Справа № 172/260/23
Провадження № 2-о/172/5/23
17.03.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Битяка І.Г. за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Представник заявниці ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона є матір'ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До і на час народження дитини, в шлюбі вона не перебувала. Запис про батька дитини - « ОСОБА_4 » здійснено відповідно до ст. 135 СК України, тобто такої фізичної особи не існує. З часу народження доньки, вона перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. Отже, будучи єдиним опікуном малолітньої доньки ОСОБА_3 , вона самостійно утримує дитину, створює для неї належні умови проживання, морального і фізичного розвитку, відпочинку, не зважаючи на те, що вони з донькою проживали на тимчасово окупованій частині території Луганської області, яка визнана окупованою внаслідок збройної агресії російської федерації. З кінця лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення окупаційних російських військ рф на територію України, життя її родини в окупації стало нестерпним та особливо небезпечним для її малолітньої доньки.
30.09.2022 року заявниця уклала шлюб з громадянином Ізраїлю ОСОБА_5 , який піклується про заявницю та її малолітню дитину, матеріально забезпечує родину. Вона намагалася разом з донькою поїхати до свого чоловіка в Ізраїль, але Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю не надає дозволу на в'їзд доньки на територію держави Ізраїль на постійне місце проживання без згоди батька і на території держави Ізраїль не достатньо витягу з Державного реєстру актів цивільного стану та письмового підтвердження факту запису даних про батька зі слів матері.
Крім того, ОСОБА_1 не позбавлена батьківських прав відносно своєї доньки ОСОБА_3 , 2019 року народження і її донька не є дитиною-сиротою.
Таким чином, заявниця є єдиним законним представником малолітньої ОСОБА_3 , 2019 року народження, що підтверджується відповідними доказами долученими до заяви і встановлення цього факту необхідне насамперед для захисту якнайкращих інтересів дитини та возз'єднання родини заявниці.
Просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Золоте Луганської області Україна, РНОКПП НОМЕР_1 , є єдиним законним представником (опікуном) своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Лисичанськ Луганської області Україна, РНОКПП НОМЕР_2 .
Ухвалою судді від 23.02.2023 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.
Представник заявниці ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у відсутність заявниці та її представника, заяву підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Шевченко Т.В. надала заяву про розгляд справи у її відсутність, рішення просила прийняти на розсуд суду.
Дослідивши матеріали, суд приходить до такого.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Лисичанськ Луганської області Українанародилася ОСОБА_3 .
В свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_3 матір'ю записана ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_4 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 13.06.2019 року видно, що відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
30.09.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклала шлюб з громадянином Ізраїлю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Наведений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину у особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом).
Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч. 1 ст. 58 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).
Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Встановлення факту, що ОСОБА_1 є єдиним законним представником (опікуном) своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2019 року народження має важливе значення для заявниці, оскільки дозволить їй разом з донькою здійснити в'їзд до держави Ізраїлю на постійне місце проживання та отримання в подальшому дитиною громадянства.
В ході розгляду справи суд встановив, що заявниця ІНФОРМАЦІЯ_3 народила доньку ОСОБА_3 , в свідоцтві про її народження батько - ОСОБА_4 записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто фізично такої особи не існує, оскільки у такому випадку прізвище батька дитини записується за прізвищем матері, а його ім'я, по батькові - за вказівкою матері. Таким чином, заявниця є єдиним законним представником (опікуном) малолітньої дитини і діє лише в інтересах своєї дитини, в тому числі звернувшись до суду із цією заявою.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи та надані заявницею докази, суд вбачає достатньо підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263, 293-294, 315 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
2. Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в місті Золоте Луганської області Україна, РНОКПП НОМЕР_1 , є єдиним законним представником (опікуном) своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Лисичанськ Луганської області Україна, РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк