Іменем України
17 березня 2023 року
м. Харків
справа № 638/727/23
провадження № 3/638/791/23
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 14 січня 2023 року о 23-10 год. за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї падчерки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного характеру, які полягали у співмешканні, ударів в районі обличчя, чим завдав фізичного болю, внаслідок чого могло бути завдана шкода фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , чим порушив Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Конверт із судовою повісткою повернутий на адресу суду з довідкою «Укрпошта», причиною невручення зазначено відсутність адресата за вказаною адресою.
ОСОБА_1 повідомлявся про судові засідання шляхом направлення судових повісток SMS-повідомленнями на мобільний номер, зазначений в матеріалах справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS.
При цьому будь-яких зауважень, зокрема щодо правильності зазначення його місця проживання, в протоколі не зазначено. Про зміну місця проживання ОСОБА_1 суд не повідомляв. Дані щодо будь-якого іншої адреси його місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для виклику ОСОБА_1 до суду задля реалізації його права приймати участь в розгляді справи.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Частиною першою статті 277 КупАП України встановлено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КупАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КупАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 , який притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КупАП України, та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КупАП України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №222189 від 15 січня 2023 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , диском з відео з боді камери472943, терміновим заборонним приписом серії АА № 164156 від 15 січня 2023 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №222189 від 15 січня 2023 року.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті 173-2 КУпАП у виді штрафу, тобто грошове стягнення, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 173-2, 221, 283-289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто в порядку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м.Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) мiсяцiв з наступного дня пiсля набрання нею законної сили.
Суддя В.М. Яковлева