іменем України
Справа № 210/1057/23
Провадження № 1-кс/210/708/23
"17" березня 2023 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42022042090000076 від 05.07.2022 року щодо застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, не працює, одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42022042090000076 від 05.07.2022 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України. Необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що Відділенням поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042090000076 від 05.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Прокурор зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 створив та очолив злочинну організацію зі стабільним складом, до якої увійшли: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Об'єднані єдиним умислом та планом з розподілом функцій учасників, спрямованих на досягнення цього плану, які одночасно, перебуваючи в м. Кривому Розі, виконуючи відведену кожному роль, в період не пізніше ніж 05 липня 2022 до моменту припинення злочинної організації правоохоронними органами вчинювали тяжкі та особливо тяжкі злочини, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки на території міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відносно осіб, що проживають на території України.
16.03.2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації;
- ч. 4 ст. 28 ч. 4ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене організованою групою.
Того ж дня, 16.03.2023 року о «21» годин «25» хвилин ОСОБА_13 було затримано у порядку п.4 ч.1 ст. 208 КПК України.
Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_13 є наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ним вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами;
1) протоколами НСРД, передбаченими ст.ст. 260, 267 КПК України (обстеження публічно недоступного місця, житла чи іншого володіння особи; аудіо -, відеоконтроль особи), спостереження за річчю, за автомобіль марки BMW 325 д.н.з. НОМЕР_1 ;
2) протоколами НСРД, передбаченими ст. 269 КПК України (спостереження за річчю) автомобіль BMW 325 д.н.з НОМЕР_2 та автомобіль BMW 520І д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1. переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_5 слід зазначити, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням та у разі визнання судом винним останнього у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може понести покарання, пов'язане з позбавленням волі. У зв'язку з чим ОСОБА_13 , розуміючи вказані обставини, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності та покарання.
2. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_13 , слід зазначити, що останній як встановлено під час досудового розслідування, являвся активним учасником розгалуженої системи вчинення злочинів проти власності, а саме шахрайських дій з використанням електронно - обчислювальної техніки, і на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлені всі речові докази (зокрема комп'ютерна техніка, електронно - обчислювальна техніка, програмне забезпечення, які використовувалися як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень протягом часу існування злочинної організації), що мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про місцезнаходження, яких достовірно відомо ОСОБА_13 , останній розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останньої більш м'якого запобіжного заходу, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому він підозрюється;
3. незаконно впливати на свідків, або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_13 , слід зазначити, що останній будучи активним учасником, має прямий вплив на інших співучасників, які є підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні. Саме вказані обставини вказують на те, що у разі застосування до ОСОБА_13 , більш м'якого запобіжного заходу, останній зможе здійснювати незаконний вплив, з урахуванням того, що останній є керівником структурної частини злочинної організації на підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та інших учасників злочинної організації.
4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_13 слід зазначити, що під час досудового розслідування встановлено, що в період вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_13 , будучи організатором злочинної організації, направленої на систематичне здійснення шахрайських дій з використанням електронно обчислювальної техніки, завів значну кількість корупційних зв'язків серед представників правоохоронних органів місцевої ланки, з якими підтримує тісні зв'язки, що свідчить про можливість ОСОБА_13 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
5. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_13 , слід зазначити, що останній не пізніше 05.07.2022 та до моменту затримання учасників злочинної організації у порядку ст. 208 КПК України був активним учасником, пов'язаним із систематичним вчиненням злочинів проти власності, а саме шахрайських дій, з використанням електронно - обчислювальної техніки, відносно громадян, які проживають на всій території України, серед яких пенсіонери, військовослужбовці та ТПО, що вказує на схильність останньої до кримінально-протиправної поведінки. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на наявність вказаних ризиків, застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_13 , окрім як тримання під вартою, не надасть в повній мірі органу досудового розслідування виконати завдання кримінального провадження та не забезпечить нормальну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, що вказує на наявність двох підстав, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України, які надають право не визначати розмір застави під час застосування відносно підозрюваного ОСОБА_13 запобіжного заходу у разі застосування слідчим суддею такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
У зв'язку з чим, сторона обвинувачення наполягає на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без альтернативи внесення застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому. Вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним та забезпечить неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, що має суттєве значення як під час досудового розслідування так і під час подальшого судового розгляду. Прокурор додатково зазначив, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не зможе запобігти визначеним ризикам, про що свідчать дані про особу підозрюваного, характер його злочинної діяльності, розуміння неминучого покарання за злочини у вчиненні яких він підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_13 просив в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Захисник підозрюваного ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_4 , заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить обрати більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Відділенням поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042090000076 від 05.07.2022, за ознаками ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
16.03.2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації;
- ч. 4 ст. 28 ч. 4ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене організованою групою.
Того ж дня, 16.03.2023 року о 21 годині 25 хвилин ОСОБА_13 було затримано у порядку п.4 ч.1 ст. 208 КПК України.
Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_13 є наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ним вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами;
1) протоколами НСРД, передбаченими ст.ст. 260, 267 КПК України (обстеження публічно недоступного місця, житла чи іншого володіння особи; аудіо -, відеоконтроль особи), спостереження за річчю, за автомобіль марки BMW 325 д.н.з. НОМЕР_1 ;
2) протоколами НСРД, передбаченими ст. 269 КПК України (спостереження за річчю) автомобіль BMW 325 д.н.з НОМЕР_2 та автомобіль BMW 520І д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства", у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим", залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_13 , дані про особу підозрюваного, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_13 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваної особи, стан його здоров'я, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків.
Виходячи з особливої тяжкості інкримінованих ОСОБА_13 злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованих ОСОБА_13 злочинів, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною особою.
В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_13 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд приймає до уваги, що підозрюваному інкримінується вчинення злочинів, які кваліфікуються за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, дані стосовно обвинуваченої особи, враховує його соціальні зв'язки, тяжкість інкримінованого йому злочину.
Відповідно до п. 35 рішення Європейського суду по правам людини від 26.06.1991 р., у справі «Летельє проти Франції», національні судові органи повинні у першу чергу слідкувати за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув'язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи мається суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовував відступлення від принципу поваги до особистої свободи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного (обвинуваченого), але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри, яка пред'явлена ОСОБА_13 станом на момент розгляду клопотання не спростована.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_13 вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, які караються позбавленням волі з конфіскацією майна, прокурором в судовому засіданні доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від слідства, а в подальшому і від суду, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_13 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Крім того, виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_13 слід обчислювати з 16 березня 2023 року по 14 травня 2023 року включно, у відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42022042090000076 від 05.07.2022 року щодо застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, починаючи з 16 березня 2023 року по 14 травня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1