20 березня 2023 року
м. Київ
справа №200/10451/21
адміністративне провадження №К/990/8269/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №200/10451/21 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій,
Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" звернулось до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати наказ Східного офісу Держаудитслужби від 23 квітня 2021 року №199 "Про початок моніторингу процедур закупівель";
- визнати незаконними дії Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення моніторингу закупівлі за №UA-2021-02-18-005707-а.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 15 вересня 2022 року та від 19 жовтня 2022 року касаційні скарги повернуто скаржнику.
03 березня 2023 року Державним підприємством "Добропіллявугілля-видобуток" подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Разом з касаційною скаргою скаржниця просить поновити строк на касаційне оскарження обґрунтовуючи тим, що з 24 лютого 2022 року розпочалось масове вторгнення рф на територію України, скаржник знаходиться на території можливих бойових дій і знаходиться в безпосередній близькості до зони активних бойових дій.
З березня 2022 року з території Донецької області проводиться евакуація мешканців, яка триває досі. З березня-квітня 2022 року на ДП «Добропіллявугілля-видобуток» вимушено надано працівникам відпустку без збереження заробітної плати та встановлення дистанційного режиму роботи.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 08 червня 2022 року, а касаційну скаргу подано на 05 вересня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову скаржник не отримав, а після повернення касаційних скарг без зайвих зволікань подавалась касаційна скарга враховуючи обставини які склались в країні після 24 лютого 2022 року.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Скаржником не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв'язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту постановлення ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги (15 вересня 2022 року) до подання касаційної скарги третій раз (03 березня 2023 року) пройшло понад п'яти місяців. При цьому суд касаційної інстанції повертав касаційну скаргу з підстав, що касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Водночас наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Отже, заявнку необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,
Визнати неповажними Державним підприємством "Добропіллявугілля-видобуток" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №200/10451/21 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій залишити без руху.
Надати заявникам касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загородню
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов