20 березня 2023 року
м. Київ
справа № 809/1127/16
адміністративне провадження № К/990/7528/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Херсонзерноекспо» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі №809/1127/16 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ЕКСПО», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бродекс Тім» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Херсонзерноекспо» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі №809/1127/16.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України .
Як вбачається зі змісту поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Херсонзерноекспо» касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зазначає:
- положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №826/18574/14, щодо можливості погашення податкового боргу за рахунок майна лише у разі, якщо таке майно належить боржнику, та постанові від 15 жовтня 2019 року по справі №160/5596/19 щодо необхідності закриття апеляційного провадження (а не розгляду апеляційної скарги по суті) у разі, якщо суд встановить, що оскаржуваним рішенням не вирішувались права скаржника, який не приймав участь у справі.
- положення пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказуючи на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо того, чи є фактичне виконання рішення суду першої інстанції підставою для відмову у задоволенні апеляційної скарги;
- положення пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку з пунктами 3, 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіряючи обґрунтованість зазначених позивачем підстав касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Херсонзерноекспо» Восьмий апеляційний адміністративний суд не жодних висновків щодо робив висновків, що права та інтереси скаржника не зачіпаються постановою суду першої інстанції. Але у касаційній скарзі стверджується, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги з підстав того, що права скаржника не були порушені судом першої інстанції.
Зазначені обставини потребують додаткових пояснень з боку скаржника, оскільки з тексту постанови суду апеляційної інстанції слідує, що підставою для відхилення апеляційної скарги є не відсутність порушеного права скаржника, а те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Херсонзерноекспо» підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі №809/1127/16.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі також відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Херсонзерноекспо» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі №809/1127/16 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Дашутін