16 березня 2023 року Справа № 160/197/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Арсенал-2010» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 02.01.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2022 р. №7443715/34683850 про реєстрацію/відмову в реєстрації податковий накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Арсенал-2010» від 06.10.2021 р. №1 за датою її подання до реєстрації - 28.10.2021 р.
Крім того, позивач просив стягнути понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано на реєстрацію податкову накладну від 06.10.2021 р. №1, проте, її реєстрацію зупинено. За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію, в якій було зазначено такі підстави для зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Позивач направив до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, з підтверджуючими документами. Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, прийняла рішення від 07.10.2022 р. №7443715/34683850, якими позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів. В додатковій інформації зазначено про наявність ризикових операцій. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки позивачем надано документи, що підтверджують здійснення господарської операції, а Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті рішень не вивчали надані позивачем документи. З огляду на викладене, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
31 січня 2023 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. №520. Спірне рішення прийнято з підстави ненадання позивачем копій документів. В додатковій інформації зазначено про наявність ризикових операцій. Відповідач вважає, що визначені в рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування правомірними та таким, що прийнято відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
31 січня 2023 року представником ДПС України подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованою, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасним.
Крім того, ДПС України зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Арсенал-2010» (код ЄДРПОУ 34683850) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.11.2006 р., номер запису 12231020000002560.
Основним видом економічно діяльності ПП «Арсенал-2010» є 28.13. Виробництво інших помп і компресорів.
Відповідно до договору поставки від 19.02.2019 р. №25, укладеного між Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» Дніпропетровської міської ради, в особі директора Кобця Володимира Вікторовича, який діє на підставі Статуту (далі - Покупець), з однієї сторони і Приватне підприємство «Арсенал-2010», в особі директора Клименко Олега Леонідовича, який діє на підставі Статуту (далі - Постачальник), з іншої сторони, разом - Сторони, уклали цей Договір.
Згідно із п. 1.1. цього Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити «Товар», асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість визначено Сторонами у специфікації.
Відповідно до п. 1.2. цього Договору, найменування Товару: Гази промислові (у балонах) код закупівлі згідно ДК 021:2015-24110000-8.
Згідно із п. 2.1. цього Договору, загальна сума Договору орієнтовно становить; 694 560,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до Специфікації №1 до Договору поставки від 19.02.2019 р. №25 зазначено, що на умовах Договору поставки Постачальник зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений Товар та оплатити 100% від вартості Товару протягом 90-та банківських днів з моменту дати підписання Покупцем видаткової накладної:
- кисень газоподібний технічний в балонах - од. вим.: балон; кількість: 2000 шт.; ціна у грн. без ПДВ: 185 грн., загальна вартість: 370 000,00 грн.;
- аргон газоподібний (балон 40 л) - од. вим.: балон; кількість: 30 шт.; ціна у грн. без ПДВ: 250 грн., загальна вартість: 7 500, 00 грн.;
- вуглекислота у балонах - 20кг - од. вим.: балон; кількість: 500 шт.; ціна у грн. без ПДВ: 398,30 грн., загальна вартість: 199 150,00 грн.
- газ МАФ (Метилацетиленова фракція), (50л/21 кг) - од. вим.: балон; кількість: 5 шт.; ціна у грн. без ПДВ: 250 грн., загальна вартість: 1250,00 грн.
- азот газоподібний (закачування газу за адресою Покупця) - од. вим.: м.куб; кількість: 60 шт.; ціна у грн. без ПДВ: 15,00 грн., загальна вартість: 900,00 грн.
Якість товару має відповідати стандартам, технічним умовам, технічному завданню, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості.
Одночасно з передачею Товару Постачальник зобов'язаний надати Покупаю оригінали наступних документів:
- рахунок-фактуру на оплату товару;
- видаткову накладну на товар.
Відповідно до Додаткової угоди від 27.12.2019 р. №1 до Договору від 19.02.2019 р. №25 вказано:
1. Сторони дійшли згоди пункт 2.1. даного Договору викласти у наступній редакції: «Загальна сума договору складається з видаткових накладних».
2. Сторони дійшли згоди пункт 2.2. даного Договору викласти у наступній редакції: «Загальна ціна договору та ціна одиниці Товару, асортимент, кількість, визначаються Сторонами у видаткових накладних, які формуються за домовленістю Сторін для кожної конкретної поставки Товару».
3. Сторони дійшли згоди пункт 11.1. даного Договору викласти у наступній редакції: «Дана додаткова угода набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині прийнятих зобов'язань за Договором - до повного їх виконання».
4. Дана додаткова угода не змінює інших умов, прав та обов'язків, що передбачені договором №25 від 19.02.2019 р.
5. Додаткова угода складена у 2-х екземплярах, що мають однакову юридичну силу по одному екземпляру для кожної із сторін.
На підставі договору поставки від 19.02.2019 р. №25, позивачем складено рахунок-фактуру від 06.10.2021 р. №01-06.10.2021 на товар: кисень (40л/6,3 м3) - од. вим.: балон; кількість: 24 шт.; ціна без ПДВ: 244,20 грн., сума без ПДВ: 5860,80 грн.; ПДВ:1172,16 грн.; всього з ПДВ: 7 032,96 грн.
За фактом поставки товару, позивачем складено видаткову накладну від 06.10.2021 р. №01-06.10.2021 на товар: кисень (40л/6,3 м3) - од. вим.: балон; кількість: 24 шт.; ціна без ПДВ: 244,20 грн., сума без ПДВ: 5860,80 грн.; ПДВ:1172,16 грн.; всього з ПДВ: 7 032,96 грн.
За отриманий товар Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» Дніпропетровської міської ради було сплачено 7 032,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.01.2022 р. №42.
На підтвердження придбання вищезазначеного товару, позивачем було надано такі документи:
- договір поставки від 01.08.2020 р. №0108/11-20/2, укладеного між ТОВ «Днепрспецторг» та ПП «Арсенал-2010»;
- рахунок на оплату від 06.10.2021 р. №324 на товар: кисень газоподібний - кількість: 24 балона, ціна з ПДВ: 120 грн.; сума з ПДВ: 2 880, 00 грн.;
- видаткову накладну від 06.10.2021 р. №319 на товар: кисень газоподібний - кількість: 24 балона, ціна з ПДВ: 120 грн.; сума з ПДВ: 2 880, 00 грн.;
- платіжне доручення від 11.03.2022 р. №82 на суму 2 880,00 грн.;
- товарно-транспортну накладну від 06.10.2021 р. №Р319.
ПП «Арсенал-2010» було складено та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.10.2021 р. №1.
Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції від 28.10.2021 р. №9323287080 зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 06.10.2021 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної в ЄРПН, ПП «Арсенал-2010» направило на адресу контролюючого органу повідомлення від 05.10.2022 р. №60 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація якої зупинено з додаванням документів, що підтверджують господарські операції, що на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, підтверджуючих господарську операцію та підстави їх складання.
Відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (надалі - Комісія) від 07.10.2022 р. №7443715/34683850 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів. Додаткова інформація: наявність ризикових операцій».
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із приписами п.201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції від 28.10.2021 р. №9323287080 зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 06.10.2021 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Крім того, суд звертає увагу, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
Так, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду (справи №822/1817/18, №821/1173/17, №1940/1950/18, 805/3956/18-а, та ін.).
Як зазначив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18), недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності цих господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Як встановлено судом, оскаржуваним рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (надалі - Комісія) від 07.10.2022 р. №7443715/34683850 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів. Додаткова інформація: наявність ризикових операцій».
Так, у рішенні від 07.10.2022 р. №7443715/34683850 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1 зазначено лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів.
При цьому, суд звертає увагу, що контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не зазначено (не підкреслено), які саме документи відсутні, не зазначено конкретних документів, яких не надано.
Крім цього, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1 в ЄРПН за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання певних (конкретних) документів, свідчить про протиправність такого рішення.
Також, суд зазначає, що контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не зазначено конкретних документів у графі «Додаткова інформація».
Зазначення в графі «Додаткова інформація» про наявність ризикових операцій не є виконанням вимог щодо конкретних документів, складених із порушенням законодавства.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній від 06.10.2021 р. №1.
При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено податкову накладну від 06.10.2021 р. №1, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За таких обставин, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що первинні документи разом із поясненнями надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних не спростована відповідачами, враховуючи також встановлену судом необґрунтованість зупинення їх реєстрації, суд дійшов висновку, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1 Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-1 діяв протиправно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, рішення відповідача-1 від 07.10.2022 р. №7443715/34683850 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1 не відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем-1 не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.
Відповідно до положень п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію органів ДПС України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Як встановлено судом, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій на реєстрацію в ЄРПН податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".
При цьому, суд зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних не є дискреційними, з огляду на таке.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
У такому випадку дійсно суд, за загальним правилом, не завжди може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки, як правило, який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - зареєструвати податкову накладну, в іншому випадку, такі дії є неправомірними, тобто у відповідача у спірних правовідносинах існував лише один правомірний варіант поведінки (зареєструвати податкову накладну) і він не мав законної можливості на власний адміністративний розсуд (дискрецію) не зареєструвати таку накладну.
Умовами для реєстрації податкової накладної законодавство визначає цілком визначені матеріально-правові факти, а не бажання на вільний розсуд (дискрецію) податкового органу.
В іншому випадку законодавець формулює відповідні положення закону із застосуванням формулювань на зразок “податковий орган може зареєструвати податкову накладну” чи “податковий орган має право зареєструвати податкову накладну” тощо, щоб вказувало на те, що це залежить виключно від його розсуду, а не від виконання платником передбачених законом умов.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Арсенал-2010» від 06.10.2021 р. №1 за датою її подання до реєстрації - 28.10.2021 р.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн. згідно з платіжної інструкції від 23.12.2022 р. №3, який підлягає відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Щодо заяви позивача про стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 р. у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).
Судом встановлено, що між ПП «Арсенал-2010», в особі директора О.Л.Клименко, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Адвокатським об'єднанням «Пашніна і партнери», в особі керуючого партнера Пашніної А.В., яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2022 р. №12-10/2022.
Відповідно до пункту 1.1 цього Договору, Клієнт доручає і зобов'язується оплачувати, а Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в судовому оскарженні рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податковий накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2022 р. №7443715/34683850 за описом і вартістю робіт (послуг), вказаних в Додатку №1 до цього Договору в порядку та на умовах, передбаченим цим Договором.
Згідно із п. 4.1. цього Договору, ціна даного Договору становить 6300,00 грн.
Відповідно до п. 4.2. цього Договору, Клієнт здійснює оплату виконаних робіт (послуг), зазначених в п. 1.1. цього Договору, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури.
Згідно із Додатку від 12.10.2022 р. №1 до Договору від 12.10.2022 №12-10/2022 про надання правової допомоги, опис і вартість правової допомоги (робіт/послуг) становить:
- складання адміністративного позову - 4500 грн.;
- участь у судовому засіданні (судодень) - 1800 грн.;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (сторінка) - 500 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 17.10.2022 р. до Договору від 12.10.2022 №12-10/2022 про надання правової допомоги зазначено, що Адвокатське об'єднання, відповідно до умов Договору від 12.10.2022 №12-10/2022 виконало (надало), а Клієнт прийняв (отримав) такі роботи (послуги):
- складання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податковий накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.10.2022 р. №7443715/34683850 та зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Арсенал-2010» від 06.10.2021 р. №1 за датою її подання до реєстрації - 28.10.2021 р. - 4500 грн.
Загальна вартість робіт (послуг) складає 4500,00 грн.
Згідно із рахунком-фактури від 12.10.2022 р. №СФ-1210 та платіжної інструкції від 13.10.2022 р. №211, позивачем було сплачено на користь Адвокатського об'єднання «Пашнін і партнери» витрати за надання правової допомоги у сумі 4500,00 грн.
Перевіривши зміст наведених документів, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 4500,00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).
За таких обставин, заява щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 242-244, 246, 250, 254, 255 КАС України, суд, -
Позов Приватного підприємства «Арсенал-2010» (вул.40 років Перемоги, 11-49, м.Кам'янське, 51937, код ЄДРПОУ 34683850) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 07.10.2022 р. №7443715/34683850, яким відмовлено Приватному підприємству «Арсенал-2010» в реєстрації податкової накладної від 06.10.2021 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 06.10.2021 р. №1, складену Приватного підприємства «Арсенал-2010» (вул.40 років Перемоги, 11-49, м.Кам'янське, 51937, код ЄДРПОУ 34683850) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію - 28.10.2021 р.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Арсенал-2010» (вул.40 років Перемоги, 11-49, м.Кам'янське, 51937, код ЄДРПОУ 34683850) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 240,50 грн.
Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Арсенал-2010» (вул.40 років Перемоги, 11-49, м.Кам'янське, 51937, код ЄДРПОУ 34683850) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 240,50 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Арсенал-2010» (вул.40 років Перемоги, 11-49, м.Кам'янське, 51937, код ЄДРПОУ 34683850) судові витрати на правничу допомогу у сумі 2 250,00 грн.
Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Арсенал-2010» (вул.40 років Перемоги, 11-49, м.Кам'янське, 51937, код ЄДРПОУ 34683850) судові витрати на правничу допомогу у сумі 2 250,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко