20 березня 2023 року Справа № 160/4113/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 13, код ЄДРПОУ: 08004581) до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, буд. 1-а, код ЄДРПОУ: 34984523) про скасування постанов, -
03 березня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (далі - позовна заява) до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору №70793104 від 19.01.2023 та постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №70793104 від 19.01.2023 згідно виконавчого листа №201/4309/22 виданого 04.01.2023 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі №201/4309/22.
Позовна заява обґрунтована протиправністю постанов Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору від 19.01.2023 року про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/4113/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у встановлений судом строк - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до п. 2, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - із зазначенням коду ЄДРПОУ, відомих засобів зв'язку відповідача та власного письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; примірників уточненого позову відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів; оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 2684,00 грн.
16 березня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через канцелярію надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої додано: заява про поновлення строку (в порядку ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України) з додатками; уточнена позовна заява, копія уточненої позовної заяви для відповідача; платіжна інструкція від 13.03.2023 року про сплату судового збору на суму 2684,00 грн.
Заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтована наступним. 23.01.2023 року на адресу позивача надійшли постанови, які є предметом оскарження, в позовній заяві було помилкового зазначено дату 19.01.2023 року, в зв'язку з чим строк для подання позовної заяви закінчувався 06.02.2023 року. Представництво інтересів позивача на стадії виконання рішення суду по справі №201/4309/22 здійснюється юрисконсультом Піддубною Н.І., яка перебувала у щорічній відпустці з 23.01.2023 року по 27.01.2023 року, а з 31.01.2023 року по 07.02.2023 року перебувала на лікарняному, приступила до виконання обов'язків з 08.02.2023 року. При цьому ще 06.12.2022 року позивач направляв відповідачу лист про добровільне виконання рішення суду, однак лише отримавши 27.02.2023 року лист Головного управління державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра позивач дізнався про порушення своїх прав. Також причиною пропуску строку звернення до суду послугувала велика завантаженість юридичної служби відділу.
Дослідивши матеріали заяви про усунення недоліків, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивача виходячи з наступного.
В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року суд наголошував позивачу на тому, що отримання інформації про перебування постанови про стягнення виконавчого збору на виконанні в органі казначейського обслуговування не впливає на перебіг строку звернення до суду, оскільки про зміст постанов (а відповідно і про їх наслідки) позивач дізнався саме 19.01.2023 року при їх безпосередньому отриманні. При цьому юридична чинність та вплив на обсяг прав та свобод боржника постанови про стягнення виконавчого збору виникають з дати її прийняття, а тому відомості про це в боржника з'являються саме з дати отримання такої постанови, а не з дати отримання інформації про звернення такої постанови до виконання.
З цього приводу позивач уточнив, що постанови, які є предметом оскарження, ним отримані 23.01.2023 року, надав копії супровідних листів до таких постанов разом із відмітками про реєстрацію вхідної кореспонденції 23.01.2023 року, в зв'язку з чим строк звернення до суду належить рахувати з 24.01.2023 року і він спливає 06.02.2023 року. Суд визнає доведеним факт отримання позивачем постанов, що є предметом оскарження, 23.01.2023 року, однак зазначає, що при обчисленні строку звернення до суду позивач використовує строк на оскарження постанов державного виконавця у 10 робочих днів згідно ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», в той час як законодавством у п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено спеціальний строк для подання до адміністративного суду позовної заяви на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, який складає 10 днів, а не 10 робочих днів. На наведене вказує і зміст ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка вказує, що оскарження постанов державного виконавця до суду здійснюється в порядку, передбаченому законом, яким за обставин даної справи є Кодекс адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 року по справі № 380/10649/21, ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.08.2022 року по справі №560/1727/22, від 28.12.2022 року по справі №120/1966/21-а
Таким чином, при обчисленні строку звернення до суду з 24.01.2023 року (наступного дня після дня отримання позивачем постанов, що є предметом оскарження) останнім днем строку для подання позовної заяви є 03.02.2023 року, в той час як позовна заява була подана 03.03.2023 року. Місячний строк пропуску звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що уповноважений співробітник позивача перебувала у відпустці з 23.01.2023 року по 27.01.2023 року, а з 31.01.2023 року по 07.02.2023 року перебувала на лікарняному, а після початку виконання службових обов'язків до 27.02.2023 року позивач про порушення своїх прав не знав, аж поки не отримав лист органу казначейського обслуговування щодо виконання постанов, які є предметом оскарження.
З цього приводу суд зазначає, що правова оцінка аргументу позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався з листа суб'єкта виконання постанов, які є предметом оскарження, вже була надано судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07.03.2023 року, нових доводів для обґрунтування цього аргументу позивач не надав, в зв'язку з чим в суду відсутні підстави для зміни свого висновку, наведеного в ухвалі від 07.03.2023 року, про те, що юридична чинність та вплив на обсяг прав та свобод боржника постанови про стягнення виконавчого збору виникають з дати її прийняття, а тому відомості про це в боржника з'являються саме з дати отримання такої постанови, а не з дати отримання інформації про звернення такої постанови до виконання. Відповідно, цей аргумент судом відхиляється.
Посилання позивача на відсутність уповноваженого співробітника на робочому місці судом відхиляються виходячи з наступного. На підтвердження твердження про те, що уповноважений співробітник в період з 23.01.2023 року по 27.01.2023 року перебувала у відпустці позивачем надано витяг із наказу про відпустку від 03.01.2023 року №2, згідно якого у відпустку направлено ОСОБА_1 , в той час як уповноваженим співробітником позивач вказує ОСОБА_2 . Перебування уповноваженого співробітника на лікарняному в період з 31.01.2023 року по 07.02.2023 року позивачем підтверджено належним чином, однак позивачем не доведено об'єктивної неможливості звернення до суду в зв'язку з відсутністю вказаного співробітника, надані повістки про виклик не вказують на неможливість звернення до суду протягом періоду часу, на який пропущено строку звернення до суду. Позивачем не обґрунтовано в зв'язку з чим позивача як сторони у справі в судових засіданнях у 6 різних робочих днів, про виклик в які надано повістки, зумовлює пропуск строку звернення на місяць. Також позивачем не доведено неможливість опрацювання відповідних матеріалів іншим співробітником позивача.
Твердження про велику навантаженість юридичного відділу позивача також є не доведеним, оскільки на підтвердження цього позивачем надано інформацію про 6 судоднів, в той час як строк звернення пропущено на місяць, що навпаки вказує на невисокий рівень навантаження як на одного співробітника, так і на орган в цілому.
Виходячи з вищевикладеного, заява про поновлення строку звернення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, суд приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви належним чином та у визначений судом в ухвалі від 07.03.2023 року спосіб і строк.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути з усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанов - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.5 п. 15 Розділу ІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко