20 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/393/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Закарпатгаз" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до АТ "Закарпатгаз", згідно якого просить: 1) визнати протиправними дії/бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації та стягнення коштів за розподіл газу; 2) зобов'язати відповідача надати публічну інформацію, згідно запитів позивача та звільнити позивача, як інваліда війни від сплати за розподіл газу; 3) зобов'язати відповідача повернути позивачеві усі попередьо сплачені кошти за розподіл газу.
Ухвалою суду від 26.01.2023 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ "Закарпатгаз" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дії/бездіяльності АТ «Закарпатгаз» щодо стягнення коштів за розподіл газу, звільнення ОСОБА_1 , як інваліда війни від сплати за розподіл газу та зобов'язати АТ «Закарпатгаз» повернути ОСОБА_1 усі попередньо сплачені кошти за розподіл газу.
Ухвалою суду від 26.01.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Закарпатгаз" про визнання протиправними дії/бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації та зобов'язання відповідача надати публічну інформацію, згідно запитів позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2022 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання йому публічної інформації. Вказаний запит про надання публічної інформації відповідач отримав 29.06.2022 року, однак відповіді на такий не надав, а тому вже з другим запитом від 11.07.2022 року позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Однак, листом №6931/16.3.1/7-22 від 25.07.2022 року, отримувач запиту позивача, по суті не повідомив нічого, а лише констатував перебіг подій, які передували встановленому розподілу газу. Згодом, позивач тримав відповідь відповідача, де такий вказав, що запитувана позивачем інформація є конфіденційною. Позивач вказує, що з огляду на неотримання ним публічної інформації, він втретє звернувся до відповідача зазначивши, що ненадання публічної інформації з піднятих ним питань - позбавляє можливості плати за розподіл газу. Позивач вказує, що дії/бездіяльності відповідача щодо ненадання йому публічної інформації є протиправними та просить суд зобов'язати відповідача надати публічну інформацію, згідно запитів позивача.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно якого заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, вказавши на наступне. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу в межах території Закарпатської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Закарпатгаз», на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ліцензії (згідно рішення від 23.12.2010 № 1905; згідно рішення від 19.03.2015 №812, переоформленої відповідно до постанови від 01.09.2015 № 2248; згідно постанови від 29.06.2017 № 843), яка є загальнодоступною, тобто публічною інформацією. Право на здійснення ліцензованої діяльності з розподілу природного газу АТ «Закарпатгаз» отримало на підстави постанови НКРЕКП ще 29 червня 2017 року, яка є чинною в тому числі станом на теперішній час.Вказана обставина додатково підтверджується Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ЗАКАРПАТГАЗ». Положеннями вказаної постанови затверджено АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАКАРПАТГАЗ» тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,99 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), а також структуру тарифу на послуги розподілу природного газу згідно з додатком.Відповідно до ч. 2 Розділу І Кодексу ГРМ, споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. Фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є: споживання природного газу на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить зміна показників в сторону збільшення, оплата за спожитий природній газ та власне оплата за послуги з розподілу природного газу у розмірі 22 445,37 грн., що вбачається з фінансового стану абонента. який доданий до позовної заяви та наявний в матеріалах справи. Відповідач наголошує, запит був направлений позивачем з метою отримання інформації, яка не стосується умов постачання товарів, послуг та цін на них, а відтак АТ «Закарпатгаз» не відноситься до розпорядників інформації, яких законом зобов'язано надавати позивачу таку інформацію. Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.06.2022 року позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації (а.с. 4-6).
Листом від 01.07.2022 року, відповідач розглянувши запит позивача на отримання публічної інформації повідомив, що як вбачається із запиту, такий направлений з метою отримання інформації яка не стосується умов постачання товарів, послуг та цін на них, а отже АТ «Закарпатгаз» не відноситься до розпорядників інформації, яких законом зобов'язано надавати запитувану Ками у запиті інформацію. Окрім того, витребувана у запиті інформація віднесена до конфіденційної, тобто такої, доступ до якої обмежено (а.с. 13).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.09.2022 року згідно якої зазначив, що не має можливості сплачувати за доставку газу, тому, що не отримав вичерпної відповіді на свої питанні і його запити на отримання публічної інформації - залишилися поза увагою (а.с. 14).
Розглянувши заяву позивача від 05.09.2022 року, відповідач листом від 13.09.2022 року повідомив, що у разі небажання користуватися природнім газом та вносити плату за послуги з розподілу позивач може звернути з відповідною заявою про розірвання договору, газопостачання буде припинено механічним шляхом в точці приєднання обєкта до ГРМ (а.с. 15).
Також, 11.07.2022 року позивач звернувся із запитом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (а.с. 7-9). Відповідь на запит позивача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, надіслала листом №6931/16.3.1/7-22 від 25.07.2022 року (а.с. 10-13).
Однак, враховуючи прохальну частину позовної заяви та те, що позивачем визначено, в якості відповідача по даній справі - АТ "Закарпатгаз", відтак суд констатує, що правовідносини пов'язані із розглядом запиту позивача до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.
З огляду на предмет позову, засоби доказування такого та суб'єктний склад учасників справи, суд констатує, що предметом розгляду в межах даної справи є правовідносини пов'язані з розглядом саме відповідачем - АТ "Закарпатгаз" запиту на публічну інформацію позивача - ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд констатує наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані з розглядом запитів на публічну інформацію, регулюються Конституцією України, Законом України "Про доступ до публічної інформації", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Згідно із статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.
У відповідності статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" під запитом на інформацію розуміється, прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація на запит надається безкоштовно.
Як встановлено в ході розгляду справи по суті та не заперечується позивачем, запит позивача на отримання публічної інформації був отриманий відповідачем 29.06.2022 року, а відповідь на такий запит відповідач надав листом від 01.07.2022 року, тобто не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Враховуючи викладене суд приходить висновку, що відповідачем було надано відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації в межах строку визначеного ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
У відповідності статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Згідно вимог ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відмовляючи у наданні інформації на запит позивача, відповідач вказує, що витребувана у запиті інформація віднесена до конфіденційної, тобто такої, доступ до якої обмежено.
Однак, суд зауважує, що з аналізу статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" вбачається можливість розпорядника інформації обмежувати доступ до запитуваної інформації виключно при дотриманні визначених вимог. Тобто, розпорядник у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. Лише тоді дана відмова буде вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 820/5938/16 (провадження №№ К/9901/17891/18, К/9901/17892/18).
Однак, відповідач у відповіді на запит від 01.07.2022 року, посилаючись на те, що запитувана позивачем інформація віднесена до інформації, доступ до якої обмежено - жодним чином не зазначив якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію.
Таким чином, суд приходить висновку про відсутність підстав для відмови у наданні запитуваної інформації із незазначенням, яким саме інтересам може завдати шкоди поширення даної інформації.
Також, суд зауважує, що згідно запиту на отримання публічної інформації позивач, крім інформації, також просив відповідача надати йому і копії документів (а.с. 4-5).
Згідно вимог ч. 8 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Однак, надаючи відповідь на запит позивача, в частині надання йому копій документів, відповідачем не було дотримано вимоги ч. 8 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Щодо посилання відповідача, у відповіді на запит на те, що відповідач не відносить до розпорядника інформації, то суд зазначає наступне.
Як вбачається із запиту на отримання публічної інформації, такий надісланий до відповідача, як суб'єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку або наділений спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями та згідно такого запиту позивач, крім іншого, просить надати інформацію що стосується плати за розподіл газу.
Згідно вимог, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Натомість, відповідачем не дотримано вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання публічної інформації на запит позивача. З огляду на викладене, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути запит позивача про надання публічної інформації, з урахування правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову частково.
Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд, -
1.Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до АТ "Закарпатгаз" (м. Ужгород, вул. Погорєлова, код ЄДРПОУ 05448610) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність АТ "Закарпатгаз" щодо ненадання публічної інформації на запит ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати АТ "Закарпатгаз" повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації, з урахування правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович