17 березня 2023 року
м. Харків
справа № 638/1100/23
провадження № 2/638/2189/23
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Яковлевої В.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
установив:
ОСОБА_1 через підсисетему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом про про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2023 року визначено суддю-доповідача Яковлеву В.М.
Матеріали справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 14 лютого 2023 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 17 лютого 2023 року про залишення позову без руху на адресу суду 13 березня 2023 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що на даний час не може бути відкрито провадження у справі, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 ЦПК України.
Положеннями пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з приписами частини четвертої статті 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Відповідно до глави 13 пункту один Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок № 296/5), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства (глава 13 пункт 3 Порядку 296/5).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»: при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в які викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.
У позовній заяві в обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що звертався до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лазерева Віталія Миколайовича з питанням оформлення спадщини, однак ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з тим, що вона пропустила строк на прийняття спадщини.
Однак на підтвердження цієї обставини позивачем не додано постанову нотаріуса про відмову вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - залишити без руху повторно для виконання вимог статей 175 і 177 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В. М. Яковлева