Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2713/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 25, код ЄДРПОУ 23510137)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна,41/2, корпус 8, офіс 1-12, код ЄДРПОУ 31236795)
про стягнення 70 620,00 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення 70620,00 гривень матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) в межах фактичних затрат. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з настанням страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0676327/1207/21 від 16.06.2021 до позивача перейшло право зворотньої вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвали суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна,41/2, корпус 8, офіс 1-12.
Проте, копія ухвали суду була повернута до суду 18.01.23 з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на вищевикладене, відповідач належним чином був повідомлений судом про розгляд даної справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
16.06.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_1 укладено дговір добровільного страхування наземного транспорту №06/676327/1207/21, відповідно до умов якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з пошкодженням, знищенням або втратою транспортного засобу - автомобіля марки Mitsubishi Outlander д.н. НОМЕР_1 .
23.03.2022 в м. Олександрія, Кіровоградської області на перехресті вул. Гагаріна та просп. Соборний сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортних засобів автомобіля марки Renault Sandero д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ "Міжнародна страхова компанія" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР5342857, та автомобіля марки Mitsubishi Outlander д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який є страховиком позивача.
Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу -автомобілю марки Mitsubishi Outlander д.н. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до рахунку №43 від 15.04.2022 становить 70620,00 грн.
Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_2 , який керував автомобілем Renault Sandero д.н. НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Олександрійського міськрайонного суду міста Кіровоградської області у справі № 398/904/22 від 04.04.2022.
Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi Outlander д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку на оплату №43 від 15.04.2022 склала 70620,00 грн.
На підставі акту огляду транспортного засобу від 31.03.2022, рахунку на оплату №43 від 15.04.2022, був складений страховий акт № 23003803 від 01.06.2022, яким позивачем визначено страхове відшкодування у розмірі 70620,00 грн. та сплачено кошти на рахунок ПП "Автоспец" в сумі 70620,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №016611 від 02.09.2021 (а.с. № 6).
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов договору.
Під час дослідження страхового випадку стало відомо, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія Renault Sandero д.н. НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача за полісом №АР5342857 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності страховика за завдання шкоди майну 130000,00 грн. та франшизою 0,00 грн.
Отже, позивач зазначає, що до нього перейшло право зворотньої вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в межах фактичних затрат, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Оцінивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, разом із наданими до суду доказами в підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з нижчевикладеного.
Відповідно до загальних умов та визначень договору страховий випадок - це передбачена договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу), застрахованим або третім особам.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями cт. 993 Цивільного кодексу України та cт. 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) транспортним засобом.
Відповідно до статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, до позивача в межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотньої вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент скоєння ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу Renault Sandero д.н. НОМЕР_2 була застрахована у ТДВ "Міжнародна страхова компанія" відповідно до полісу №АР5342857 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.1.4 cт.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особами, відповідальність яких застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є: страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Згідно з п. 35.1. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У частині 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається із матеріалів справи, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Як вже було зазначено вище, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 70620,00 грн. і реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування, оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що акт огляду транспортного засобу від 31.03.2022, рахунок на оплату №43 від 15.04.2022, страховий акт № 2300380322 від 01.06.2022, платіжне доручення №016611 від 02.06.2022 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідач відповідно до страхового полісу №АР5342857 здійснював страхування цивільно-правової відповідальності водіїв забезпеченого транспортного засобу Renault Sandero д.н. НОМЕР_2 , яким встановлено ліміт за шкоду майну 130000,00 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За полісом №АР5342857 розмір франшизи становить 0 грн.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 70620,00 грн. є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 8, 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", статтями 11, 512, 514, 979, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна,41/2, корпус 8, офіс 1-12, код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 25, код ЄДРПОУ 23510137) 70620,00грн. матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) в межах фактичних затрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "20" березня 2023 р.
Суддя Л.В. Шарко