Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2023 року Справа №200/1054/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єв І.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити нарахування та виплату страхових виплат,
14.03.2023 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.11.2022; зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплату щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку та виплатити заборгованість ОСОБА_1 з 01.11.2022.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2684,00 грн.
Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 1073,60 грн.
Натомість позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позову мотивуючи неможливість його сплати скрутним матеріальним становищем.
Вирішуючи питання про можливість задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд виходить з наступного.
Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Приписами пункту 3 ч. 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» також передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).
Таким чином, основною умовою за якої може мати місце, зокрема, відстрочення сплати судового збору, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.
Клопочучи про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на скрутне матеріальне становище.
З приводу наведеного суд зазначає, самі по собі зазначені позивачем обставини, не свідчать про можливість відстрочення сплати судового збору, оскільки останнє, має місце лише за наявності/доведеності скрутного матеріального становища особи.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. ст.1,2 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із яким, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Згідно із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Kniat v. Poland", заява № 71731/01; п. 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland", заява № 73547/01).
Для застосування судом положень частини першої статті 133 КАС України, повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Суд зауважує, що позивачем на підтвердження того, що майновий стан позивача наразі є таким, що дійсно перешкоджає зверненню до суду, не надано жодного належного доказу, зокрема, не надано відомостей про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
При цьому суд наголошує, що звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.
У зв'язку із наведеним, враховуючи недоведеність того, що матеріальне становище позивача наразі є таким, що не дозволяє сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви, враховуючи, що судом не знайдено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, дана заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення її недоліків.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо надаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що з 01.11.2022 Управління ВД ФСС України у Донецькій області (правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області) не виплачує йому щомісячні страхові виплати, що і зумовило його звернення до суду з цим позовом.
Однак всупереч приписам ч. 4 ст. 161 КАС до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження цієї обставини.
Подані разом з позовною заявою копії документів, а саме паспорта громадянина України, ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пенсійного посвідчення та довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, не містять будь-якої інформації, яка стосується твердження позивача про те, що з 01.11.2022 відповідач припинив йому щомісячні страхові виплати.
Докази неможливості самостійного подання позивачем доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, до позовної заяви також не додані.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до заявлених вимог.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами, наявними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити нарахування та виплату страхових виплат - залишити без руху.
Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, п'ятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн., за наступними реквізитами: Отримувач: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, Р/р UA308999980313111206084005658, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37967785, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); подання суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині твердження позивача про те, що з 01.11.2022 Управління ВД ФСС України у Донецькій області (ГУ ПФУ в Донецькій області) не виплачує йому щомісячні страхові виплати.
Звернути увагу учасників справи на те, що на період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 (про те, що в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо) та наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/1-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи», режим роботи суду передбачає направлення учасниками справи всіх процесуальних документів до суду через їх особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», а в разі неможливості користування вказаною підсистемою - на офіційну електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Аляб'єв