про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій,
вчинених на виконання рішення суду
20 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/12783/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у цій справі позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 29 квітня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 29 квітня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
07.03.2023 до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшла заява представника позивача (стягувача - Пилипчук Валентини Григорівни) про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №140/12783/21 щодо нарахування ОСОБА_1 з 29 квітня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох прожиткових мінімумів, а не двох мінімальних заробітних плат (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Зобов'язання вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення, а також установити боржнику строк - тридцять днів для подання до суду доказів вжиття таких заходів.
Заява обґрунтована тим, що на виконання вказаного рішення суду відповідач провів позивачу нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ, проте із застосуванням розрахункової величини - прожитковий мінімум.
Такі дії суб'єкта владних повноважень, на думку представника позивача, є протиправними, оскільки застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, установлений на відповідний календарний рік, з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року.
Заявник просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ України у Волинській області, які вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №140/12783/21 та які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення з обмеженням у часовому проміжку таких виплат розрахункової величини два прожиткових мінімуми, а не дві мінімальні заробітні плати (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 призначено розгляд заяви у порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви ОСОБА_1 суд встановив такі обставини.
30.08.2022 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2021, яке набрало законної сили 05.01.2022, позивачу було видано виконавчий лист №10644/2022 в частині зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 29.04.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
На запит позивача щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Волинської окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №140/12783/21 ГУ ПФУ у Волинській області листом від 21.12.2022 №11541-11022/П-02/8-0300/22 повідомило, що рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань. Сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 29.04.2021 по 04.01.2022 становить 36749,97 грн.
Також з відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що 12.09.2022 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області відкрито виконавче провадження №69817553.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 373 КАС України установлює, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частин першої, шостої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Вирішуючи питання, чи мали місце протиправні дії ГУ ПФУ у Волинській області, вчинені на виконання рішення суду від 03.12.2022 у справі №140/12783/21, суд звертає увагу на те, що подана позивачем заява обґрунтована виключно протиправністю дій, які полягають у нарахуванні ОСОБА_1 доплати до пенсії у порядку статті 39 Закону №796-ХІІ у розмірі двох прожиткових мінімумів, а не у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як зазначено у рішенні суду від 03.12.2022 у справі №140/12783/21.
Як було встановлено судом, на виконання рішення суду від 03.12.2022 у цій справі ГУ ПФУ у Волинській області в добровільному порядку проведено з 29.04.2021 нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, із застосуванням пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 21.12.2022 №11541-11022/П-02/8-0300/22.
Суд вважає такі дії відповідача щодо застосування пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII правомірними та відхиляє доводи представника позивача про те, що боржник протиправно здійснив нарахування підвищення до пенсії із розрахунку двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не мінімальних заробітних плат з огляду на таке.
З тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у зразковій справі № 240/4937/18 вбачається, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 та статті 39 Закону №796-ХІІ із 17 липня 2018 року непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено статтею 39 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року), а не у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд зазначає, що в мотивувальній частині судового рішення від 03.12.2021 було зазначено таке: «Додатково суд звертає увагу, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та за змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року».
Велика Палата Верховного Суду у пункті 58 постанови від 11 грудня 2019 року у зразковій справі № 240/4946/18 вказала, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав, на що звернута увага в ухвалах Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі №240/13159/22, від 11 січня 2023 року у справі №240/3309/22.
На думку суду, вказаного правового підходу щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини необхідно дотримуватися і при визначенні конкретного розміру підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ.
Отже, враховуючи приписи пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №140/12783/21, в частині застосування при нарахуванні підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, розрахункової величини прожиткові мінімуми, а не мінімальні заробітні плати, та без урахування зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного календарного року.
Крім того суд звертає увагу, що виконавчий лист, виданий Волинським окружним адміністративним судом у цій справі на зобов'язальну частину рішення суду від 03.12.2021, перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області та по якому лише 12.09.2022 було відкрите виконавче провадження, яке триває і на час розгляду цієї заяви. Примусове виконання судового рішення забезпечується визначеними Законом України «Про виконавче провадження» заходами, які державний виконавець зобов'язаний вживати неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Мачульський
20 березня 2023 року