16 березня 2023 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 192/1060/22 (провадження № 1-кп/201/420/2023), відомості про яке 13 червня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041570000249, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Вугледар, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, -
Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні та продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину, а отже, може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, з врахуванням попередньої судимості обвинуваченого, у зв'язку із чим, просила у своєму клопотанні продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, подавши письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризиків переховування від суду, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку із відсутністю у обвинуваченого місця роботи, а також просив не враховувати посилання прокурора на тяжкість можливого призначення покарання обвинуваченому у вигляді семи років позбавленні волі, оскільки строк покарання в даному випадку, з урахуванням ст. 68 КК України, не може перевищувати 2/3 від максимального строку покарання, у зв'язку із чим, просив суд змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби, або зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснивши, що має місячний дохід у виді пенсії, підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2023 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2023 року.
Таким чином, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу та його продовженні, на даний час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому, судовий розгляд кримінального провадження триває, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_4 має можливість переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 стороною обвинувачення діянь, пов'язаних із відкритим викраденням чужого майна, поєднаному з проникненням у житло в умовах воєнного стану, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд доходить до висновку про неможливість на даній стадії розгляду кримінального провадження застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв'язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий стан, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 99 240,00 грн., оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника - адвката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 14 травня 2023 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, є 14 травня 2023 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу, що становить 99 240,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, у разі внесення якої на рахунок № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.
У випадку внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1