20 березня 2023 року
м. Київ
справа №520/1288/22
провадження № К/990/7043/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2023 року зазначена касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
визнати протиправною відмову Міністерства оборони України, якою відмовлено позивачу в отриманні безоплатної первинної правової допомоги з правових питань;
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 безоплатної первинної правової допомоги з правових питань порушених у заяві про надання безоплатної первинної правової допомоги, датованої 16 листопада 2021 року;
зобов'язати Міністерство оборони України надати позивачу безоплатну первинну правову допомогу з правових питань порушених у заяві про надання безоплатної первинної правової допомоги, датованої 16 листопада 2021 року, відповідно до вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
зобов'язати відповідача відповідно до статті 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо ненадання ОСОБА_1 правової допомоги з правових питань порушених у заяві про надання безоплатної первинної правової допомоги, датованої 16 листопада 2021 року;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання безоплатної первинної правової допомоги, датованої 16 листопада 2021 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строків звернення відмовлено, визнано неповажними зазначені ним в клопотанні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до вимог частини третьої статті 298 КАС України та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом направлення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин.
07 лютого 2023 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 лютого 2023 року, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення направлено судом першої інстанції та доставлено до Електронного кабінету Міністерства оборони України 20 червня 2022 року, разом з тим із апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 29 липня 2022 року, тобто, з порушенням тридцятиденного строку звернення до суду.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що оскаржуване рішення суду по електронній пошті не надійшло з технічних причин, що підтверджується листом Державного підприємства «Центр судових сервісів» Державної судової адміністрації від 06 жовтня 2022 року № 624-2022, в якому повідомлено, що Електронний кабінет Міністерства оборони України зареєстрований 07 грудня 2021 року. Проте, в Електронному кабінеті не вказана електронна пошта, відповідно, інформація про процесуальні документи, що надходять до кабінету, на електронну пошту не надсилалася, а така ситуація сталася в результаті технічного збою.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пропущення строку на апеляційне оскарження зумовлено невиконанням відповідачем обов'язків, передбачених пунктом 21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, тобто, без поважних причин.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
За правилами абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Наведена норма також продубльована у пункті 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року після публікації 04 вересня 2021 року у газеті «Голос України» оголошення Вищої ради правосуддя про прийняття рішення № 1845/0/15-21 про затвердження Положення про ЄСІТС.
Відтак, з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (частини шостої статті 18 КАС України), зокрема, державні органи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
При цьому підпункт 16 пункту 1 розділу VІ «Перехідні положення» КАС України передбачав, що до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За визначеннями підпунктів 5.6, 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень, а офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Пункт 17 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Пунктом 21 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що користувачі зобов'язані використовувати технічні засоби і технології, що мають забезпечувати належну якість та інформаційну безпеку передачі та отримання інформації, зображення та звуку, й самостійно несуть ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, погіршення якості чи переривання зв'язку тощо.
З аналізу наведених норм слідує, що процедура реєстрації в ЄСІТС та, зокрема, реєстрації Електронного кабінету пов'язана з проходженням особою, яка бере участь у справі, запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису. При цьому саме на користувачів покладено обов'язок із внесення відповідної інформації, яка повинна бути повною та актуальною, а також ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС.
Порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частина шоста статті 251 КАС України встановлює, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Наведеною нормою права визначено обов'язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року копію оскаржуваного рішення від 20 червня 2022 року до Електронного кабінету Міністерства оборони України доставлено 20 червня 2022 року о 06:33 год., у зв'язку із чим судове рішення вважається врученим 20 червня 2022 року. Однак, з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 29 липня 2022 року, тобто, з пропущенням установленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів скаржника про поважність пропущення строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржуване рішення суду на його електронну пошту не надійшло, оскільки такі обставини можуть бути враховані судами як поважна причина пропуску відповідного процесуального строку за умови належного повідомлення про їх існування з доданням доказів на їх підтвердження.
Власний Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Міністерством оборони України зареєстровано 07 грудня 2021 року, проте, лист до Державної судової адміністрації України з приводу уточнення інформації щодо стану реєстрації Електронного кабінету (у зв'язку із надходженням інформації від органів судової влади України щодо надсилання та доставки судових документів за допомогою підсистеми «Електронний суд») скаржником сформовано лише 27 вересня 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства оборони України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі № 520/1288/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова