Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
20 березня 2023 року Справа №200/1045/23
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056750002626 від 15.02.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати період роботи: з 25.05.1983р. по 17.07.1983р. на посаді прибиральника гарячого металу 3-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 18.11.1983р. по 23.02.1984р. на посаді прибиральника гарячого металу 3-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 13.07.1984р. по 14.11.1984р. на посаді “посадчика метала” 4-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 23.11.1984р. по 24.10.1986р. - служба в рядах Збройних сил СРСР; з 15.12.1986р. по 19.01.1987р. на посаді оператора поста керування стану гарячої прокатки 4-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 20.01.1987р. по 26.09.1988р. на посаді “посадчика метала” 4-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 21.10.1988р. по 13.04.1989р. на посаді учня прохідника підземного шахти “Красный октябрь”; з 14.04.1989р. по 31.10.1989р. на посаді прохідника підземного 5 розряду шахти “Красный октябрь”; з 17.11.1989р. по 23.02.1992р. на посаді прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем ПО з добування вугля “Шахтерскуголь” шахта “Ждановская”; з 24.02.1992р. по 02.09.1997р. на посаді машиніста “горно-выемочных” машин 6-го розряду з повним робочим днем ПО з добування вугля “Шахтерскуголь” шахта “Ждановская”, до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за списком № 1 згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, починаючи з 05.08.2019, з урахуванням висновків суду.
15 березня 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом: надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску; надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.
16 березня 2023 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та квитанція про сплату судового збору від 16.03.2023 № P24A961947932D34662 у розмірі 858,88 грн (2684 грн х 0,4 х 0,8), відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою обґрунтовано тим, що позивач і представник позивача по справі, проживають у містах (м. Слов'янськ, м. Харків), в яких спочатку військової агресії та до сьогоднішнього дня зберігається складна ситуація: обстріли, відсутність електроенергії, постійні тривоги, що є загальновідомим фактом та не могло не сказатись на можливості відслідковувати ситуацію з приводу виконання Відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. по справі №200/8984/21, при цьому загроза життю, здоров'ю та безпеці позивача та його представника відтіснила на певний час необхідність з відновлення порушеного права позивача на призначення пільгової пенсії. Тому тільки у лютому 2023року сторона позивача перевірила стан виконавчого провадження №68135212 і виявила факт його закінчення з причин виконання відповідачем по справі вимог рішення суду та оскаржуване у цій справі рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії №056750002626 від 15.02.2022р.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску. Відтак, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами, національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Таким чином, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти росії», п. 34).
Оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, зазвичай, враховує: складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; поведінку заявника; поведінку державних органів; перевантаження судової системи; значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи «Бочан проти України», «Смірнова проти України», «Федіна проти України», «Матіка проти Румунії» та інші).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що право на суд (право доступу до суду), не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків (рішення ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України», «Bellet V. France», «Іліан проти Туреччини»).
Виходячи з практики ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").
Водночас, ЄСПЛ виходячи з його практики виснував, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить, серед іншого, із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г “Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи” запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Указом Президента України №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/202 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року № 169), затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, який діяв до 27.12.2022 року.
До вказаного переліку було віднесено Слов'янську міську територіальну громаду Донецької області та Харківську міську територіальна громаду Харківської області.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.
Згідно означеного Переліку території Слов'янської міської територіальної громади та Харківської міської територіальної громади віднесені до територій можливих бойових дій з 24.02.2022 року.
Систематичні ракетні обстріли міст Слов'янська та Харкова є загально відомим фактом та неодноразово висвітлювались у ЗМІ.
Поряд з цим, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 679-р «Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області», вирішено провести обов'язкову евакуацію населення Донецької області у безпечні райони Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей.
Враховуючи викладене, а також значення справи для сторін, негативні наслідки надмірного суворого тлумачення процесуальних норм та оцінки обставин справи, що можуть мати наслідком позбавлення позивача у доступі до реалізації права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України, а також беручи до уваги доводи клопотання представника позивача та встановлені обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.
Водночас, суд відхиляє посилання представника позивача на судову практику, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 р. по справі №815/1226/18, а також правових висновків Верховного Суду у справах №646/6250/17 та №809/248/18 заявлення громадянином вимог у пенсійному спорі не обмежено будь-яким строком, у зв'язку з тим, що вона стосується виплати пенсії, що вже була призначена, тому не відповідає суті спірних правовідносин в цій справі.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, тому підлягає прийняттю до провадження та розгляду судом.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 та ст.ст. 257-261, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Пільги щодо сплати судового збору відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, реалізуючи надані суду ст.ст. 9, 90 КАС України повноваження, суд вважає за необхідне за відсутності достатньої доказової бази витребовувати у сторін по справі, а також інших осіб, докази, які на його думку сприяють повному та всебічному з'ясуванню обставин та підстав виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч.ч. 3-9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи суд вважає з необхідне витребувати у відповідача: копію пенсійної справи позивача; розрахунок пільгового стажу позивача (Форма-РС право); детальні письмові пояснення щодо переліку та підстав незарахованих періодів роботи позивача до пільгового стажу за відповідними списками.
На підставі викладеного, керуючись статтею 5, 6, 12, 43, 72, 73, 80, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №200/1045/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- копію пенсійної справи позивача;
- розрахунок пільгового стажу позивача (Форма-РС право);
- детальні письмові пояснення щодо переліку та підстав незарахованих періодів роботи позивача до пільгового стажу за відповідними списками.
Витребувані документи надати до суду в 5-денний строк з дати отримання ухвали засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС “Електронний суд”.
Попередити відповідача про застосування заходів процесуального примусу, що встановлені ст. 149 КАС України, у випадку ухилення від виконання даної ухвали в частині надання до суду витребуваних документів.
Зобов'язати відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
Роз'яснити сторонам, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з одночасним направленням його копії відповідачу.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для можливості подання до суду заперечень, з одночасним направленням його копії позивачу.
Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кониченко О.М. одноособово.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає крім випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Роз'яснити сторонам, що, беручи до уваги Рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, тимчасово до припинення або скасування воєнного стану введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- сторони по справі та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://court.gov.ua/fair/sud0570.
Суддя О.М. Кониченко