20 березня 2023 року м. Ужгород№ 260/207/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ш.Петефі, буд. 14,м. Ужгород, Закарпатська область,88000), третя особа без самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправною та скасування постанови
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, Ужгород, Закарпатська область, 88000).
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 р. у справі № 260/781/21 здійснило перерахунок пенсії Позивача, згідно довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/2763 від 22.10.2020 р. та нарахувало доплату за перерахованою пенсією у сумі 96 596 грн. 02 коп.
На час розгляду справи вказана заборгованість у сумі 96 596 грн. 02 коп. не виплачена Позивачу. Закарпатським окружним адміністративним судом 05.08.2021 р. був виданий виконавчий лист № 260/781/21.
04 жовтня 2022 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем Вячеславом Олександровичем було винесено постанову ВП № 69973026 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 260/781/21 виданого 05.08.2021 р. Закарпатським окружним адміністративним судом.
Разом з тим, 08.12.2022 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем Вячеславом Олександровичем було винесено Постанову ВП № 69973026 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника. Однак, позивач вважає Постанову про закінчення виконавчого провадження № 69973026 від 08.12.2022 р. протиправною , оскільки рішення суду у справі № 260/781/21 в частині виплати перерахованої пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не виконане, а державний виконавець у спірних правовідносинах діяв формально та без врахування обов'язку, визначеного у вказаній вище ч. 1 ст.18 Закону №1404-VIII. Враховуючи викладене, вважає, що Постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця Вячеслава Олександровича від 08.12.2022 р. про закінчення виконавчого провадження № 69973026, є протиправною та підлягає скасуванню.
24 січня 2023 року до суду надійшли витребувані судом докази, а саме матеріали виконавчого провадження АСВП № 69973026. Відзиву на позов не подано.
08 березня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких Головне управління повідомляє, що виконано перерахунок пенсії 21 липня 2021 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 260/781/21 від 30.05.2021. З 01 серпня 2021 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення, а різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.07.2021 становить 96596,02 грн., облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України.
Таким чином, зазначає, що Головне управління ПФУ в Закарпатській області як відповідач під час виконання рішення суду, а також як орган державної влади зобов'язане діяти лише в межах чинного законодавства. Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи той факт, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/781/21 було виконано Головним управлінням у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, підстав для визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західпого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Білинця В.О. від 08.12.2022 року про закінчення виконавчого провадження немає.
Обставини встановлені судом.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 р. у справі № 260/781/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено:
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ. Ст.9 Закону №2011- XII та з врахуванням положень постанови №704, згідно довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/2763 від 22.19.2020р, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
21 липня 2021 року ГУ ПФУ в Закарпатській області на виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року згідно довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/2763 від 22.10.2020 р. Доплата згідно розрахунку за період з 01.04.2019 по 31.07.2021 становить 96596,02 грн.
Відповідно до доданого до цього позову Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 0710003408 від 21.07.2021 р. на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 р. у справі № 260/781/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатської області здійснено перерахунок пенсії Позивача та нараховано заборгованість у сумі 96 596 грн. 02 коп., яку включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
05 серпня 2021 року Закарпатський окружний адміністративний суду видав виконавчий лист в адміністративній справі №260/781/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ. Ст.9 Закону №2011- XII та з врахуванням положень постанови №704, згідно довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/2763 від 22.19.2020р, з урахуванням раніше виплачених сум.
28 вересня 2022 року, ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі Відділ примусового виконання рішень) заяву про примусове виконання рішень про стягнення коштів.
04 жовтня 2022 року, старшим державним виконавцем Відділ примусового виконання рішень Білинцем В.О. відкрито виконавче провадження ВП №69973026 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 серпня 2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/781/21.
11 жовтня 2022 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом №0700-0504-5/38718 «На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження» повідомило Відділ примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), що стягувачу виконано перерахунок пенсії 21 липня 2021 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 р. у справі № 260/781/21. З 01 серпня 2021 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення, а різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.07.2021 становить 96596,02 грн. облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. Поряд із цим зазначають, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами» у межах виділених асигнувань. При цьому, головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Таким чином, Головне управління ПФУ в Закарпатській області, як відповідач при виконанні рішення суду, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства. Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин,
14 листопада 2022 р. старшим державним виконавцем Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. прийнято постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
29 листопада 2022 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем Вячеславом Олександровичем керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області був накладений штраф у сумі 10 200 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
07 грудня 2022 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем Вячеславом Олександровичем до Головного управління Національної поліції Закарпатської області було направлено повідомлення про вчинення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.
08 грудня 2022 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем Вячеславом Олександровичем було винесено Постанову ВП № 69973026 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У свою чергу п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII серед підстав для закінчення виконавчого провадження передбачає надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Як уже зазначено, спірна постанова винесена на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404- VIII, відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. Остання ж передбачає саме неможливість виконання рішення без участі боржника.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частинами 2, 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.
З аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404- УІІЇ можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:
- накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);
- накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення
боржником без поважних причин);
- звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення
боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження
При вирішенні даного спору суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18 відповідно до яких невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі № 826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
За цією позицією накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.
Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Суд враховує, що Законом України Про виконавче провадження на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Однак, згідно матеріалів виконавчого провадження АСВП №69973026 відсутні виконавчі дії , які би свідчили про перевірку стану виконання рішення боржником.
Крім того не зрозумілим є чи отримано постанови про накладення штрафу та повідомлення про вчинення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України боржником.
Отже, рішення суду у справі № 260/781/21 в частині виплати перерахованої пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не виконане, а державний виконавець у спірних правовідносинах діяв формально та без врахування обов'язку, визначеного у вказаній вище ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 СТ.6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозвол5іла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необгрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обгрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (Піалопулос та інші проти Греції, Юрій Миколайович Іванов проти України, Горнсбі проти Греції).
У справах Шмалько проти України, Іммобільяре Саффі проти Італії ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (Рішення у справа Сук проти України та інші).
Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевіривши основні доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскарженого рішення і докази надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ш.Петефі, буд. 14,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 43316386), третя особа без самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, Ужгород, Закарпатська область, 88000, Код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця Вячеслава Олександровича від 08.12.2022 р. про закінчення виконавчого провадження № 69973026.
3. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Закарпатській області Західного МРУ МЮ (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 43316386) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова