15.03.2023 року м. Дніпро Справа № 904/1388/22
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Федоренко Р.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Козуб Б.Ю.(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2022 року у справі №904/1388/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деліс Проф"
до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"
про стягнення заборгованості у сумі 2 614 170,61 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деліс Проф" звернувся до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" з позовом про стягнення 2 601 033,00 грн., що складають заборгованість за договором поставки № 177-2 від 21.02.2022 та 13 137,61 грн. річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2022 року у справі №904/1388/22 позов задоволено частково.
Суд стягнув з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деліс Проф" 2 601 033, 00 грн. - основного боргу, 11 544, 31 грн. - річних, 39 188, 65 грн. - судового збору, 8 643, 94 грн. - витрат на правничу допомогу.
Суд відмовив в решті позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2022 року по справі № 904/1388/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, всупереч фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.
Зокрема, апелянт зазначає, що позивач в порушення умов договору поставив товар без отримання заявки відповідача та його повідомлення про готовність прийняти товар.
Крім того, позивачем при поставці Товару не надано оригінали або належним чином завірені копії документів (паспорт та, або сертифікат якості на Товар, що підтверджують якість та відповідність Товару вимогам стандартів та технічним умов, іншій технічній документації, що діють в Україні, чим порушено умови цього Договору.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2022 року по справі № 904/1388/22 та відмови в задоволенні позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2023 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Антонік С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 поновлено строк Акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" для оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2022 року у справі №904/1388/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2022 року у справі №904/1388/22. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15.03.2023 об 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.
За розпорядженням керівника апарату суду від 14.03.2023, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Антоніка С.Г. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/1388/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Дармін М.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023.
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю « Деліс Проф» надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
15.03.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деліс Проф" (Постачальник) та Акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (Покупець) укладено договір поставки № 177-2 (Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця контейнери поліпропіленові (код ДК 021:2015 18930000-7 мішки та пакети), а Покупець зобов'язується його прийняти і здійснити за нього оплату, на умовах та в порядку передбаченому умовами цього Договору.
Найменування, асортимент, кількість та вартість за одиницю товару, що буде поставлятися Покупцю зазначається у специфікації (Додаток № 1), яка після її підписання є невід'ємною частиною Договору. Поставка кожної партії товару здійснюється за заявками Покупця, у яких зазначається номенклатура, асортимент та кількість товару. Заявка/и є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до п.2.1 договору, Покупець зобов'язаний на умовах, зазначених в п. 8.2 цього Договору, здійснювати оплату за кожну окрему партію товару у строки, зазначені у Договорі, на підставі оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної, рахунків тощо); прийняти кожну партію товару належним чином (або відмовитися від прийняття у випадку поставки неякісного товару) за кількістю, якістю і комплектністю в порядку і на умовах, передбачений цим Договором і нормами чинного законодавства України (підпункти 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 Договору).
Згідно з пунктом 3.1 Договору Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю партію товару у повному обсязі протягом 5 (п'яти) календарних днів із дня отримання Постачальником заявки від Покупця за умови сплати Покупцем попередньої оплати згідно з п. 8.2 Договору, але в будь-якому разі не раніше отримання від Покупця повідомлення про готовність прийняття товару, що узгоджується з Постачальником у порядку, передбаченому для подачі заявки.
Поставка товару здійснюється Постачальником згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 на умовах поставки DDP у місце поставки за адресою: вул. Степова, буд. 1, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, 51700 (пункт 3.2 Договору).
Датою поставки товару є дата передачі товару Постачальником Покупцю, відповідно до накладної на відпуск товару (видаткової накладної) (пункт 3.3 Договору).
Оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі (пункт 8.1 Договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.05.2022 включно (пункт 15.1 Договору).
Між сторонами підписано Специфікацію (Додаток № 1) до Договору поставки № 177-2 від 21.02.2022, якою визначено найменування товару; кількість; ціна за одиницю та загальна вартість, яка складає 9 977 688,00 грн. з ПДВ.
Звертаючись до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" з позовом про стягнення 2 601 033,00 грн., що складають заборгованість за договором поставки № 177-2 від 21.02.2022 та річних у сумі 13 137,61 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деліс Проф" посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 177-2 від 21.02.2022 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суду першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору та не сплатив позивачу вартість поставленого товару у сумі 2 601 033 грн.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення на користь позивача 3% річних, проте, у сумі 11 544,31 грн., а не 13 137,61 грн., як просив позивач, який допустив помилку при здійсненні розрахунку.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано позивачу заявку від 22.02.2022 на контейнери поліпропіленові в загальній кількості 11 600 шт., в якій останній просить ТОВ “Деліс-Проф” надати рахунок-фактуру на вказані контейнери (а.с. 87).
Позивачем, відповідно до заявки відповідача, виставлено для оплати рахунок № 48 від 22.02.2022, відповідно до якого, партія товару, вказана в ньому, складає суму 4 908 318,00 грн. з ПДВ (а.с. 18).
Відповідач здійснив перерахування попередньої оплати в сумі 2 454 159 грн., що складає 50%, від партії товару вказаній в зазначеному вище рахунку, про що свідчать платіжні доручення № 213006 від 23.02.2022 на суму 1 227 079,50 грн., (а.с. 21) та № 213737 від 15.03.2022 на суму 1 227 079,50 грн. (а.с. 22).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач, отримавши суму попередньої оплати поставив відповідачеві товар на загальну суму 5 055 192,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2 від 15.03.2022 на суму 2 440 936,68 та № 1 від 01.04.2022 на суму 2 614 255,32 грн., копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 19), і які підписані представниками обох сторін.
Як вбачається із зазначених вище видаткових накладних, найменування, асортимент та вартість за одиницю товару, поставленого за ними, відповідали умовам договору та специфікації до нього. Кількісні ж показники перевищували партію товару, визначену відповідачем в рахунку № 48 від 22.02.2022 .
Проте, матеріали справи свідчать, що поставлений товар за спірними накладними, у повному обсязі прийнятий уповноваженим представником відповідача, без будь-яких зауважень щодо кількісних чи якісних показників, що підтверджується, в т. ч. довіреностями № 117 від 15.03.2022 та № 130 від 01.04.2022, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 20).
Доказів, які б свідчили про те, що партія поставленого товару, чи якась його частина, прийнята відповідачем лише на відповідальне збереження, відповідачем надано не було.
Згідно з пунктом 8.2 Договору остаточний розрахунок в розмірі 50% від вартості партії товару - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня прийняття товару та підписання відповідної видаткової накладної.
Проте, відповідач у визначений, пунктом 8.2 Договору термін, остаточний розрахунок за отриманий товар не здійснив, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 2 601 033 грн. заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, господарський суд першої інстанції, здійснивши перевірку розрахунку позивача, обґрунтовано стягнув на користь позивача 3% річних за період прострочення з 09.04.2022 по 01.06.2022 у сумі 11 544,31 грн.
Посилання відповідача на те, що позивачем поставлено партію товару на свій розсуд, не потрібного та не замовленого філією, не заслуговують на увагу, та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Так, як вже зазначалось вище, до матеріалів справи залучено в т.ч. специфікацію, що є невід'ємною частиною спірного договору, в якій сторонами узгоджено товар, що підлягає поставці.
В заявці та рахунку від 22.02.2022, відповідачем також визначена партія товару, яка і була поставлена на адресу його філії.
Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставлений товар прийняв без зауважень, не відмовився від договору та не повернув товар продавцю, а тому обов'язок з оплати є таким, що настав.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Щодо розподілу судових витрат господарський суду зазначає, що відповідач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, яким у тому числі, з нього стягнуто витрати на правову допомогу, не навів жодного обґрунтування своєї незгоди з розміром стягнутих витрат.
В той же час, колегія суддів вважає, що суд також обґрунтовано стягнув витрати на правову допомогу з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір №81/юо-0522-2 про надання правової допомоги від 18.05.2022, ордер серія АЕ № 1135714 від 20.05.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2354 на ім'я Федоренко Романа Вікторовича, акт надання послуг від 10.10.2022 № 132 на суму 11 050,00 грн.
Як вбачається з акту про надання послуг адвокатським об'єднанням "Федоренко, Сологуб і Партнери"" було надано правову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Деліс Проф", що полягала у: консультації - 1 год., 250,00 грн.; побудові правової позиції та тактики її відстоювання - 2 год., 800,00 грн.; підготовці претензії - 2 год., 800,00 грн.; підготовці позовної заяви - 3 год., 1 200,00 грн.; заходів по збору і оформленню доказів - 2 год., 800,00 грн.; підготовці проекту мирової угоди - 2 год., 800,00 грн.; підготовці відповіді на відзив - 2 год., 800,00 грн.; підготовці інших листів, заяв та клопотань - 2 год., 800,00 грн.; участь в судових засіданнях - 6 год., 4 800,00 грн.
На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано платіжне доручення № 19069 від 18.05.2022 на суму 11 050,00 грн.
В судовому засіданні, яке відбулось 26.10.2022, представником відповідача заявлено усне клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яке обґрунтоване безпідставним їх завищенням.
Проаналізувавши акт надання послуг № 132 від 10.10.2022, з урахуванням клопотання відповідача, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, а також з урахуванням пропорційності до розміру задоволених вимог, господарський суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь позивача 8 643,94 грн. витрат на правову допомогу.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2022 року у справі №904/1388/22 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.03.2023року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов