Справа № 211/4865/22
Провадження № 2/211/961/23
іменем України
20 березня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сарат Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Зоріної С.М.,
у відсутність учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, Івано-Франківська територіальна громада про визначення місця проживання дитини,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачки ОСОБА_2 та просить суд визначити місце проживання їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним, батьком дитини, посилаючись на те, що між відповідачем та ним існують протиріччя з приводу визначення місця проживання дитини. Так як син ОСОБА_3 мешкає з батьком, відповідач поверхнево цікавиться його життям, знаючи заздалегідь, що в сина все добре. В обґрунтування вимог зазначено, що він перебував із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 21 листопада 2012 року між ними розірвано. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.11.2012 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина в розмірі часток з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 24.09.2012 року до досягнення дитиною повноліття.
Після розлучення їх спільний син проживав разом з відповідачкою, вона не чинила перешкод у спілкуванні позивача з сином, тому ОСОБА_3 періодично залишався у батька на декілька днів, так як відносини між ними були хороші. З 08 березня 2018 року по березень 2022 року ОСОБА_3 постійно мешкав разом з позивачем та моєю сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , у своїх рідних діда та баби по лінії батька, що підтверджується актом про фактичне місце проживання особи від 01.12.2022 року. Навчався в 7-А класі Криворізької гімназії № 89. З характеристики класного керівника вбачається, що батько приділяє багато уваги вихованню хлопчика, цікавиться його навчанням, відвідує батьківські збори, бере активну участь у проведенні класних виховних заходів. У зв'язку з початком воєнної агресії на території України, в цілях безпеки батько вимушений був виїхати разом зі своєю сім'єю з міста Кривий Ріг в мсто Івано-Франківськ, де став на облік як внутрішньо переміщена особа, що тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На облік як внутрішньо переміщена особа було постановлено й ОСОБА_3 . Син мешкав разом з позивачем і перебував на його утриманні. У зв'язку із тимчасовою зміною місця проживання, ОСОБА_3 було влаштовано до Ліцею № 18 Івано-Франківської ради у 7-Е клас, де він і навчається. З характеристики класного керівника вбачається, що батько приділяє належну увагу вихованню сина. У зв'язку із тимчасовою зміною місця проживання, позивач вимушений був змінити й роботу. На даним час позивач працює в ПП «Інвест-Транс» на посаді водія та отримує певний дохід для утримання своєї сім'ї. Позивач здоровий, на обліках у психолога та нарколога не перебуває, працездатний, поганих звичок немає, навчається на заочній формі навчання ВСП «Транспортного фахового коледжу Криворізького національного університету». Позивач бажає, щоб син постійно мешкав з ним, так як в них добрі відносини та розуміння, весь час піклується про сина, допомагає в навчанні, приймає участь в шкільних заходах, духовному та моральному розвитку дитини, піклується про його здоров'я.
Ухвалою суду від 23 грудня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін..
У судове засідання учасники процесу не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повідомлень.
До суду надійшла заява представника позивача адвоката Трофименко М.В. про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає. Відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, проти позову не заперечувала, визнала.
Третя особа Служба у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток.
Враховуючи положення статті 223 ЦПК України та категорію справи, суд вважає можливим розглянути її у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, надали суду заяви, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, сторони з 09 серпня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 8 - копія свідоцтва про шлюб), який рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2012 року між ними розірваний (а.с. 9 - копія рішення). Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 (а.с. 10 - копія свідоцтва про народження). Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.11.2012 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина (а.с. 11 - копія рішення), довідка № 75 від 21.11.2022 року видана ОСОБА_3 , в тому що він дійсно навчається в 7-А класі Криворізької гімназії «Потенціал» (а.с. 13 - копія довідки), характеристика учня 7-А класу ОСОБА_3 Криворізької гімназії «Потенціал» (а.с. 14 - копія довідки), тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 відносно ОСОБА_6 (а.с. 17 - копія довідки), тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 відносно ОСОБА_3 (а.с. 18 - копія довідки), довідка № 482 від 21.11.2022 року видана ОСОБА_3 , в тому що він дійсно навчається в 7-Е класі Ліцею № 18 Івано-Францівської ради (а.с. 19 - копія довідки), характеристика учня 7-Е класу ОСОБА_3 , 2009 р.н. (а.с. 20 - копія довідки), акт від 01.12.2022 року (а.с. 26 - копія акту).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. ч. 2,8,9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст. 153 СК України).
Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об'єктивних обставин спору.
При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря психолога чи нарколога не стоїть, працює в ПП «Інвест Транс», має постійний дохід та утримує дитину, забезпечує всім необхідним, а отже проживання дитини з батьком буде повністю відповідати інтересам дитини, що не заперечує мати, оскільки визнала позов.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 5, 6 статті 81 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи заяву представника позивача, особисто відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статями 7, 141, 153,157, 161 СК України, статями 12, 81, 89, ЦПК України,суд,
ухвалив:
задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місцем проживання: АДРЕСА_2 , а у випадку зміни адреси проживання ОСОБА_1 , визначити місце проживання дитини з батьком.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.03.2023 року.
Суддя: Н. О. Сарат