Справа № 953/7370/22
н/п 2/953/1943/23
14 березня 2023 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
20 грудня 2022 року до Київського районного суду м. Харкова поштовим зв'язком надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до ОСОБА_2 (далі-відповідач), в якій позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , укладений 26.08.2021 та зареєстрований Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1690.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 26.08.2021 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції укладено шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис №1690, позивач залишила собі дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ». Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Подружнє життя не склалося через несумісність характерів, втрати поваги один до одного. Відповідач має інші погляди на життя. Вважає, що сім'я перестала існувати, тому шлюб між подружжям необхідно розірвати, на примирення не згодна. Спору про поділ майна немає.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 14.03.2023, не з'явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. В прохальній частині позовної заяви позивач прохав суд здійснити розгляд спрпви без його участі, за наявності обставин, передбачених ЦПК України провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 14.03.2023, не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На електронну адресу суду надав заяву про визнання позовних вимог, справу просив розглянути за його відсутності.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.11.2022, виданого повторно, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, зареєстрований 26.08.2021 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1690. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_2 », дружини - « ОСОБА_1 » .Від шлюбу сторони дітей не мають.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 1 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Згідно з статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Судом встановлено, оскільки не заперечувалося сторонами, що на час розгляду даної справі між позивачем та відповідачкою фактично припинені шлюбні відносини, спільного господарства сторони не ведуть. Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивачки, так і відповідача.
Враховуючи вищевикладене, та визнання позову відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Частиною 2 статті 142 передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496 грн.20 коп.
На підставі частини 1 статті 142 ЦПК України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» з наступними змінами, у зв'язку з визнанням позову відповідачем позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований 26.08.2021 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1690.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Зобов'язати управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), 50 відсотків сплаченего згідно з платіжною інструкцією №365 від 06.12.2022, судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відомості про учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
представник позивачки - ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Повний текст судового рішення складено 14 березня 2023 року.
Суддя С.М. Лисиченко