вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про результати розгляду заяви конкурсного кредитора
про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство
14.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4836/22
за заявою ОСОБА_1 , Запорізька область, с. Сонячне
до боржника ОСОБА_2 , м. Дніпро
про визнання грошових вимог
Суддя Мартинюк С.В.
за участю секретаря судового засідання Ільєнко В.Ю.
Представники:
Від ОСОБА_2 : не з'явився;
Керуючий реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 : не з'явився;
Від ОСОБА_3 : Туманов С.Г., ордер серія АЕ №1184658 від 14.03.2023, адвокат;
Від ОСОБА_1 : Німак Є.Ю., ордер серія ДП №2648/001 від 14.03.2023, адвокат;
Від ОСОБА_4 : Німак Є.Ю., ордер серія ДП №2648/002 від 14.03.2023, адвокат.
ОСОБА_2 , м. Дніпро звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду від 16.01.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 . Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 . Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Лященко С.С. Призначено попереднє засідання суду.
15.02.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 2 344 339,80 грн. та судового збору у розмірі 5 368,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 про визнання грошових вимог у розмірі 2 344 339,80 грн. та судового збору у розмірі 5 368, 00 грн. по справі про банкрутство №904/4836/22 до розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.03.2023.
09.03.2023 до суду від керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_5 надійшов звіт про надсилання повідомлень про результати розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника та клопотання про розгляд грошових вимог без участі арбітражного керуючого Лященка С.С. Окрім зазначеного, до вказаного звіту додано повідомлення про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 , відповідно до якого арбітражний керуючий частково визнав заявлені грошові вимоги до боржника.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
22.12.2021 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено Договір позики, відповідно до якого Позикодавець передає у Власність Позичальника грошові кошти у розмірі 53 000, 00 дол.США.
Згідно п. 2.2. Договору, позика надається під 2% від суми позики в місяць.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що строк остаточного повернення позики Позичальнику становить 4 (чотири) календарні місяці. Остаточною датою повернення повної суми позики вважається 22.04.2022.
При цьому, згідно п. 3.4. Договору позики, Сторони погодили, що повернення позики та процентів за користування здійснюється за період 22.01.2022 по 22.04.2022 в загальному розмірі 4240, 00 дол. США.
Проте, всупереч покладеним обов'язкам ОСОБА_6 не виконав своє зобов'язання та не повернув ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 53 000, 00 дол. США та відсотки за користування позикою.
Відповідно до п. 4.1. Договору позики сторони погодили штрафну санкцію за порушення Боржником строків повернення будь-якої частини позики, а саме: неустойка у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 1,5 % за кожен календарний місяць прострочення.
Так за період з 22.04.2022 по 15.02.2023 сума пені, що підлягає стягненню з Боржника, становить 6 868 доларів США.
Таким чином, Кредитор станом на дату цієї Заяви має право на стягнення з Боржника суми боргу за Договором позики, що становить 64 108, 00 доларів США, з якої 53 000, 00 доларів США - основна сума боргу, 4 240, 00 доларів США - проценти за користування позикою за період з 22.01.2022 по 22.04.2022, 6 868, 00 доларів США - пеня за порушення строків повернення позики.
Станом на 15.02.2023 офіційний курс гривні щодо долара США, що визначений Національним банком України, становить 36,5686 грн за І долар США.
Таким чином, розмір грошових вимог Кредитора до Боржника у гривні становить 2 344 339 (два мільйони триста сорок чотири тисячі триста тридцять дев'ять) гривень 80 копійок, з яких: 1 938 135,80 гри - основна сума боргу, 155 050,86 гри - проценти за користування позикою, 251 153,14 грн - пеня за порушення строків повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заперечень керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_5 , господарський суд зазначає наступне.
Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналіз частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І “Загальні положення про зобов'язання” книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань.
Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Приписи статті 625 ЦК України про три проценти річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, згідно ст. 1048 ЦКУ, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає заявлені грошові вимоги в частині стягнення відсотків за користування позикою правомірними та такими, що підлягають стягненню.
Вимоги ОСОБА_1 є конкурсними, оскільки заборгованість виникла до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
За змістом частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Зазначені вимоги є конкурсними, оскільки виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошові вимоги ОСОБА_1 залишаються повністю неоплаченими збоку Боржника.
З огляду на обґрунтованість вимог заяви ОСОБА_1 , яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до ОСОБА_2 на суму 2 344 339, 80 грн. та судового збору на суму 5 368, 00 грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:
- 2 черга - 2 093 186, 66 грн. (заборгованість);
- 3 черга - 251 153, 14 грн. (пеня)
- позачергово - 5 368, 00 грн. (витрати по сплаті судового збору).
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кредитором ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 2 093 186, 66 грн. (заборгованість) грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 251 153, 14 грн. (пеня) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 5 368, 00 грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили 14.03.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Повний текст ухвали складено 20.03.2023.
Суддя С.В. Мартинюк