Дата документу 27.02.2023Справа № 554/6333/22
Провадження № 2/554/1008/2023
27.02.2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря - Колесніченко О.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Прядко О.О.,
представника відповідача - адвоката Божко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -
встановив:
18 липня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузь Олександр Миколайович звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
В обгрунтування позову зазначив, що 28.05.2019 року до ФОП ОСОБА_1 із заявою про укладення договору про надання інформаційно-консультаційних послуг з приводу купівлі квартири, а саме: у придбанні двох- або трьох-кімнатної квартири по АДРЕСА_1 .
28 травня 2019 року між фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (агентство нерухомості «Ніка» та ОСОБА_2 укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з приводу купівлі об'єкту нерухомості №15472.
Даний договір є оплатним. Остаточна ціна та сума оплати виконавцю відповідно вимог п. 4.1, вказується в Додатковій угоді, або в Попередньому договорі (договорі завдатку), або в Акті виконаних робіт та становить, відповідно до п. 4.2 Договору 3% від реальної (продажної) вартості об'єкта нерухомості, але не менше ніж еквівалент сімсот п'ятдесят доларів США.
28.05.2019 представником виконавця було запропоновано замовнику переглянути квартиру, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_3 .
Результати перегляду і факт наданих послуг за укладеним договором сторони зафіксували у додатку №1 Договору №15472, а саме, що 28.05.2019 Виконавець надав зазначені послуги, а саме запропонував Замовнику квартиру, що відповідає її вимогам за адресою: АДРЕСА_3 , кількість кімнат - 3, ціна об'єкту - еквівалент 83 000 доларів США. Про надання послуг свідчать підписи замовника і представника виконавця. Однак, у подальшому, ОСОБА_2 заявила, що запропонований об'єкт нерухомості їй не підходить і від подальших переглядів за участі представників агентства нерухомості відмовилась, виконану роботу не оплатила, хоча її рідні через незначний проміжок часу уклали договір купівлі-продажу квартири, яку оглядали.
Ураховуючи вищевикладені обставини, позивач вимушена звернутися до суду з відповідним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , вартість наданих послуг за Договором №15472 від 08.05.2019 року в розмірі 750 доларів США, а також штраф у розмірі 3750 доларів США, а всього 4500 доларів США.
Стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 30 000 грн. на професійну правничу допомогу адвоката, а також судовий збір у розмірі 1316,47 гр.
У відповідності до заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просить суд стягнути із ОСОБА_2 на свою користь вартість наданих послуг за Договором №15472 від 08.05.2019 року в розмірі 43110 грн., а також штрафу у розмірі 215550 грн., а всього 258660 грн.
Крім цього, позивач просить поновити строк позовної давності оскільки вважає, що строк позовної давності пропущено з поважних причин, посилаючись на те, що про існування договору купівлі-продажу квартири їй стало відомо після укладення договору із адвокатом Кузь О.М. та аудиту діяльності Агенства нерухомості «Ніка» - ФОП ОСОБА_1 у червні 2023 року.
22.07.2022 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по справі.
15.09.2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Божко Т.Б. до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву,в якому сторона відповідача заперечує проти задоволення позову,просила застосувати строк позовної давності та відмовити Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку позовної давності та недоведеності, заявлених позовних вимог.
04.10.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позові, додатково звертає увагу, що Додаток № 1 до договору є актом виконаних робіт.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимкою Ольгою Миколаївною, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали квартиру АДРЕСА_4 у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у рівних частках за один мільйон чотириста тридцять сім тисяч гривень. ( На той час 1 437 000 грн. по курсу національного банку України був еквівалентом 54585,65 доларів США. )
У судовому засіданні позивачка ФОП ОСОБА_1 пояснила, що за день до огляду квартири, тобто 27.05.2019 року до них на офіс підійшла ОСОБА_2 уклала договір про надання послуг, попросила допомоги при придбанні та пошуку варіантів двох- або трьохкімнатної квартири по АДРЕСА_1 . (Дані обставини підтверджується записами у їхніх робочих зошитах). 28.05.2019 року за допомогою ФОП ОСОБА_1 для ОСОБА_2 та членів її сім'ї була організована зустріч із власником квартири АДРЕСА_4 та оглянута сама квартира.
ФОП ОСОБА_8 суду пояснити не змогла причину відсутності у «Договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг з приводу купівлі квартири № 15472 від 28.05.2019 року», повної інформації про Замовника , а саме: прізвища ім'ені та по батькові « ОСОБА_2 », її адреси реєстрації (за паспортом),Реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також наявність розбіжностей у даті договору 28.05.2019 року , а не 27.05.2019 року. Позивачка підтвердила, що їхнє агентство нерухомості не перевіряли документи на квартиру у продавця, а також самостійно, через Реєстр прав на нерухоме майно, не допомагали у зібранні довідок у комунальних службах, не домовлялись із нотаріусом, не проводили торги із продавцями, оскільки ОСОБА_2 сказала, що квартира, яку їй підшукало АН Ніка , а саме: АДРЕСА_4 , не підійшла. Так як час придбання квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) збігається із приблизним часом показу, зазначеним у Додатку № 1 до Договору про надання інформаційно-консультативних послуг з приводу купівлі-квартири, це є підтвердженням, наданих їхнім агентством послуг. Акт приймання-передачі виконаних послуг не підписували, оскільки договір завдатку чи попередній договір не підписаний між продавцями та покупцями. Вважає, що ОСОБА_2 , а саме її син і невістка в обхід агентства нерухомості уклала 07.06.2019 року договір купівлі-продажу квартири, тому на підставі розділу 3 Договору повинна нести відповідальність.
Допитана у судовому засіданні 27.02.2023 року свідок ОСОБА_6 пояснила, що не бачила до засідання фізичну особу підприємця ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_1 разом із разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не приходила до них у квартиру АДРЕСА_4 для огляду перед придбанням, належної їм із чоловіком ОСОБА_7 квартири.
Квартиру свідок продавала самостійно без допомоги агентства нерухомості, оскільки вона працювала паспортистом у ОСББ. Про продаж тої квартири вона розповідала всім знайомим, давала оголошення через Інтернет на сайтах ОЛХ, Ріелтор, «Жовта газета». Продавала її не один місяць, було декілька сімей , яким сподобалась квартира і які мали намір придбати квариру після продажу своєї нерухомості. Фактично наприкінці травня-початку червня 2019 року було досягнуто домовленості із сім'єю ОСОБА_9 . У приватного нотаріуса, неподалік від їх будинку , у - ОСОБА_10 . посвідчили договір купівлі-продажу. Всі документи для продажу квартири вони, як продавці, оформляли самостійно.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що наприкінці травня 2019 року він знайшов оголошення на Інтерет сайті «РІЕЛТОР» про продаж квартири АДРЕСА_4 , по телефону домовились із продавцем про її перегляд. Перший раз оглядали квартиру разом із дружиною, його матір'ю - ОСОБА_2 та її чоловіком. Потім він приходив декілька разів ще додатково на перегляд. Вони із дружиною вагались щодо доцільності її придбання (квартира на останньому поверсі). Потім знайшли компроміс із продавцями по ціні, узгодили час із нотаріусом, який перевіряв всі документи, і 07.06.2019 року уклали договір купівлі-продажу. Йому невідомо, щоб мама - ОСОБА_2 укладала якісь договори із агентством нерухомості чи оглядала квартиру із представником агентства нерухомості «Ніка» , ФОП ОСОБА_1 чи будь кого іншого (Квартиру вони знайшли самі і безпосередньо напряму з продавцем про все домовились). Продавці йому не розповідали, щоб мама оглядала квартиру із працівником агентства нерухомості .
Свідок ОСОБА_5 також пояснила, що квартиру АДРЕСА_4 вони із чоловіком знайшли за допомогою оголошень в Інтернеті , без допомоги агентства нерухомості. ОСОБА_1 до засідання вона ніколи не бачила.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 3ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Статтею 10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
У Договорі №15472 від 28.05.2019 року у другому розділі визначено права і обов'язки сторін.
У пункті 2.1.5 визначено обов'язки виконавця: «Здійснювати перевірку необхідних правовстановлюючих, технічних та інших документів, інформувати з приводу заборгованості по комунальним послугам без додаткової оплати.»
У 3 розділі Договору визначено відповідальність сторін і визначено розмір штрафу для «Виконавця» за порушення умов договору.
Згідно п. 4.1. Договору визначено, що Остаточна ціна та сума оплати «Виконавцю» вказується у додатковій угоді, або в Попередньому (договорі завдатку) або в акті виконаних робіт. У п.4.2, 4.3 Договору зазначено, що «Сторони дійшли згоди в тому, що плата за надані послуги визначається у розмірі 3% від реальної (продажної) вартості об'єкта нерухомості, але не менше ніж еквівалент сімсот п'ятдесяти доларів США. «Оплата «Замовником» «Виконавцю» здійснюється в триденний термін після підписання «Замовником» акту виконаних робіт.»
Додаток № 1 до Договору, як невід'ємна частина Договору на підтвердження факту виконання робіт ФОП ОСОБА_1 визначений лише у розділі відповідальність сторін, і не передбачено його складання у 2 розділі «Права та обов'язки сторін».
У судовому засіданні встановлено, що позивачем пропущений строк позовної давності, про що заявлено представником відповідачів.
Відповідно до вимог частин 3-4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з даним позовом 14.07.2023 року.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позивачем було подано позовну заяву з пропуском спливу строку позовної давності, при цьому не було наведено жодних суттєвих обґрунтованих поважних причин для поновлення строку позовної давності.
Доводи позивача про те, що строк позовної давності пропущено з поважних причин, оскільки їй не було відомо до липня 2023 року про продаж квартири АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , суд не бере до уваги та вважає необґрунтованими.
У п. 2.2 Договору № 15472 від 28.05.2019 р. визначено Сторони погодилися, що обов'язки «Виконавця» за даним Договором визнаються виконаними у випадках: підписання Сторонами акту виконаних робіт.
Додаткової угоди, попереднього договору та акту виконаних робіт сторони не підписували.
За таких обставин та з наведених підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного керуючись вимогами ст.ст.203, ЦК України ; ст.ст.12,13,48,76-82,141,229,259,263-265,268,273,280-283,417 ЦПК України,-
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - відмовити.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення проголошено 09.03.2023 року.
Суддя Н.В.Тімошенко