Іменем України
17 березня 2023 року
м. Харків
справа № 638/7352/22
провадження № 2/638/1948/23
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гасана М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
19 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського раойнного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 10 вересня 2014 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено шлюб міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 746. Від шлюбу спільних дітей не мають.
Позивач зазначає, що одруження виявилось невдалим. Через несумісність характерів та різне ставлення до життя виникали постійні сварки. Втрачено повагу один до одного, фактично припинені шлюбні відносини. 3 початку 2016 року разом не проживають. Спільне господарство припинено. Збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача.
У зв'язку із викладеним, просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 10 вересня 2014 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 746.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
У судове засідання позивач не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. 22 лютого 2023 року та 15 березня 2023 рокк ОСОБА_1 подала до суду заяви, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. 22 лютого 2023 року та 16 березня 2023 року через канцелярію суду відповідач надав заяви, в якій просить провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу не заперечує, просив справу розглянути без його участі.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
10 вересня 2014 року позивачка уклала шлюб з відповідачем у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 746, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 вересня 2014 року (а.с. 11).
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина 3 статті 109 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини 3 статті 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):
Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Відповідно до положень частин 1, 4 статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановивши, що сторони сумісного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та, враховуючи правову позицію відповідача, який проти задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу не заперечував, та наявність на те законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України, частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Беручи до уваги вищенаведене, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету 496,20 гривень, що дорівнює 50-ти відсоткам судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову (992,40 х 0,5 = 496,20).
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 496,20 гривень відповідно до статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивачки.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 10 вересня 2014 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 746, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп. судового збору, сплаченого ним за подання до суду позовної заяви за квитанцією № 0.0.2772726254.1 від 12 грудня 2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 17 березня 2023 року.
Суддя В. М. Яковлева