Справа № 203/4812/22
Провадження № 1-кп/0203/415/2023
іменем України
15 березня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої ставиться
питання про застосування примусових
заходів медичного характеру - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 ,
представників потерпілого - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12022041030001575 від 05.09.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «КОРНЕЛІЙ і КО», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,
08 грудня 2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12022041030001575 від 05.09.2022 року, відносно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 04.09.2022, приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходився у приміщенні офісу, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, 24/7, де на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з сусідом ОСОБА_7 у ОСОБА_4 виник протиправний намір, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, а саме: транспортного засобу марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo» білого кольору, д/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Аванті Груп» та який перебував у користуванні ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, ОСОБА_4 , 04.09.2022 приблизно об 18 годині 30 хвилин, утримуючи при собі каністру з горючою рідиною, прийшов на відкриту ділянку місцевості, розташовану біля будинку АДРЕСА_3 , доступ до якої є вільним для оточуючих осіб, де у той час знаходився припаркований транспортний засіб марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo » білого кольору, д/н НОМЕР_1 . Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, на ґрунті раніше виниклої особистої неприязні, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, підійшов до вказаного транспортного засобу та використовуючи заздалегідь заготоване знаряддя для вчинення протиправного діяння, а саме каністру з горючою рідиною, вилив вказану рідину на транспортний засіб марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo » білого кольору, д/н НОМЕР_1 , та підпалив її.
Далі, ОСОБА_4 , переконавшись, що в результаті підпалу ним горючої рідини транспортний засіб «Fiat», моделі «Nuovo Doblo » білого кольору, д/н НОМЕР_1 загорівся, покинув місце події. Пожежа, яка виникла у вищевказаному автомобілі має два непов'язаних між собою осередки пожежі, а саме: у передній правій частині автомобіля, біля місця розташування передньої правої фари, другий: на задніх дверях у місці розташування дверних ручок. Причиною пожежі є займання горючої рідшій внаслідок занесення стороннього джерела запалювання до осередку пожежі з попередньою підготовкою події.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , які виразилися в умисному пошкодженні транспортного засобу марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo » білого кольору, д/н НОМЕР_1 , вчиненому шляхом підпалу, потерпілому ТОВ «Аванті Груп», було завдано майнову шкоду на суму 205 777, 25 грн.
Згідно висновку амбулаторної психіатричної експертизи №438 від 06.10.2022 року ОСОБА_4 у період інкримінованого йому діяння страждав і в теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі біополярного афективного розладу, поточний маніакальний епізод, що потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги зі звичним наглядом.
В судовому засіданні прокурор просила клопотання задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.
Законний представник ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_5 , а також ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, при вирішенні цивільного позову поклались на розсуд суду. При цьому ОСОБА_4 не заперечував факт підпалу ним автомобіля, однак вказав, що зробив це на емоціях після конфлікту с ОСОБА_7 , під час якого будь-яких погроз йому не висловлював.Крім того, зазначив, що під час підпалу автомобіля отримав опіки в районі живота.
Представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 є його сусідом. В його користуванні знаходиться автомобіль «Fiat», моделі «Nuovo Doblo » білого кольору, д/н НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «Аванті Груп», де він працює менеджером. 04.09.2022 року ввечері до нього прийшов ОСОБА_4 та попросив переставити вказаний автомобіль, на що він погодився. На вулиці в них стався конфлікт, під час якого ОСОБА_4 погрожував фізичною розправою та підпалом автомобілю, у зв'язку з чим ОСОБА_7 викликав працівників поліції. Однак працівники поліції жодних заходів не вжили та поїхали. Після чого, коли ОСОБА_7 знаходився вдома, почув хлопок на вулиці та крики дружини про те, що автомобіль підпалили. При цьому вказав, що дружина бачила, як ОСОБА_4 кинув палаючу каністру неподалік від машина та втік. Потім ОСОБА_7 вибіг на вулицю, де сусіди вже гасили палаючий автомобіль. Крім того, підтвердив суму шкоди, яка була нанесена потерпілому, та складає 205 777, 25 грн, яку просив стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 просив задовольнити клопотання прокурора частково, застосувавши до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим або суворим наглядом, оскільки вважає, що ОСОБА_4 , який зловживав спиртними напоями, вчиняє адміністративні правопорушення, є небезпечним для суспільства та поміщення на лікування до закладу зі звичайним наглядом буде недостатнім. Крім того, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник цивільного позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, просила його задовольнити, врахувавши те, що ОСОБА_4 є засновником господарського товариства та отримує у зв'язку з цим певні доходи, які можуть бути достатніми для відшкодування нанесеної ним шкоди.
Вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні, повністю визнається учасниками судового провадження та обставини його вчинення ніким не оспорюються.
Водночас необхідність застосування до ОСОБА_6 примусового заходу медичного характеру обґрунтовується наступними доказами:
- витягом з ЄРДР № 12022041030001575, відповідно до якого 04.09.2022 року ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів з заявою про те, що ОСОБА_4 біля будинку № 24 по вул.Ю.Савченко в м.Дніпро умисно вчинив пошкодження чужого майна: автомобіля «Fiat Nuovo Doblo » д/н НОМЕР_1 шляхом підпалу;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.09.2022 року;
- протоколом огляду місця події від 04.09.2022 року, за яким за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, поблизу будинку №24 виявлено пошкоджений автомобіль марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo » білого кольору, д/н НОМЕР_1 , пожежне сміття з автомобіля, пошкоджену каністру чорного кольору;
- актом про пожежу від 04.09.2022, відповідно до якого автомобіль марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo » білого кольору, д/н НОМЕР_1 був підпалений;
- заявою ОСОБА_4 від 04.09.2022 про добровільну видачу співробітникам поліції шортів зі слідами паливно-мастильних матеріалів;
- протоколом огляду від 04.09.2022, під час якого у ОСОБА_4 вилучено шорти «SPORT WPAR», на яких наявні сліди паливно-мастильних матеріалів;
- копіями документів, які були долучені за заявою потерпілого: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , відповідно до якого пошкоджений автомобіль належить ТОВ «Аванті Груп»; фотознімки пошкодженого автомобіля; довіреність ТОВ «Аванті Груп» на ім'я ОСОБА_7 ; звіт про оцінку транспортного засобу з додатками, яким визначено вартість збитків, які складають 205777,25 гривень;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2022 року відповідно якого свідок ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_4 як особу, яка 04.09.2022 приблизно о 18:30 годині, знаходячись за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, поблизу будинку №24 підпалила автомобіль, яким користувався її чоловік ОСОБА_7 та який належить ТОВ «Аванті груп», де працює її чоловік, а саме автомобіль марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo» білого кольору, д/н НОМЕР_1 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2022 року, відповідно якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_4 як чоловіка, який 04.09.2022 приблизно о 18.30 годині, знаходячись у дворі за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, поблизу будинку №24 підпалив автомобіль марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo» білого кольору, д/н НОМЕР_1 ;
-висновком судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/104-22/30017-ПТ від 14.10.2022, відповідно до якого пожежа, яка виникла за адресою: АДРЕСА_3 у автомобілі марки «Fiat», моделі «Nuovo Doblo» білого кольору, д/н НОМЕР_1 має два непов'язаних між собою осередки пожежі, а саме перший: у передній правій частині автомобіля біля місця розташування передньої правої фари, другий на задніх дверях у місці розташування дверних ручок. Причиною пожежі є займання горючої рідини внаслідок занесення стороннього джерела запалювання до осередку пожежі з попередньою підготовкою події;
-висновком експерта за результатами проведення транспортної товарознавчої експертизи №5542-22 від 07.11.2022, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки «FIAT», модель «Nuovo Doblo», тип спеціалізований вантажний фургон маловантажний - В, 2011 р.в., білого кольору, номер шасі НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1 , станом на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто на 04.09.2022 складала:205 777, 25 грн.;
-висновком судово - медичної експертизи №3088є від 03.11.2022, відповідно до якого при огляді у ОСОБА_4 виявлено ділянку, яка може бути наслідком загоєння садна чи опікової поверхні - на передній черевній стінці, ліворуч у нижньому відділі, на відстані 8,0 см вниз та ліворуч від пупка. Опікові поверхні виникають від дії високої температури, можливо вказати, що вона могла утворитись в термін понад 12 діб до моменту огляду. Виявлена у ОСОБА_4 при огляді ділянка, може бути наслідком загоєння садна чи опікової поверхні-спричинена від однієї дії;
- висновком судово-психіатричного експерта №438 від 06.10.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_4 у період інкримінованого йому діяння страждав і в теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі біополярного афективного розладу, поточний маніакальний епізод. Зазначене психічне захворювання позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_4 у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними, потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Отже, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечні діяння за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, які виразились в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, про яке зазначено у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він є директором господарського товариства, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває з 04.11.2015 року на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: біополярний афективний розлад, поточний маніакальний епізод (F -31.1), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, має третю групу інвалідності за загальним захворюванням.
Частиною 2 ст.513 КПК України визначено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до вимог ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
При цьому, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які зокрема вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння (п.1 ч.1 ст.93 КК України).
Частиною 2 ст.19 КК України передбачено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
За приписами ч.ч.1,2 ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1)надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3)госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4)госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст.92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст. 94 КК України обрання судом певного виду примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Враховуючи висновки судово-психіатричної експертизи, а також вимоги ч.3 ст.94 КК України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Разом з цим суд зазначає, що доводи представника потерпілого ОСОБА_8 про наявність підстав для госпіталізації ОСОБА_4 до психіатричного закладу з посиленим або суворим наглядом, оскільки він становить загрозу для суспільства, погрожував ОСОБА_7 фізичною розправою, постійно зловживав спиртними напоями, притягався до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є слушними. Так, ОСОБА_4 не інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння з посяганням на життя іншої особи, а суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять доказів притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, зловживання ним спиртними напоями, вчинення адміністративних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння, щоб становило небезпеку для суспільства.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ Груп» до ОСОБА_4 суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, несе інша фізична або юридична особа, визначена законом.
Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Стаття 128 КПК України кореспондується з положеннями ч.1 ст.1186 ЦК України, якою встановлено, що шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується.
Відповідно до ч. 2 ст. 1186 ЦК України визначено, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.
Проте, відповідно до ч.1 ст.1186 ЦК України з урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Крім того, якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів провадження, цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ Груп», було заявлено безпосередньо до ОСОБА_4 .
При цьому, ОСОБА_4 під час вчинення суспільно-небезпечного діяння перебував в стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, та в силу ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.
Відповідно дост.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представниками потерпілого -цивільного позивача не надано відповідних доказів на підтвердження матеріального становища потерпілого та того, що особа, яка завдала шкоди, може відшкодувати спричинену нею шкоду, щоб давало підстави суду постановити рішення про відшкодування ОСОБА_4 цієї шкоди. Разом з цим, суд зазначає, що формальне зайняття ОСОБА_4 посади директора господарського товариства не може свідчити про наявність в нього достатніх доходів для відшкодування шкоди. Крім того, сам ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що не має у власності будь-якого майна, а доказів протилежного позивачем не надано.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази й того, що ОСОБА_4 сам довів себе до стану, в якому він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними в результаті вживання ним спиртних напоїв, тому доводи представника потерпілого ОСОБА_8 щодо зловживання ОСОБА_4 спиртними напоями зводяться до припущень, у зв'язку з чим до уваги не приймаються.
Отже, за будь-яких умов у досліджуваному кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого саме до ОСОБА_4 , до якого застосовані примусові заходи медичного характеру, у зв'язку з вчиненням ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у стані неосудності - задоволенню не підлягає за відсутності правових підстав для стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди.
Прийняття даного рішення не позбавляє потерпілого права на подачу цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства до осіб, визначених ч. 1 ст. 1184, ч. 2 ст. 1186 ЦК України.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Стосовно вирішення питань наявності процесуальних витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З наведеної норми вбачається, що КПК України можливість стягнення з винної особи витрат на залучення експерта пов'язано виключно з фактом ухвалення щодо особи обвинувального вироку.
Вказане узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, який в постанові від 15.03.2018 року у справі №390/1488/17 зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого на користь держави тільки у разі ухвалення обвинувального вироку. Цією правовою позицією визначено, що правильна позицію судів про необхідність виключення з резолютивної частини ухвали рішення про стягнення на користь держави судові витрати на проведення експертизи, оскільки, судом першої інстанції обвинувальний вирок не ухвалюється.
При цьому, згідно з ч.3 ст.119 КПК України у разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, клопотань про обрання запобіжного заходу до набрання судовим рішення законної сили не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 92-94, ч.2 ст. 194 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 393, 395, 503-516, 532-534 КПК України, ст.ст.13, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд-
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ Груп» до підозрюваного ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без задоволення.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-сині шорти з наявними слідами паливно мастильних матеріалів з написом «SPORT WEAR», які добровільно видав ОСОБА_4 , поміщені у спеціальний пакет №WAR 1505832, передані на зберігання в камеру схову ДРУП ГУНП Дніпропетровській області - знищити;
-пожежне сміття з автомобіля, поміщене до спецпакету № WAR1201964, каністру, поміщену до спецпакету № KIV7108756, передані на зберігання в камеру схову ДРУП ГУНП Дніпропетровській області - знищити.
-Транспортний засіб марки марки «FIAT», модель «Nuovo Doblo», тип спеціалізований вантажний фургон маловантажний - В, 2011 р.в., білого кольору, номер шасі НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1 , переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_7 , залишити за належністю.
Виконання ухвали суду покласти на прокурора.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1