Дата документу 06.02.2023Справа № 953/23992/21
Провадження № 2/554/266/2023
06.02.2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря - Колесніченко О.П.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовом Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття, -
встановив:
16.12.2021 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2022 року вищевказану цивільну справу передано до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю.
20.09.2022 року відповідно до розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» вищевказана справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 року вищевказана цивільна справи розподілена судді Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В.
Ухвалою судді Тімошенко Н.В. від 21.09.2022 року вказану справу цивільну справу прийнято до провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Харківському міському центрі зайнятості в статусі безробітного з 05.06.2020 року по 03.02.2021 року.
Харківським міським центром зайнятості, згідно довідки реквізитами ОСОБА_1 на поточний рахунок перераховано допомогу по безробіттю за період з 22.06.2020 року по 08.12.2020 року у сумі 48805, 63 грн.
На момент реєстрації та під час перебування в центрі зайнятості у статусі безробітного відповідачем не надавалися жодні документи які б підтверджували факт отримання пенсії.
В ході відпрацювання інформації від ПФУ щодо осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні, виявлено, що Савчук ПК отримує пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим Харківським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт від 03.02.2021 року № 30, яким встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного з 05.06.2020 року по 03.02.2021 року, надав недостовірні відомості, що вплинули на умови призначення та виплати допомоги по безробіттю, приховавши факт перебування на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримання пенсії по лінії Національної гвардії України з 22.05.2020 року по 02.08.2020 року.
Невиконання ОСОБА_1 встановлених законодавством вимог, призвело до безпідставної виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 48805,63 грн.
17.11.2022 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості у сумі 19000 грн. на рахунок Харківського міського центру зайнятості.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 29805,63 грн. та судові витрати, у вигляді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 2270 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що нараховане та перераховане йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 22.05.2020 року по 02.08.2020 року він сплатив та перерахував на рахунок Харківського міського центру зайнятості, а з 03.08.2020 року отримує пенсію по інвалідності.
Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Харківському міському центрі зайнятості в статусі безробітного, яка йому була призначена 05.06.2020 року, відповідно до ч.ч.2,4 ст.22, ч.3 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2021 року №2000-0309-8/11611 на запит Харківського міського центру зайнятості від 12.01.2021 року було повідомлено, що ОСОБА_1 з 22.05.2020 року по 02.08.2020 року отримував пенсію за вислугу років, а з 03.08.2020 року по теперішній час отримує пенсію по інвалідності.
Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 03.02.2021 року № 30, розслідуванням було встановлено, що відповідно до листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.02.2021 року було повідомлено, що що ОСОБА_1 з 22.05.2020 року по 02.08.2020 року отримував пенсію за вислугу років по лінії Національної гвардії України, а з 03.08.2020 року отримує пенсію по інвалідності.
Наказом №142 від 17.02.2021 року ОСОБА_1 припинено реєстацію його як безробітного, виплату допомоги по безробіттю, та наказано повернути кошти у встановленому порядку відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно довідки Харківського міського центру зайнятості про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню, допомога по безробіттю, яка надана ОСОБА_1 за період з 09.12.2020 року по 02.12.2021 року у сумі 16485,45 утримана з відомості № 65 від 17.02.2021 року. Залишок заборгованості складає 48805,63 грн.
18.02.2021 року на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено претензію про добровільне повернення коштів в сумі 48805,63 грн.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 1 ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З виписки з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 та витягу з наказу № 112 від 21.05.2020 року, вбачається що ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності та звільнено у запас Збройних сил України.
З заявою про надання статусу безробітного ОСОБА_1 звернувся 04.06.2020 року, тобто в той період коли він не отримував пенсію по інвалідності.
Так, статус безробітного та отримання пенсії за вислугу років ОСОБА_1 отримував за період з 22.05.2020 року по 02.08.2020 року.
Виплата відповідачу пенсії за вислугу років було припинено 02.08.2020 року.
З 03.08.2020 року ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Харківській області від 02.02.2021 року.
Таким чином, нараховане та перераховане ОСОБА_1 матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню, слід рахувати саме за період отримання останнім пенсії за вислугою років з 22.05.2020 року по 02.08.2020 року, що відповідно до довідки (розрахунку) Харківського МЦЗ становить 13011,30 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, 21.01.2022 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок Харківського міського центру зайнятості заборгованість у сумі 19000,50 грн., що фактично перевищує перераховане йому матеріальне забезпечення, яке було нараховане за період отримання пенсії за вислугу років.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» отримання пенсії по інвалідності надавало ОСОБА_1 право на отримання статусу безробітного.
Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з боку відповідача мали місце якісь зловживання з метою отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, позивачем суду не надано.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Харківського міського центру до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2,12,13,76,141,258,259,263-265ЦПК України,ч.1 ст.1212ЦК України, ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття, - відмовити.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач: Харківський міський центр зайнятості, м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, код ЄДРПОУ 36224721;
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення проголошено 16.02.2023 року.
Суддя Н.В.Тімошенко