Єдиний унікальний номер 205/2614/23
1-кс/205/282/23
17 березня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041690000276 від 01.03.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючий середню спеціальну освіту, розлученого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз: 16.12.2015 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2015 року до відбуття покарання 5 років позбавлення волі. Звільнений 03.11.2017 року з Солонянської ВК Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання; 03.03.2021 року направлено матеріали за обвинувальним актом за ч.2 ст. 186 КК України до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська,
До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022 року Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, який Указом Президента України за № 58/2023 від 06.02.2023 року продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин. Так, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за злочин проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та знов, повторно вчинив новий злочин проти власності. Надалі у невстановлені під час досудового розслідування місці та час у ОСОБА_5 виник кримінально протиправний намір направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно в умовах воєнного стану. 21.02.2023 року, реалізовуючи вищевказаний кримінальний протиправний намір, близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що в приміщенні квартири, що належить його матері ОСОБА_8 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться предмет, який він визначив об'єктом свого протиправного посягання, прибув за вищевказаною адресою. В подальшому, перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири ОСОБА_8 побачив дверний замок, новий, марки «ГАРДИАН», який він визначив об'єктом свого злочину. Одразу після цього він, шляхом вільного доступу, реалізуючи свій вищевказаний кримінальний протиправний намір, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, підійшов до шафи, на полиці якої знаходився дверний замок «ГАРДИАН», що належить ОСОБА_8 , взяв вказаний дверний замок, та утримуючи викрадене майно при собі покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме продав за договором про надання фінансового кредиту під заставу №DP-99.72652/0 до ПТ «Ломбард» Онікс. Кримінально - протиправними діями ОСОБА_8 , було спричинено майнову шкоду ОСОБА_8 , згідно висновку експерта № 1147 від 13.03.2023 року, на загальну суму 930 грн. 25 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022 року Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, який Указом Президента України за № 58/2023 від 06.02.2023 року, яким продовжено строк дії з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин. Так, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за злочин проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та знов, повторно вчинив новий злочин проти власності. Надалі у невстановлені під час досудового розслідування місці та час у ОСОБА_5 виник кримінально протиправний намір направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно в умовах воєнного стану. 24.02.2023 року, реалізуючи вищевказаний кримінальний протиправний намір, в період часу з 06 год. 30 хв. по 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що в приміщенні квартири, що належить його матері ОСОБА_8 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться предмет, який він визначив об'єктом свого протиправного посягання, прибув за вищевказаною адресою. В подальшому, перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири ОСОБА_8 побачив фен для волосся « Grunhelm GHD-515», який він визначив об'єктом свого злочину. Одразу після цього він, шляхом вільного доступу, реалізуючи свій вищевказаний кримінальний протиправний намір, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, підійшов до шафи, на полиці якої знаходився фен для волосся « Grunhelm GHD-515», що належить ОСОБА_8 , взяв вказаний фен для волосся, та утримуючи викрадене майно при собі покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме продав за договором про надання фінансового кредиту під заставу №DP-99.72771/0 до ПТ «Ломбард» Онікс. Кримінально - протиправними діями ОСОБА_8 , було спричинено майнову шкоду ОСОБА_8 , згідно висновку експерта № 1148 від 13.03.2023, на загальну суму 745 грн. 66 копійок.
Надалі, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022 року Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, який Указом Президента України за № 58/2023 від 06.02.2023 року продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин. Так, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за злочин проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та знов, повторно вчинив новий злочин проти власності. Надалі у невстановлені під час досудового розслідування місці та час у ОСОБА_5 виник кримінально протиправний намір направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно в умовах воєнного стану. 25.02.2023 року, реалізовуючи вищевказаний кримінальний протиправний намір, приблизно о 14 год., ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що в приміщенні квартири, що належить його матері ОСОБА_8 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться предмет, який він визначив об'єктом свого протиправного посягання, прибув за вищевказаною адресою. В подальшому, перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири ОСОБА_8 побачив телевізор «Grunhelm gt71hd24», який він визначив об'єктом свого злочину. Одразу після цього він, шляхом вільного доступу, реалізуючи свій вищевказаний кримінальний протиправний намір, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, підійшов до шафи, на полиці якої знаходився телевізор «Grunhelm gt71hd24», що належить ОСОБА_8 , взяв вказаний телевізор, та утримуючи викрадене майно при собі покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме, продав за договором про надання фінансового кредиту під заставу №DP-99.72781/0 до ПТ «Ломбард» Онікс. Кримінально - протиправними діями ОСОБА_8 , було спричинено майнову шкоду ОСОБА_8 , згідно висновку експерта № 1149 від 13.03.2023, на загальну суму 5639 грн. 06 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України.
17.03.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до восьми років, також в проваджені Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, вирок на даний час не ухвалений, у зв'язку з чим підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування. Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цього кримінальному провадженні, оскільки потерпілою являється його мати, стосовно свідків йому відомі місця їх роботи та шляхом погроз або вмовлянь він може впливати на зміну або відмову від показань, які надані під час досудового розслідування останніми. В обґрунтування п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України необхідно вказати, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний зможе вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки він вже раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу.
З огляду на зазначене, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, надав пояснення аналогічні змісту клопотання. Слідчий СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 в судовому засіданні просила клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме, домашній арешт за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про його причетність до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує, що підозрюваний раніше судимий, вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 під загрозою застосування покарання за злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні, як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства з метою зміни ними своїх показів в суді з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності. Таким чином, сукупність викладених обставин свідчать про недоцільність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вищевказаним ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в матеріалах кримінального провадження існує обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, а також приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які свідчать про наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки альтернативні запобіжні заходи не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.
Крім того, не підлягає задоволенню клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання, оскільки адреса його місця проживання, а саме, АДРЕСА_1 є місцем вчинення злочину.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 134 200 гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023041690000276 від 01.03.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 12 травня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 134 200 гривень (сто тридцять чотири тисячі двісті гривень).
У разі внесення застави у визначеному розмірі, вважати, що до ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді застави із встановленням наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого та/або прокурора за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Повідомити ОСОБА_5 , що невиконання обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді є підставою для заміни вказаного запобіжного заходу на більш жорсткий.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1