вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.03.2023м. ДніпроСправа № 904/3886/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного підприємства "АТЛАНТА-АГРО"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань Юрченко В.В.
Представники:
Позивача - Тарарук Л.Р.
Відповідача - Овдієнко В.С.
Позивач просить стягнути з Відповідача 1 996 308, 36грн. плати за користування вагонами, 380 255,64грн. збору за зберігання вантажу, 103 980,24грн. плати за накопичення та 37 208,16грн. судового збору.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до протоколу електронного аукціону №RCE001-UА-20220209-46254, проведеного 11.02.2022, Відповідач став переможцем аукціону з продажу послуг з використання вагонів власності АТ "Українська залізниця" у кількості 50 вагонів-зерновозів у складі одного маршрутного поїзда на станціях регіональної філії "Львівська залізниця". На підставі електронної заявки відправника, погодженої із залізницею, подача порожніх вагонів під навантаження у кількості 50 штук Відповідачем запланована на 21.02.2022, станція відправлення Тернопіль регіональної філії "Львівська залізниця", станція призначення ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е. Оскільки по станції Тернопіль, де планувалось проводити формування маршруту, Відповідач не має власної під'їзної колії, подача вагонів для навантаження здійснювалася на під'їзну колію ТОВ "Західний контейнерний термінал", подача/забирання вагонів здійснюється локомотивом власника під'їзної колії, максимальна одночасна подача складає 10 вагонів. 23.02.2022 Відповідачем надано начальнику станції Тернопіль лист-клопотання вих. №23/04 про забирання вагонів-зерновозів у навантаженому стані з під'їзної колії ТОВ "Західний контейнерний термінал" на місця загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда. 24.02.2022 АТ "Українська залізниця" видано розпорядження №ЦЦО/99, яким введено тимчасове обмеження щодо перевезень, яким заборонено навантаження на станцію ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е, про що Відповідачеві стало відомо 25.02.2022. 24.02.2022 о 15:00 год. згідно пам'ятки про подання вагонів ф. ГУ-45 №213 після випуску з ремонту на під'їзну колію ТОВ "Західний контейнерний термінал" під навантаження маршрутного поїзду подано вагони №95023842, 95395729, 95681219. 24.02.2022 о 19:50 год. на станцію надано повідомлення про закінчення вантажних операцій з вказаними вагонами. Закінчення навантаження всього маршрутного поїзда, оформлено актом загальної форми №1486 від 25.02.2022 о 08:10 год. 24.02.2022 розпочалася процедура щодо приймання вагонів до перевезення. 25.02.2022 о 19:30 год. вагони вантажовласника ПП "Атланта-Агро" пред'явлені до перевезення. Оскільки, Позивач не виконав свої зобов'язання з відправки вантажу одержувачу, Відповідач, з метою виключення виробничих простоїв, а також, щоб уникнути розкрадання вантажу, розобладнання вагонів у зв'язку з тривалим простоєм вагонів та з метою виконання своїх зобов'язань перед клієнтами, був змушений здійснити пошук нових маршрутів перевезення вантажу. У зв'язку з цим, 18.03.2022 ПП "Атланта-Агро" передано перевізні документи на завантажені вагони з новим місцем призначення на станцію Hrubieszow LHS Польська залізниця для вантажоодержувача De Heus Sp.o.o. Щодо тимчасових обмежень перевезень, запроваджених Позивачем, то розпорядженням АТ "Українська залізниця" № ЦЦО/99 від 24.02.2022 введено тимчасове обмеження перевезень, у тому числі заборонено перевезення до станції ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е (припортова дирекція залізничних перевезень ДН-5) регіональної філії "Одеська залізниця" для всіх одержувачів. АТ "Українська залізниця", як суб'єкт господарювання здійснює дії з обмеження перевезень у межах своєї власної господарської компетенції щодо організації та планування господарської діяльності з перевезення вантажів. При цьому, реалізація такої складової господарського повноваження, як тимчасові обмеження щодо перевезень, здійснюється за погодженням із центральним органом виконавчої влади (тобто особою, яка здійснює владні повноваження). АТ "Українська залізниця" не є суб'єктом владних повноважень, дії АТ "Українська залізниця" стосуються питань організації та планування господарської діяльності з перевезення вантажів, у межах якої Позивач не наділений повноваженнями самостійно встановлювати обмеження щодо перевезень, а рішення АТ "Українська залізниця", які запроваджують обмеження перевезень у власній господарській діяльності, не є нормативно-правовими актами чи актами індивідуальної дії, тобто не можуть встановлювати прав та обов'язків для Відповідача. У зв'язку з видачею Розпорядження № ЦЦО/99 від 24.02.2022 та з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 "Про введення воєнного стану в Україні", дія якого неодноразово продовжувалася, АТ "Українська залізниця" мало б враховувати інтереси Відповідача, забезпечувати загальногосподарський інтерес обох сторін Договору, та не нараховувати оплату за користування вагонами та зберігання вантажу - в період, коли послуги щодо перевезення вантажів не могли бути надані. Оскільки перевезення вантажів до станції ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е регіональної філії "Одеська залізниця" обмежені (заборонені), згідно з Розпорядженням АТ "Українська залізниця" № ЦЦО/99 від 24.02.2022, Відповідач не може нести будь-яких негативних наслідків у зв'язку з такою забороною перевезень. До того ж, Відповідач стверджує, що не отримував повідомлення про запровадження конвенційної заборони № ЦЦО/99 на станції ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е, у зв'язку з чим останній не мав змоги виконати вимогу АТ "Українська залізниці" відповідно до п. 31 Правил приймання вантажів до перевезення, відповідно до якого, відправник протягом 12 годин повинен припинити або обмежити до встановлених залізницею розмірів відвантаження продукції.
Від Позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що введення обмеження на перевезення зумовлено військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням на всій території України воєнного стану, починаючи з 05:30 год. 24.02.2022 і, як наслідок, морською блокадою. Внаслідок чого відправлення вантажу на станцію призначення Чорноморська стало неможливим. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про залізничний транспорт" АТ "Українська залізниця" має право запроваджувати за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення не розвантажених транспортних засобів у пунктах призначення. Постановою КМУ від 30.06.2015 № 460 затверджено Положення про Міністерство інфраструктури України. Підпунктом 40 п. 4 вказаного Положення передбачено, що Міністерство інфраструктури України відповідно до покладених на нього завдань установлює процедуру та строки припинення або обмеження навантаження і перевезення вантажів та вантажобагажу, що зумовлено обставинами непереборної сили, воєнними діями, блокадою, епідемією та іншими обставинами, які не залежать від перевізників та власників інфраструктури залізничного транспорту загального користування. Оскільки на сьогоднішній день така процедура Мінінфраструктури не встановлена, АТ "Українська залізниця" при введення обмежень на перевезення діяло відповідно до повноважень встановлених Міністерством транспорту України, передбачених в наказі від 30.05.2002 № 344. Таким чином помилковими є висновки Відповідача про те, що залізницею одноособово введено тимчасове обмеження, а затримка спірних вагонів відбулася з вини залізниці. Не відповідає дійсності твердження Відповідача про те, що останній не отримував повідомлення про запровадження конвенційної заборони № ЦЦО/99. Так, відповідно до п. 8.2. Договору електронний документообіг між Перевізником і Замовником передбачає оформлення документів з накладенням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах Перевізника та нормативно-правовим актами не встановлено обов'язків паперового оформлення. На даний час в інформаційних системах залізниці не запроваджено передавання в електронному вигляді повідомлення про час подавання вагонів під навантаження. Крім того, форма повідомлення (по телефону) визначена у п. 5 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії, умови якого Відповідач зобов'язувався виконувати, про що зазначено у письмовій угоді № 39690/03/02. Також у п.5 Довіреності, виданої Відповідачем, передбачено повноваження менеджера транспортно-експедиторської діяльності Фурко В.М. отримувати і передавати повідомлення, пов'язанні з перевезеннями залізницями України.
13.01.2023 представник Відповідача на електронну адресу суду направив заперечення на відповідь на відзив, в якому просить суд відмовити Позивачеві в повному обсязі, оскільки Позивач не навів переконливих та обґрунтованих аргументів проти доводів Відповідача, оскільки у Позивача відсутні повноваження на впровадження тимчасових обмежень перевезень, у тому числі заборону перевезень, а тому нарахування за користування вагонами та збору за зберігання вагоні за актами № 1484 від 25.02.2022, № 1485 від 25.02.2022 та № 1486 від 25.02.2022 є незаконними.
За клопотанням сторін судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ПП "АТЛАНТА-АГРО" приєдналося до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі Договір) АТ "Українська залізниця". Факт укладення договору засвідчується електронними документами, зокрема: заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32150080/2020-001 від 16.03.2020, підписаною електронним цифровим підписом представника Замовника; повідомленням про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-32150080/2020-001 від 16.03.2020, в якому повідомляється про укладення Договору та присвоєні коди Замовника, а саме як відправника / одержувача: 8678, як платника: 8203375.
Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою (п. 1.1. Договору).
Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховується відповідно до п. 9.3. та 9.4. Договору та законодавства (п. 1.5. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Замовник зобов'язаний:
- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно та регулярно ознайомлюватися зі змінами до Договору, направленими Перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах Перевізника (підп. 2.1.4. Договору);
- самостійно та регулярно ознайомлюватися зі змінами до Договору, направленими Перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах Перевізника (підп. 2.1.14. Договору).
Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника) (п. 3.4. Договору).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2 Договору (п. 3.4.1. Договору).
Відповідно до п. 3.4.2. Договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:
Пвик=(Спл/24) х tгод х kм, де
Пвик - плата за користування власними вагонами Перевізника відповідного типу вагонів;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн.. / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору ( у спірному періоді для зерновозів - 2100грн.);
24 - кількість годин у добі;
tгод - кількість годин користування вагонам перевізника для відповідного типу вагонів:
kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюється Перевізником та зазначається в Додатку 1-2 Договору.
Згідно з п. 3.4.3. Договору моментом відліку часу для нарахування плати за користування є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та за час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Відповідно до протоколу електронного аукціону №RСЕ001-UА-20220209-46254, проведеного 11.02.2022, Відповідач став переможцем аукціону з продажу послуг з використання вагонів власності АТ "Українська залізниця" у кількості 50 вагонів-зерновозів у складі одного маршрутного поїзда на станціях регіональної філії "Львівська залізниця".
На підставі електронної заявки відправника, погодженої із залізницею, подача порожніх вагонів під навантаження у кількості 50 штук Відповідачем запланована на 21.02.2022, станція відправлення Тернопіль регіональної філії "Львівська залізниця", станція призначення ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е. Оскільки по станції Тернопіль, де планувалось проводити формування маршруту, ПП "АТЛАНТА-АГРО" не має власної під'їзної колії, подача вагонів для навантаження здійснювалася на під'їзну колію ТОВ "Західний контейнерний термінал" згідно з поданою Письмовою угодою від 03.02.2022 №39690/03/02, погодженою з власником під'їзної колії та залізницею.
За умовами Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №Л/ДН-2/19/521/М/п від 31.12.2019 та вказаної Письмової угоди подача/забирання вагонів здійснюється локомотивом власника під'їзної колії, максимальна одночасна подача складає 10 вагонів.
23.02.2022 Відповідач подав начальнику станції Тернопіль лист-клопотання вих.№23/04 про забирання вагонів-зерновозів у навантаженому стані з під'їзної колії ТОВ "Західний контейнерний термінал" на місця загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда, оплату платежів (зберігання, накопичення) гарантував.
Відповідно до акту загальної форми від 22.02.2022 №1402, починаючи з 14 год. 00хв. 22.02.2022 усі 47 порожніх вагонів простоювали на станції Тернопіль в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Перша група з 10 вагонів подана на під'їзну колію під навантаження 23.02.2022 о 04:00 год. (акт загальної форми №1413 від 23.02.2022), передана після завантаження на станцію для накопичення маршруту 24.02.2022 о 00 год. 10 хв. (акт загальної форми від 24.02.2022 №1439).
Як зазначає Позивач у позові, у зв'язку із запровадженням в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, на підставі п.2.4.1 Договору та статті 29. Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 зі змінами на час розгляду справи (далі-Статут), АТ "Українська залізниця" розпорядженням №ЦЦО/99 від 24.02.2022 введено тимчасове обмеження перевезень, у тому числі заборонено перевезення до станції ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е регіональної філії "Одеська залізниця" для всіх одержувачів. Відповідно до п.2.4.1 Договору Перевізник у такому випадку не несе відповідальності за ненадання послуг.
Після надходження розпорядження об 11:10 год. 24.02.2022 станцією Тернопіль повідомлено представникові Відповідача про введення обмеження, про що зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень ф. ГУ-2. Така форма повідомлення передбачена пунктом 5 Договору на експлуатацію залізничної під'їзної колії.
25.02.2022 о 08 год. 10 хв. усі 50 завантажених вагонів пред'явлені вантажовідправником до перевезення. З огляду на діючу заборону, у відповідності до п.2.4.1 Договору, залізниця не прийняла до перевезення зазначені вагони, про що складено акт загальної форми від 25.02.2022 №1486, при цьому, на момент пред'явлення до перевезення на місця загального користування забрані лише 20 вагонів (пам'ятка про збирання вагонів № 205, 206), інші 30 завантажених вагонів знаходилися на під'їзній колії ТОВ "Західний контейнерний термінал".
Відтак, завантажені власні вагони Перевізника в кількості 50-ти штук, за які Відповідач не сплатив залізниці плату за користування вагонами, перебували в користуванні Замовника з причин, які не залежали від Перевізника, починаючи з часу їх затримки на станції Тернопіль - 14:00 год. 22.02.2022 до їх передачі залізниці та відправлення за накладною СМГС на станцію призначення Hrubieszow LHS Польська залізниця для вантажоодержувача De Heus Sp.o.o. об 11:20 год. 18.03.2022. Наведені обставини підтверджуються пам'яткою про забирання вагонів, актами загальної форми №1897, 1898, 1899, 1900, 1901, 1902, книгою приймання вантажів до перевезення та накладними СМГС на відправлення вагонів.
З посиланням на Договір Позивач нарахував Відповідачеві плату за користування спірними вагонами в розмірі 1 996 308,36 грн. з ПДВ.
Станцією Тернопіль на підставі акта загальної форми № 1484 на затримку вагонів, які були завантажені та забрані з під'їзної колії на місця загального користування нараховано також збір за зберігання вантажу в сумі 380 255,64 грн. з ПДВ.
За твердженнями Позивача, не спростованими Відповідачем, відповідно до п. 1 Додатку 1-4 до Договору на окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів Перевізника та/або вагонів Замовника на коліях загального користування станції накопичення для їх відправлення групами, маршрутними поїздами. Пунктами 6,7 додатку 1-4 до Договору передбачено, що початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику, часом закінчення накопичення вагонів на станції відправлення є приймання останнього вагону до перевезення. Пунктом 9 вказаного Додатку передбачено, що Замовник за послугу з накопичення вагонів сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до договору в сумі 206,31 грн. за один вагон за добу. При нарахування такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної ( 24 години до закінчення накопичення).
За розрахунком Позивача, загальна сума нарахованої плати за накопичення 20 вагонів за 21 добу становить 103 980,24 грн. з ПДВ.
Вказані суми включені до розрахункового документа - накопичувальної картки № 13050392, представник Відповідача від підпису накопичувальної картки відмовився, на звороті виклав свої заперечення, зокрема: "У зв'язку з введенням на території України з 24.02.2022 військового стану (ЦЦО/99 від 24.02.2022). У цьому разі на підставі розпорядження УЗ № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 оплата за користування вагонами та зберігання вантажів не нараховується. Оскільки вказана конвенційна заборона може бути необмеженою, а розпорядження з боку залізниці щодо доцільності подальшого формування маршрутного поїзда за призначенням не надходило, було прийнято рішення про відправлення вантажу за певним призначенням згідно вимогами чинного законодавства. Відповідні платежі за таке перевезення були сплачені у повному обсязі."
25.05.2022 Позивач направив Відвідачеві претензію № 7-П/2022 від 23.05.2022 про стягнення плати за користування вагонами, плати за накопичення вагонів та збору за зберігання вантажів у вагонів.
На зазначену претензію Відповідач надав відповідь № 25/07-5 від 25.07.2022, у якій зазначив, що претензія № 7-П/2022 від 23.05.2022 є безпідставною та незаконною, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт надання послуг; правомірність складання актів форми ГУ-23, правомірність розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та плати за накопичення вагонів.
Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України (далі Статут), Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку і умов експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та забирання вагонів згідно зі ст.21 Закону України "Про залізничний транспорт" та п.71 Статуту - визначаються договором.
Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст. 307 ГК України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Пунктами 46, 47, 119, 125 Статуту визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Відповідно до п. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст. 46 Статуту).
Пунктами 32, 33 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів. У разі прибуття на адресу одержувача вантажу, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання й очікувати розпорядження відправника щодо цього вантажу.
Плата за користування вагонами нараховується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. (п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами).
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).
Відповідно до п. 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Згідно з під. 2.1. п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317) збір за зберігання вантажів у вагонах - 4,00 грн. за одну тонну, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні (п. 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з п.8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, залізниця складає акт загальної форми (ГУ-23), який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пунктом 13 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.
Так, нарахування спірних платежів за позовом пов'язується з фактом перебування спірних вагонів у безпосередньому розпорядженні вантажовласника - Відповідача на станції відправлення Тернопіль у період з 14 год. 00 хв. 22.02.2022 до 11 год. 20 хв. 18.03.2022, що не заперечується останнім.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що Позивач довів наявність підстав для нарахування Відповідачеві плати за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та плату за накопичення вагонів за цей період.
Зокрема, надані Позивачем в копіях акти загальної форми ГУ-23, пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, пам'ятки про забирання вагонів форми ГУ-45, свідчать про те, що Відповідач замовив подавання йому порожніх вагонів, які тривалий час знаходились у його розпорядженні і простоювали на коліях станції, а в подальшому, після того як об 11:10 год. 24.02.2022 Позивач сповістив про неможливість перевезень у напрямку до станції ЧОРНОМОРСЬК-ПОРТ-Е, Відповідач не припинив відвантаження продукції, продовжував забирання порожніх вагонів зі станції та їх навантаження на під'їзній колії гілковласника. Завантажені Відповідачем спірні вагони у кількості 50 штук простоювали на станції Тернопіль до 11 год. 20 хв. 18.03.2022, тобто до моменту, коли Відповідач розпорядився про інший, незаборонений маршрут перевезення.
В свою чергу Відповідач не довів наявність визначених чинним законодавством обставин, які звільняють його від сплати спірних платежів. Так, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбаченими п. 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Проте, надані Позивачем пам'ятки про забирання вагонів форми ГУ-45, пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 свідчать про те, що Позивач передавав порожні вагони Відповідачеві, а завантажені вагони Позивач прийняв від Відповідача для перевезення лише 18.03.2022 об 11 год. 20 хв. Таким чином, увесь цей час - з 14 год. 00 хв. 22.02.2023 до 11 год. 20 хв. 18.03.2022 вагони були в розпорядженні Відповідача.
Щодо посилань Відповідача у відзиві на позовну заяву на введений в Україні 24.02.2022 воєнний стан, то, на думку суду, сам по собі воєнний стан не є підставою для звільнення від сплати спірних платежів.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув гранту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Введення воєнного стану на території України не означає, що Відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідно до умов п.6.2 Договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (п.6.3 Договору).
Листом від 28.02.2022 Торгово-Промисловою палатою України засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, проте, Відповідач не довів, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку, Відповідачем документально не доведено вплив конвенційної заборони та воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов'язки.
В свою чергу, статтею 121 Статуту залізниць України та п.16 Правил користування вагонами та контейнерами визначено перелік обставин, за яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами.
Так пунктом 16 Правил користування вагонами передбачено випадки, за якими вантажовласники звільняються від внесення плати за користування вагонами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежить від залізниці.
Заперечення вантажовласника, наведені ним при підписанні відомостей плати та накопичувальних карток не підпадають під жоден з випадків звільнення від плати за користування вагонами, наведених в п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, і обставини, за яких виникла затримка, не входять до Переліку виняткових умов, що є підставою для звільнення від обов'язку вносити плату та збір під час дії воєнного стану.
Згідно з телеграмним розпорядженням №ЦЦО/99 від 24.02.2022 щодо певних напрямків призначення з 24.02.2022 до відміни вводяться обмеження перевезень.
Як вбачається з накладних, за якими вагони прийнято до перевезення, станцією відправлення є станція Тернопіль, що входить до складу Львівської дирекції залізничних перевезень, на яку не розповсюджується заборона приймання до перевезення вантажів.
Доставлені залізницею на станцію Тернопіль вагони ПП "АТЛАНТА-АГРО" мало прийняти та забрати на під'їзну колію. Несвоєчасне забирання з колій станції Тернопіль одержувачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу, ст.46,47,125 Статуту залізниць України.
Станційні залізничні колії не є місцем безкоштовного зберігання та простою власних вагонів. У разі неможливості прийняти спірні вагони на під'їзну колію, вантажовласник вирішує питання щодо їх переадресування на інші станції під навантаження із власником вагонів.
Щодо посилань Відповідача на те, що залізниця незаконно заборонила перевезення до станції Причорноморська, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про залізничний транспорт" АТ "Українська залізниця" має право запроваджувати за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення не розвантажених транспортних засобів у пунктах призначення. Постановою Кабінету міністрів України від 30.06.2015 №460 затверджено Положення про Міністерство інфраструктури України. Підпунктом 40 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що Міністерство інфраструктури України відповідно до покладених на нього завдань установлює процедуру та строки припинення або обмеження навантаження і перевезення вантажів та вантажобагажу, що зумовлено обставинами непереборної сили, воєнними діями, блокадою, епідемією та іншими обставинами, які не залежать від перевізників та власників інфраструктури залізничного транспорту загального користування. За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, така процедура Мінінфраструктури не встановлена, а наявність об'єктивних підстав для такої заборони є загальновідомим фактом.
При цьому, на даний час не втратив чинності Наказ Міністерства транспорту України від 30.05.2002 № 344, яким делеговано Державній адміністрації залізничного транспорту функції, визначені у статтях 29 та 63 Статуту залізниць України, щодо запровадження тимчасових обмежень перевезень в окремі райони та встановлення порядку перевезення вантажів на особливих умовах.
Так, введення обмежень на перевезення зумовлено військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/22 на всій території України воєнного стану, починаючи з 05:30 год. 24.02.2022, і, як наслідок, морською блокадою країни, внаслідок чого відправлення вантажу на станцію призначення Чорноморська стало неможливим. Однак, Відповідач мав можливість переадресувати пункт доставки вантажу, що він і зробив, після чого вантаж доставлявся в новий пункт призначення.
Частиною 3 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування
Загальновідомість фактів військової агресії, ракетні обстріли об'єктів залізничної інфраструктури підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації.
Ці ж обставини відомі (мали бути відомі) обом сторонам.
За таких обставин, суд не погоджується з позицією Відповідача, що введені залізницею заборони на певні напрямки перевезень свідчать про затримку вагонів з вини залізниці.
Відповідач, як на підставу звільнення його від належних залізниці платежів, посилається на ч.2 ст. 903 ЦК України, якою визначено, що у разі неможливості виконати Договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Однак, на думку суду, вказані посилання є безпідставними через те, що АТ "Українська залізниця" в даному випадку є виконавцем і нарахування проводила на підставі Договору, Статуту, Правил і Тарифного керівництва. Крім того, залізницею виконано умови Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, а саме надано вагони Перевізника під навантаження. Відповідач же, у свою чергу, користувався вагонами та послугами Позивача, у тому числі, протягом часу підготовки переадресування вантажу.
Договір перевезення конкретного вантажу між сторонами не укладався. Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 (з наступними змінами), передбачено, що накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі ЕЦП). Залізницею у спірний період не прийнято до перевезення пред'явлені Відповідачем завантажені вагони. Відтак, відсутні підстави застосування до спірних правовідносин ст.920 ЦК України та ст.41 Статуту залізниць України, якими передбачено наслідки невиконання зобов'язань, що випливають з договору перевезення. Статтею 921 ЦК України визначено відповідальність перевізника за ненадання транспортного засобу і відповідальність відправника за невикористання наданого транспортного засобу. Із обставин справи вбачається, що Перевізник надав вагони, а Вантажовідправник в свою чергу завантажив їх. Тобто безпідставними є посилання на положення наведених правових норм.
Також суд не приймає позицію Відповідача про необхідність застосування до спірних відносин ст. 920, 921 ЦК України, оскільки предметом позову є борг з оплати за користування вагонами, зберігання вантажу, плати за накопичення, що не є відповідальністю.
На підставі ст.6 ЦК України сторони Договору відступили від положень актів цивільного законодавства в частині нарахування та стягнення плати за користування власними вагонами Перевізника. Порядок нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника визначається умовами Договору. Так, підп. 3.4.3 Договору передбачено, що моментом відліку часу для нарахування плати за користування є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та за час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них. Застосування плати за користування власними вагонами в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Пунктом 16 Правил користування вагонами наведено вичерпний перелік підстав звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами. Однією із таких підстав є затримка прийняття вагонів, які пред'явлено залізниці до здачі, з причин що залежать від залізниці. Водночас, матеріали справи свідчать про те, що затримка прийняття вагонів відбулася не з вини залізниці.
Також суд не приймає твердження Відповідача про те, що він не отримував повідомлення про запровадження конвенційної заборони №ЦЦО/99. Відповідно до п.8.2 Договору електронний документообіг між Перевізником і Замовником передбачає оформлення документів з накладенням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах Перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов'язковість паперового оформлення. За даними Позивача, на даний час в інформаційних системах залізниці не запроваджено передавання в електронному вигляді повідомлення про час подавання вагонів під навантаження. Після надходження розпорядження об 11:10 год. 24.02.2022 станцією Тернопіль повідомлено представника Відповідача про введення обмеження, про що зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень ф. ГУ-2. Така форма повідомлень передбачена п. 5 Договору на експлуатацію залізничної під'їзної колії.
Відповідач наполягає, що фактично прийняття вантажу Позивачем відбулось 23.02.2022 і посилається на лист-клопотання про забирання вагонів-зерновозів у навантаженому стані з під'їзної колії на місця загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда. Однак, суд погоджується з Позивачем, що таке твердження є помилковим та суперечить фактичним обставинам справи та транспортному законодавству. Перші партії із 40 порожніх вагонів подана на під'їзну колію 23.02.2022 (пам'ятки про подання вагонів № 197, 198, 199, 210, підписана представником ПП "АТЛАНТА-АГРО"), останні партії порожніх вагонів передані 24.02.2022 о 00 год. 30 хв. та 15 год. 00 хв. (пам'ятки про подання вагонів № 211, 213, підписана представником ПП "АТЛАНТА-АГРО").
Відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення відправники можуть пред'являти вантажі до перевезення на місцях загального і незагального користування. Пунктом 28 вказаних Правил визначено, що договір перевезення вважається укладеним з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Відтак вантаж не прийнято до перевезення.
У "Переліку виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Українська залізниця" під час дії воєнного стану в Україні", затвердженому рішенням правління від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т.), про який йдеться у відзиві, зазначено, що до часу користування вагоном не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадку введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу до перевезення.
Відповідач зазначає, що в акті загальної форми №1486 від 25.02.2022 не вказано часу початку та закінчення затримки. Дослідивши ці обставини, суд дійшов висновку, що матеріали справи (в копіях акти загальної форми форми ГУ-23, повідомлення про закінчення вантажних операцій, пам'ятки про забирання вагонів форми ГУ-45, пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45, залізничні накладні тощо) у сукупності дозволяють встановити не тільки час початок затримки, а й час закінчення затримки спірних вагонів, в той час як Відповідачем не надано жодного доказу щодо наявності обставин, які звільняють його від спірних платежів.
За таких обставин, на думку суд, Відповідач не спростував доводів Позивача, не надав доказів того, що затримка відбулася з вини Залізниці, застереження працівників Відповідача у накопичувальній картці № 13050392 спростовуються актами загальної форми ГУ-23, також Відповідач не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на п. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "АТЛАНТА-АГРО" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 36, код 32150080) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код 40081195) 1 996 308,36 грн. - плати за користування вагонами, 380 255, 64 грн. - збору за зберігання вантажу, 103 980, 24 грн. - плати за накопичення, 37 208,16 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений статтею 256 ГПК України з урахуванням частини четвертої розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 20.03.2023.
Суддя С.Г. Юзіков