про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
20 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1422/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправної бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати доплати до пенсії відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713), з 01.07.2021 в розмірі 2000 грн щомісячно, та зобов'язання здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату доплати до пенсії відповідно до пункту 1 Постанови № 713 в розмірі 2000 грн щомісячно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
ГУ ПФУ у Волинській області не здійснило нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713.
01.12.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати невиплаченої надбавки до пенсії в сумі 2000 грн щомісячно згідно з Постановою № 713, починаючи з 01.07.2021.
Листом від 15.12.2022 № 11104-10472/С-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що оскільки від перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 140/1674/21 основний розмір пенсії збільшився на 3365,18 грн і становить 7764,68 грн, тому для встановлення щомісячної доплати в сумі, що не вистачає до 2000,00 грн немає підстав.
Позивач не погоджується із такою бездіяльністю відповідача та вказує, що оскільки перерахунок пенсії, проведений ГУ ПФУ у Волинській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватися для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 20).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вих. № 0300-0902-8/6986 від 16.02.2023) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що оскільки позивачу на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 140/1674/21 проведено перерахунок пенсії, в результаті якого розмір пенсії збільшився на суму 3365,18 грн і становить 7764,68 грн, тому підстави для виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713 відсутні (а. с. 25-26).
20.02.2023 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а. с. 22-23).
06.03.2023, на виконання ухвали суду від 20.02.2023 про залишення позовної заяви без руху, до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду (а. с. 36-38).
Ухвалою суду від 20.03.2023 продовжено розгляд цієї справи.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог необхідно залишити без розгляду, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 11), довідкою про доходи пенсіонера від 17.02.2023 № 450 (а. с. 27), матеріалами пенсійної справи № N/A1223-Державна прикордонна служба України (а. с. 16-17, 28-32).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 140/1674/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.11.2020 № 11/2915 про розмір грошового забезпечення (а. с. 42-46).
Вказане рішення суду було виконане у спосіб здійснення перерахунку пенсії позивача, розмір якої після перерахунку з травня 2021 року становив 8246,93 грн, з липня 2021 року було здійснено перерахунок пенсії позивача, розмір якої склав 8268,18 грн, а у складі пенсійної виплати не була передбачена доплата до пенсії відповідно до Постанови № 713, що підтверджується витягами про перерахунок пенсії з пенсійної справи № N/A1223-Державна прикордонна служба України (а. с. 17, 28).
01.12.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати невиплаченої надбавки до пенсії в сумі 2000 грн щомісячно згідно з Постановою № 713, починаючи з 01.07.2021 (а. с. 13-14).
Листом від 15.12.2022 № 11104-10472/С-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що оскільки від перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 140/1674/21 основний розмір пенсії збільшився на 3365,18 грн і становить 7764,68 грн, тому для встановлення щомісячної доплати в сумі, що не вистачає до 2000,00 грн немає підстав (а. с. 15).
Тобто, з 01.07.2021 позивачу не виплачується щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, про що також свідчить довідка ГУ ПФУ у Волинській області про доходи пенсіонера від 17.02.2023 № 450 (а. с. 27).
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
При вирішенні спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, які полягають у такому:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 03.02.2023, тобто позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (тобто, за період з 01.07.2021 по 02.08.2022).
При цьому, 06.03.2023, на виконання ухвали суду від 20.02.2023 про залишення позовної заяви без руху (а. с. 22-23), позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Заява обґрунтована тим, що після перерахунку пенсії в червні 2021 року на виконання рішення суду у справі № 140/1674/21, в липні 2021 року позивач отримав нову збільшену пенсію, проте жодних повідомлень з розрахунками пенсії від відповідача не отримував. З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України разом з дружиною виїхав з міста в сільську місцевість на дачу, де відсутній інтернет. Крім того, сини позивача здійснюють захист Батьківщини як за контрактом, так і по мобілізації, тому всі думки та хвилювання були пов'язані з ними. В листопаді 2022 року із засобів масової інформації стало відомо про численні факти порушень з боку органів ПФУ щодо нарахування та виплати доплати до пенсії згідно із пунктом 1 Постанови № 713, а з листа ГУ ПФУ у Волинській області стало відомо про порушення права на отримання доплати в розмірі 2000,00 грн (а. с. 36-38).
Заява про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог до задоволення не підлягає, виходячи з такого.
Згідно із частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
За змістом статті 55 Закону № 2262-ХІІ строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 600/4491/21-а).
У спірних правовідносинах доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 з липня 2021 року пенсійним органом не була нарахована, відтак приписи частини третьої статті 51, частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ у цій справі не підлягають застосуванню. Крім того, оскільки у цій справі спір виник щодо невиплати доплати до пенсії в сумі 2000 грн на підставі Постанови № 713, а не щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому норми частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ стосовно перерахунку пенсій без обмеження строком у спірних правовідносинах також застосуванню не підлягають.
Відтак, строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав у цій категорії справ визначається КАС України.
Суд вважає, що оскільки доплата в сумі 2000,00 грн з 01.07.2021 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, тому отримавши пенсійну виплату за липень 2021 року, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів. При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 15.12.2022 № 11104-10472/С-02/8-0300/22 про відмову у встановленні щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн у відповідь на його заяву від 01.12.2022 (а. с. 13-15) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш як через рік після отримання пенсії за липень 2021 року.
Крім того, у травні 2021 року було здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 140/1674/21, у цій справі ОСОБА_1 був позивачем та йому повинно було бути відомо про розмір пенсії, належної до виплати після перерахунку пенсії на виконання судового рішення, а отже і про порушення його права на отримання з липня 2021 року спірного підвищення до пенсії.
Наведену у заяві про поновлення строку звернення до суду таку підставу, як тимчасова зміна місця проживання, суд не вважає поважною причиною пропуску строку звернення до суду з огляду на те, що позивач не подав жодного документального підтвердження вимушеної зміни місця проживання. Крім того, проходження синами, а не позивачем військової служби не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, поданим на захист порушених прав саме позивача.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Крім того, суд звертає увагу, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18).
Відтак, враховуючи те, що позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (тобто, за період з 01.07.2021 по 02.08.2022), належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у зазначеній частині позовних вимог на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Керуючись частинами першою, другою статті 122, частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 248, 263 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за період з 01 липня 2021 року по 02 серпня 2022 року залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.М.Валюх