припинені та спільного господарства не веде. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача - позбавляє можливості створити нову сім'ю. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2022 року, головуючим суддею у розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 20 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, натомість засобами поштового зв'язку подав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася, натомість засобами поштового зв'язку подала на адресу суду заяву, відповідно до якої просила розглядати справу без її участі. Позовні вимоги визнала. Просила шлюб розірвати та залишити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14 жовтня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ») уклали шлюб, який зареєстровано Царицинським відділом ЗАЦС Управління ЗАЦС Москви, про що зроблено запис акту про укладення шлюбу за № 2087, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 4, 5).
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 3 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Питання, що виникають у сфері приватно - правових відносин з іноземним елементом вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право». Пунктом 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13, передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються статтею 60 Закону України «Про міжнародне приватне право». Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Виходячи з положень Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу з іноземним громадянином здійснюється відповідно до наступних положень: спільного особистого закону подружжя права держави, громадянами якої вони є; права держави, в якій подружжя постійно проживало; права, з яким обидва подружжя мають тісний зв'язок. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розірвання шлюбу, що укладений на території Російської Федерації, між ОСОБА_1 громадянином Російської Федерації та ОСОБА_2 громадянкою України, яка має зареєстроване місце проживання на території України, а тому справа про розірвання шлюбу з іноземцем може бути розглянута в Україні та проводиться за законодавством України.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Міжнародне приватне право України" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ст. 63 Закону України "Про Міжнародне приватне право України" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім'ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім'ї є протилежні погляди на шлюб та сім'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
На даний час між позивачем та відповідачем відсутній спір про поділ майна.
Також встановлено, що між сторонами фактично припинені шлюбні стосунки, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільних дітей, між ними примирення неможливе.
Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про відновлення її дошлюбного прізвища, суд вважає необхідним після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача - « ОСОБА_3 ».
Керуючись ст.ст. 58, 63 Закону України "Про Міжнародне приватне право України", ст. ст. 56, 104, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 14 жовтня 2017 року Царицинським відділом ЗАЦС Управління ЗАЦС Москви, актовий запис № 2087 - розірвати.
Відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_2 - « ОСОБА_3 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.П. Слюсар