Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 березня 2023 року Справа№200/319/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій незаконними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , з урахуванням уточненої позовної заяви, яку подано до суду 21 лютого 2023 року (14 лютого 2023 року направлено засобами поштового зв'язку), звернулась 30 січня 2023 року (17 січня 2023 року направлено засобами поштового зв'язку) до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» незаконними та скасувати рішення відповідача №136 від 30.11.2020 року;
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення ОСОБА_1 до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 10.07.2020 року звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Рішенням №052630001789 від 10.07.2020 року Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило позивачу в призначенні пенсії, мотивуючи це тим, що остання не досягла пенсійного віку, достатнього для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернулась з позовом до суду. За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/8437/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42171400) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 052630001789 від 10.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2020 року про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок. Означене судове рішення від 12.10.2020 року у справі № 200/8437/20-а набрало законної сили 13.11.2020 року. Натомість, Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/8437/20-а добровільно не виконало, у зв'язку із чим, позивач вимушена була звернутись до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задля примусового виконання судового рішення. Разом з цим, будь-яких очікуваних результатів від Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України позивач так і не дочекалась. Тож, у зв'язку із чим, що попередній адвокат виїхав до м. Києва та перестав відповідати на телефонні дзвінки, у грудні 2022 року позивач звернулась до іншого адвоката, який залишився у місті, та за його допомогою отримала рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 136 від 30.11.2020 року про перегляд заяви від 10.07.2020 року № 23338 за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі № 200/8437/20-а. Тож, рішенням Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 136 від 30.11.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, так як на момент звернення позивач не досягла віку, для призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач стверджує, що підстави відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах у рішенні № 136 від 30.11.2020 року аналогічні за змістом як у рішенні № 052630001789 від 10.07.2020 року.
Відтак позивач вважає, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії мала необхідний стаж роботи на посаді за Списком № 2 та досягла віку 50 років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже відповідає всім вимогам законодавства щодо виходу на пенсію на пільгових умовах. Натомість відповідач, при наявності двох одночасно діючих законів, які регулюють однакові правовідносини, але містять для позивача різні правила призначення пенсії за Списком № 2 стосовно параметру вікового цензу, під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії замість застосування підходу, який найбільш сприятливий для заявника (позивача), застосував менш сприятливе право та порушив легітимні очікування позивача чим також порушив принципи верховенства права та норми Конституції України. На думку позивача, вона має право на пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 03.02.2023 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Адміністративний позов та копія ухвали від 23.02.2023 року отримані відповідачем в системі «Електронний суд» - 30.01.2023 року та 24.02.2023 року відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначив, що позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В постанові Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а (в ЄДРСР №75368352) суд, залишаючи позовні вимоги без розгляду, зазначив, що за загальним правилом перебігу строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 234/11937/17 (провадження №К/9901/1267/17); від 26.06.2018 у справі №127/23012/17 (провадження №К/9901/47757/18), де зазначено, що порушене право позивача підлягає захисту лише в межах шестимісячного строку, що передувало строку звернення до суду. Заявлені позовні вимоги стосуються періоду від 30.11.2020 року, тому, враховуючи день звернення до суду, вони виходять за межі шестимісячного строку звернення до суду. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 звернулася із заявою від 10.07.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок (залежно від дати досягнення пенсійного віку), з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу надаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року (дата набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року№ 442). Результати атестації застосовуються для обчислення стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж п'яти років після затвердження її результатів (дати видавання наказу про результати проведеної атестації), якщо протягом цього часу на такому підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 32 роки 07 місяців 03 дні, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 21 рік 07 місяців 15 днів. За таких обставин позивач матиме право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 після досягнення 55 років. Відповідно до вищезазначеного, рішенням Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.11.2020 року № 136 по зверненню від 10.07.2020 року ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у зв'язку з недосягненням пенсійного віку. Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного фонду України на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку). Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно- дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Таким чином, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача або зарахувати стаж. Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог позивачу в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з часу звернення до відповідача відсутні. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З урахуванням викладеного вважаємо, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області 11.06.1996 року.
10.07.2020 року позивач звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем при зверненні до пенсійного органу надано наступні документи:
- заява від 10.07.2020 року про призначення пенсії за віком згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- копія паспорта серії НОМЕР_2 ;
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- копія трудової книжки б/н від 10.10.1986;
- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №23/94 від 07.07.2020, №96 від 07.07.2020, №23/95 від 07.07.2020;
- копії наказів про проведення атестації робочих місць №217 від 31.05.1994 року, №287 від 28.05.1999 року, №167 від 20.07.2005 року, №153 від 16.07.2010 року, №150 від 14.05.2014 року з переліками робочих місць, яким за підсумками атестації за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення;
- копії свідоцтва про укладання шлюбу № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
Рішенням від 10.07.2020 року №052630001789 Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зі спірного рішення вбачається, що на дату звернення страховий стаж позивача складає 32 роки 07 місяців 03 дні, а стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2 - 21 рік 07 місяців 15 днів.
Не погоджуючись із рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із відповідним позовом.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року, яке набрало законної сили 13.11.2020 року, у адміністративній справі № 200/8437/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 052630001789 від 10 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; Зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2020 року про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на виконання рішення суду від 12.10.2020 року у справі № 200/8437/20-а, за результатами перегляду заяви позивача від 10.07.2020 року, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.
Як зазначено у рішенні №136 від 30.11.2020 року позивачем були надані наступні документи:
- заява від 10.07.2020 року про призначення пенсії за віком згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- копія паспорта серії НОМЕР_2 ;
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- копія трудової книжки б/н від 10.10.1986 року;
- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 23/94 від 07.07.2020 року, № 96 від 07.07.2020 року та №23/95 від 07.07.2020 року;
- копії наказів про проведення атестації робочих місць №217 від 31.05.1994 року, № 287 від 28.05.1999 року, № 167 від 20.07.2005 року, № 153 від 16.07.2010 року, № 150 від 14.05.2014 року з переліками робочих місць, яким за підсумками атестації за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення;
- копія свідоцтв про укладання шлюбу № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
За результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , від 10.07.2020 року № 2338, із врахуванням висновків суду по справі № 200/8437/20-а від 12.10.2020 року встановлено наступне.
Пенсія на пільгових умовах по Списку № 2 призначається згідно п.п. 2 п.2 статті 114 Закону України України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VII від 03.10.2017 року) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу роботи не менше 25 років, з яких не менше 10 років на зазначеній роботі.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Закон № 1058 є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Преамбулою Закону №1058 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 року було доповнено Закон № 1058 розділом XIV-I Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Закон № 1058 як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017 року.
Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
На дату звернення 10.07.2020 року страховий стаж заявниці складав 32 роки 7 місяців 3 дні, а стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 21 рік 7 місяців 15 днів.
За таких обставин відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , так як на момент звернення 10.07.2020 року вона не досягла віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.
Право на пенсію за віком згідно чинного законодавства ОСОБА_1 набуде після досягнення 55 років тобто з 11.06.2025 року.
Отже, спір між сторонами виник стосовно не призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно вимог статтею 2 Закону № 1788-XII, за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII, право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII, який набрав чинності з 01.04.2015 року, збільшено раніше передбачений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
09.07.2003 року був прийнятий Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», Закон № 1058-ІV доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.»
У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
За наявними матеріалами справи судом встановлено, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 50 років та при наявності у неї загального страхового стажу 32 роки 7 місяців 3 дні, а стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 21 рік 7 місяців 15 днів.
Натомість, як вбачається з оскаржуваного рішення № 136 від 30.11.2020 року відмовляючи у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах керується приписами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV (в редакції Закону № 2148-VIII), за яким пенсійний вік жінок зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць становить 55 років.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років, зокрема щодо позивача.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.
Враховуючи вищезазначене суд прийшов до висновку, що позивач, яка на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком досягла 50 років, маючи страховий стаж роботи 32 роки 7 місяців 3 дні, в тому числі стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 21 рік 7 місяців 15 днів, набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі № 1-р/2020).
Суд зазначає, що обрані відповідачем у даному спорі мотиви прийняття оскаржуваного рішення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного і того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії.
Відтак, наведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що оскаржуване рішення № 136 від 30.11.2020 року про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
З приводу інших, заявлених позивачем, вимог і обраного позивачем способу захисту порушених прав суд зазначає про таке.
У позовній заяві позивачем, заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 з часу звернення до відповідача, тобто з 10.07.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах.
Заперечуючи проти задоволення позову в цій частині, відповідач зазначає про те, що призначення пенсії є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду, а суд не є органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій.
На законодавчому рівні відсутнє поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє, проте, у судовій практиці сформовано позицію щодо цього поняття, відповідно до якого від дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними у разі, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, за настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що цей вибір здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію.
Повноваження пенсійного органу і порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Судом установлено, що вперше позивач звернулася за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 10.07.2020 року, коли рішенням від 10.07.2020 року №052630001789 їй було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пенсійного віку.
Як вже було вказано, це рішення відповідача було оскаржене позивачем до суду.
На момент прийняття відповідачем рішення від 10.07.2020 року між сторонами спірним питанням при розгляді Донецьким окружним адміністративним судом справи № 200/8437/20-а була наявність у позивача необхідного віку для призначення їй пенсії на пільгових умовах (про що, зокрема, і зазначається у судовому рішенні по цій справі).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/8437/20-а, яке набрало законної сили, встановлено, що на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивач досягла необхідного віку (тобто 50 років) для призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 по справі № 1-5/2018(746/15).
Зрештою, згаданим вище рішенням суду визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 10.07.2020 року № 052630001789, за яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, і зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.07.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Проте, у рішенні відповідача від 30.11.2020 року № 136, прийнятим за наслідками перегляду заяви позивача від 10.07.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відсутнє будь-яке посилання на застосування п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ при вирішення питання про призначення позивачу пенсії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Положеннями частиною 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина та інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171400) зареєстроване як юридична особа, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Перебуває в стані припинення.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» проведена реорганізація Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ шляхом його приєднання до ГУ ПФУ в Донецькій області.
Зважаючи на викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є правонаступником всіх прав та обов'язків Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ.
Згідно з частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги підстави прийняття рішення від 30.11.2020 року № 136 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, застосовуючи положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.11.2020 року № 136 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 10.07.2020 року, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020.
Стосовно строків звернення до суду з даним позовом суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначається позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 дізналася після отримання нею 09.01.2023 року у Дружківському відділені управління Пенсійного фонду України Донецької області копії оскаржуваного рішення № 136 від 30.11.2020 року.
Ухвалою від 23.02.2023 року судом було витребувано у відповідача докази на підтвердження отримання позивачем копії рішення №136 від 30.11.2020 року.
Витребувані судом докази за ухвалою від 23.02.2023 року відповідачем до суду не надані.
Натомість, відповідачем надано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.03.2023 року № 0500-0207-8/18140 в якому відповідач повідомив позивача, що за результатами виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 року по справі № 200/319/23, згідно заяви від 10.07.2020 року, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Доводи позивача щодо дотримання строків звернення до суду з цим позовом, які були наведені у позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду, відповідачем не спростовані, доказів направлення спірного рішення на адресу позивача відповідачем суду не надано.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1073, 60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2818338989.1 від 16.01.2023 року.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073, 60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись статтями 2-10,11, 12 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193, 241-246, 250,251,257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій незаконними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.11.2020 року № 136 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 10.07.2020 року, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич