Справа № 640/12227/22 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.
17 березня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключковича В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягала у відмові перерахувати та здійснити доплату за заявою ОСОБА_1 від 07.06.2022 його пенсії за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 з урахуванням 100% суми підвищення перерахованої пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням 100% суми підвищення перерахованої пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Крім того, позивач просив стягнути на його користь з відповідача усі понесені судові витрати, в тому числі і за надання правової допомоги.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року позов задоволено.
Разом з тим в частині судових витрат, суд першої інстанції стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) лише витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні) 40 копійок. Та відмовив у відшкодуванні витрат на правничу допомогу з підстав не надання доказів реального понесення таких витрат.
Не погоджуючись з судовим рішенням в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача .
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4900,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, позивачем на підтвердження зазначених витрат не надано суду копію документа про сплату позивачем грошових коштів адвокату.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Аналіз положень пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України свідчить про те, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу визначається, зокрема, на підставі доказів щодо вартості наданих послуг, які можуть бути сплачені і в майбутньому.
У постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа № 520/12065/19), постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), сформульовано правовий висновок про те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, де сформовано висновок про помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги обумовлено час оплати протягом кількох місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.
Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати вбачається також із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (Savin v. Ukraine), п. 97)».
За наведеного правового регулювання висновок суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг є помилковим.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При цьому, відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження розміру понесених витрат позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 05.11.2021 №73, копію кошторису до договору про надання правової допомоги, копію акту наданих послуг від 01.08.2022 №44, копію ордеру та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Згідно з пунктом 1.1 договору від 05.11.2021 №73 адвокатське об'єднання «Юридичні технології» зобов'язується здійснити захист прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом надання правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а ОСОБА_1 зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, понесені в ході виконання договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору від 05.11.2021 №73 за надання правової допомоги замовник сплачу адвокатському об'єднанню винагороду відповідно до видів та вартості правової допомоги, визначених у кошторисах, що є додатками до цього договору.
Наразі, кошторисом від 05.11.2021 встановлено, що за надання замовнику послуг з правової допомоги клієнт сплачує на користь адвокатського об'єднання гонорар у таких розмірах:
1) за підготовку адвокатського запиту для отримання доказу - 490 грн. (витрата часу - 0,35 год., вартість однієї години роботи - 1400 грн.);
2) за ознайомлення з матеріалами судової справи у суді - 1500 грн.;
3) у суді першої інстанції:
- за підготовку позову - 4900 грн. (витрата часу 3,5 год., вартість однієї години роботи - 1400 грн.);
- за підготовку відповіді на відзив - 2800 грн. (витрата часу 2 год., вартість однієї години роботи - 1400 грн.);
- за підготовку інших процесуальних документів - залежно від кількості витраченого часу та вартості однієї години роботи 1400 грн.;
- за участь в одному судовому засіданні - 2500 грн.
Кошторисом від 05.11.2022 також передбачено, що оплата наданих послуг згідно із актами здійснюється клієнтом протягом 10 банківських днів з дати вступу у законну силу рішення, постанови чи ухвали суду, якими завершується розгляд відповідної справи судом.
Згідно з актом наданих послуг від 01.08.2022 №44 виконавцем за договором від 05.11.2021 №73 надано наступні послуги: «підготовка позову про зобов'язання перерахувати пенсію за 2019 рік; 3,5 години за ціною 1400 грн; загальна сума 4900 грн» .
Наразі, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що зміст та обсяг наданих документів є достатнім для висновку про документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Також, колегією суддів встановлено, що заявлені позивачем витрати є пов'язаними з розглядом справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним предмету спору.
У свою чергу, відповідно до ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Відтак, аналіз частини шостої статті 134 КАС України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, з підстав, передбачених цією статтею, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт тощо.
Зазначений висновок суду апеляційної інстанції відповідає положенням частини сьомої статті 134 КАС України, відповідно до яких обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів також зауважує, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.04.2022 №500/1410/21 підтримано позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Як вбачається із матеріалів справи, вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4900 грн. позивачем заявлено разом із поданням позовної заяви, до якої додано, у тому числі, копію договору про надання правової допомоги, копію кошторису, копію акту наданих послуг.
Разом з тим, матеріали справи №640/12227/22 не містять клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу з мотивів їх неспівмірності.
Також, відзив на апеляційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду також не надходив.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу є такими, що підтверджуються документально, зважаючи на те, що відповідачем у справі не заявлялось клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу з мотивів їх неспівмірності, а також з огляду на те, що судом апеляційної інстанції у вказаній справі не встановлено обставин, які впливають на розподіл судових витрат, що передбачені частиною дев'ятою статті 139 КАС України, колегія суддів апеляційного суду зазначає про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у вказаній справі.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги у вказаній справі задоволено, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4900,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).
Керуючись статтями 134, 139, 241, 242, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у справі змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини у наступній редакції:
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн., також у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4900,00 грн».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 17.03.2023р.)