Справа № 212/748/23
2/212/748/23
20 березня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Леонідової К.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила розірвати шлюб між нею та відповідачем. Свою заяву мотивує тим, що з 19.02.2021 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони не мають дітей. На момент звернення до суду сімейно-шлюбні відносини між сторонами припинені у зв'язку із втратою взаєморозуміння та поваги, почуття кохання та довіри один до одного. Сторони не ведуть спільного господарства, мешкають окремо та між ними відсутнє будь-яке спілкування. Вважає, що сім'ю зберегти неможливо. Просила не надавати строк на примирення.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, причини неявки суду не відомі, правом подання відзиву не скористався, будь - яких клопотань на адресу суду не надходило.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , уклали шлюб 19.02.2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану НИЖНЬОСІЛЕЗЬКОГО ВОЄВОДСТВА У МІСТІ ВРОЦЛАВ, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4-6).
Позивачка зазначає, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейно-шлюбні стосунки та вказує, що сім'я з відповідачем не склалася і фактично припинила своє існування.
Оскільки шлюб між сторонами, які є громадянами України, був укладений на території іноземної держави- Республіки Польща, правовідносини пов'язані із його розірванням, є такими, що містять іноземний елемент, оскільки юридичний факт-факт укладення шлюбу, який створив правовідносини між подружжям, мав місце на території іноземної держави. Частиною національного законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.9 Конституції України).
Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства (ч.1 ст.19 Закону України Про міжнародні договори України).
До міжнародних угод, якими врегульовано правила міжнародного цивільного процесу, належать двосторонні та багатосторонні договори, підписані Україною, та угоди колишнього СРСР, які зберігають юридичну силу для України.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (ч.2 ст.19 Закону України Про міжнародні договори України).
Суд не може застосовувати закон, який регулює правовідносини, що розглядаються, інакше як міжнародний договір. У той же час міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України.
Розглядаючи справи за участю іноземного елемента, судом з'ясовується наявність чинного міждержавами договору та за його наявності-порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли.
У відповідності до ст.24 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою ВР №3941-XII від 04 лютого 1994 року форма укладення шлюбу визначається законодавством Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб. Умови укладення шлюбу визначаються для кожної із осіб, що вступають до шлюбу, законодавством Договірної Сторони, громадянином якої вона є.
Згідно ст. 26 вказаного Договору розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.
Правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються ст.60 Закону України Про міжнародне приватне право.
Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності-правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Спільним особистим законом подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є громадянами України, незалежно від місця їхнього постійного проживання є право України, а тому розірвання шлюбу між ними здійснюється за законодавством України.
Ст. 58 Закону України «Про міжнародне право» визначено: шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ст.63 Закону України Про міжнародне право припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Приписами ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» зазначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні із змінами та доповненнями. Тобто, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація-це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як, свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, вчинених за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України №113 від 04 червня 2002 року.
Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року.
Апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць зазначеної Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.
Відповідно до ст.ст.2, 3 зазначеної Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.
Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасовано будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого договору.
Під дійсністю документів у згаданих договорах передбачається наступне: документи, складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої договірної сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та перекладів, засвідчених відповідним органом. Документи, що на території однієї з договірних сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж і на території другої договірної сторони.
Cт.16 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах під назвою Визнання документів вказує, що документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.
Шлюб укладений між сторонами 19.02.2021 року, який був зареєстрований у НИЖНЬОСІЛЕЗЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ ВІДДІЛОМ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У М.ВРОЦЛАВ, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА, номер свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , є дійсним на території України і не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення та підлягає розірванню за законодавством України.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 77-81, 128,139,141,142, 206,207,259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19.02.2021 року НИЖНЬОСІЛЕЗЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ ВІДДІЛОМ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У М.ВРОЦЛАВ, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА, номер свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 - розірвати.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційні скарги подаються учасниками справи до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 20 березня 2023 року.
Суддя: І. Б. Чайкін