ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.03.2023Справа № 910/359/23
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, місто Київ, вул.Алмазова Генерала, будинок 4А)
до проФізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ) стягнення заборгованості у розмірі 205 305 грн. 78 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 205 305 грн. 78 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/1069/532983 від 18.03.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до Фізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича про стягнення заборгованості у розмірі 205 305 грн. 78 коп. залишено без руху.
18.01.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.01.2023 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 30.01.2023 р. поштового відправлення Позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв'язку з відсутністю адресату, надісланого на адресу Відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича є АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/359/23 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Фізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
18.03.2019 року між Фізичною особою - підприємцем Павленком Дмитром Миколайовичем (Клієнт/Страхувальник) та Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (Банк) було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/1069/532983, відповідно до умов якого протягом Строку дії Кредиту Банк надає Клієнту можливість використання кредитної лінії (надалі - Кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів НОМЕР_2 (НОМЕР_3), МФО 322904, шляхом здійснення платежів в межах Поточного ліміту з Рахунку у разі відсутності (недостатності) на Рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає 250 000 гривень, в межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту. На дату укладення Договору Поточний ліміт Кредиту складає 134 000,00 гривень. В подальшому Поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору. (а.с.7-10)
Строк дії Кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладання Договору по 18.03.2021 р. включно. (може змінюватися в порядку, передбаченому Договором). (п.1.2 Договору)
Згідно з п.1.3 Договору без укладання додаткових угод до Договору, Банк має право подовжити строк дії Кредиту на 24 календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов:- Банк за 20 (двадцять) робочих днів до останнього робочого дня Строку дії Кредиту не отримав листа Клієнта про відмову від подовження Строку дії кредиту; відсутні факти невиконання або неналежного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за Договором;- відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 Договору. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається Сторонами як згода Клієнта на подовження Строку дії кредиту.
Відповідно до п.2.1 Договору протягом всього строку фактичного користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29.9 % річних, крім випадків, передбачених п.п.2.2. Договору.
Згідно з п. 2.3 Договору нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє Пільговий період. за строк фактичного користування Кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 (чотири) робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця (Дата розрахунку процентних платежів) виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання Клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування Кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою Датою розрахунку процентних платежів, по Дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення Кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування Кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов Договору.
Згідно з п. 2.4. Договору погашення процентів за Кредитом здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів в необхідній сумі з Рахунку в Дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за Кредитом понад суму Поточного ліміту. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на Рахунок Клієнта. Клієнт погашає таку збільшену заборгованість за Кредитом відповідно до пункту 5.2 Договору.
Відповідно до п.5.1 Договору Клієнт зобов'язаний протягом дії Договору здійснювати Погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором, шляхом зарахування на Рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. Договору, та здійснити повне (остаточне) Погашення заборгованості не пізніше Дати закінчення кредитування. Під поняттям «Погашення заборгованості» Сторони розуміють повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Банка, пов'язаних з неналежним виконанням Клієнтом умов Договору.
У п. 5.2 Договору зазначено, що Клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Договору) Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Банка. При цьому, залишок заборгованості за Кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати Клієнтом Банку за Договором в термін виконання зобов'язань Клієнта за Договором Клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором.
У Заяві про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців» №011/1069/532983/1 від 20.07.2020 року Сторони узгодили умови кредитування: на умовах цієї Заяви, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту Клієнт має право отримати, а Банк зобов?язаний за умов відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку №UA НОМЕР_4 / СКР НОМЕР_5/ Поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов'язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценті за його користування.
Максимальний ліміт Кредиту складає 300 000 гривень.
Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 188000 грн. та може були змінений в порядку та на умовах, передбачених пунктом 2.1 Заяви.
Строк Кредиту - сукупність Періодів, протягом яких Банк визначає Поточний ліміт відповідно до пункту 2 Заяви. Строк Кредиту становить 24 місяця, що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту. Подовження Строку Кредиту є можливим згідно пункту 3 Заяви та підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Статті 2 Розділу 8 Правил.
Проценти за користування Кредитом - процентна ставка фіксована, 29.9 % річних.
Процентна ставка за користування сумою Кредиту «Оплата частинами для підприємців» становить 0,0001% річних.
Проценти за користування Недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована, 49% річних. (а.с.11)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/1069/532983 від 18.03.2019 року Позивач надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 188 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Відповідача. (а.с.12-14)
28.10.2022 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №114/5-К-262009 від 19.10.2022 року про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень, фіскального чеку. (а.с.15-17)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти, проте Відповідач допустив прострочення виконання його зобов'язання з повернення кредитних коштів. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 188 000 грн. 00 коп., заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 17 305 грн. 78 коп., в т.ч. заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску у розмірі 38 681 грн. 25 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/1069/532983 від 18.03.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/1069/532983 від 18.03.2019 року Позивач надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 188 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Відповідача. (а.с.12-14)
Відповідно до п.5.1 Договору Клієнт зобов'язаний протягом дії Договору здійснювати Погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором, шляхом зарахування на Рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. Договору, та здійснити повне (остаточне) Погашення заборгованості не пізніше Дати закінчення кредитування. Під поняттям «Погашення заборгованості» Сторони розуміють повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Банка, пов'язаних з неналежним виконанням Клієнтом умов Договору.
У п. 5.2 Договору зазначено, що Клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Договору) Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Банка. При цьому, залишок заборгованості за Кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати Клієнтом Банку за Договором в термін виконання зобов'язань Клієнта за Договором Клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором.
У Заяві про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців» №011/1069/532983/1 від 20.07.2020 року Сторони узгодили умови кредитування: на умовах цієї Заяви, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту Клієнт має право отримати, а Банк зобов?язаний за умов відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку №UA НОМЕР_4 / СКР НОМЕР_5/ Поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов'язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценті за його користування.
Максимальний ліміт Кредиту складає 300 000 гривень.
Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 188000 грн. та може були змінений в порядку та на умовах, передбачених пунктом 2.1 Заяви.
Строк Кредиту - сукупність Періодів, протягом яких Банк визначає Поточний ліміт відповідно до пункту 2 Заяви. Строк Кредиту становить 24 місяця, що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту. Подовження Строку Кредиту є можливим згідно пункту 3 Заяви та підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Статті 2 Розділу 8 Правил.
Проценти за користування Кредитом - процентна ставка фіксована, 29.9 % річних.
Процентна ставка за користування сумою Кредиту «Оплата частинами для підприємців» становить 0,0001% річних.
Проценти за користування Недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована, 49% річних. (а.с.11)
Судом встановлено, що у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/1069/532983 від 18.03.2019 року по поверненню кредитних коштів за дозволеним овердрафтом у розмірі 188 000 грн. 00 коп., заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 17 305 грн. 78 коп., в т.ч. заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску у розмірі 38 681 грн. 25 коп., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 18.10.2022 року, наданим Позивачем. (а.с.5-6)
Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Фізичною особою - підприємцем Павленком Дмитром Миколайовичем Акціонерному товариству «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» заборгованості по кредиту за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/1069/532983 від 18.03.2019 року у загальному розмірі 205 305 грн. 78 коп.
Таким чином, Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 205 305 грн. 78 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких підстав, з Фізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 205 305 грн. 78 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Павленка Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, місто Київ, вул.Алмазова Генерала, будинок 4А, Ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість у розмірі 205 305 (двісті п'ять тисяч триста п'ять) грн. 78 (сімдесят вісім) коп. та судовий збір у розмірі 3 079 (три тисячі сімдесят дев'ять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15 березня 2023 року.
Суддя О.В. Чинчин