Справа № 953/7311/22
н/п 2/953/1920/23
14 березня 2023 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої - судді Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
19 грудня 2022 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій позивачка просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 05 листопада 2011 року, актовий запис №822.
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 05.11.2011 вона з відповідачем зареєструвала шлюб. Від шлюбу у них народилось двоє дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з цим, побудувати з відповідачем сім'ю на основах взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, не вдалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Позивачка зазначає, що тривалий час вона з відповідачем проживає окремо один від одного. Спір щодо поділу майна та місця проживання дітей відсутній.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 19.12.2022 визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.01.2023, задоволено клопотання позивача до відстрочку сплати судового збору, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, у разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно частиною 4 статті 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.11.2022 (видане повторно), між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, зареєстрований 05 листопада 2011 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 05 листопада 2011 року, актовий запис №822. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначений факт підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.11.2013, виданий Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану по реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції; в свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.07.2015, виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану по реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 1 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Згідно з статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачем, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, на час розгляду даної справи вони спільного господарства не ведуть, мешкають окремо один від одного. Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивачки, так і відповідача. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також права їх дітей, суду не надано.
Враховуючи зазначене, та те, що відповідачем відзиву на позов не надано, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказах, приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, суд вважає за можливе залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище - ОСОБА_6 .
Згідно із статтею 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 263-265 ЦПК України, статтями 24, 56, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05 листопада 2011 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 05 листопада 2011 року, актовий запис №822.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище - ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'ятсот дві) грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог статей284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 ) .
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 14 березня 2023 року.
Суддя С.М. Лисиченко