Дата документу 15.03.2023Справа № 531/931/22
Провадження № 2/554/1796/2023
Іменем України
15 березня 2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
секретаря судового засідання - Матвієнко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7958,48 грн. за кредитним договором б/н від 02.09.2010 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 03.06.2022 року позовна заява АТ КБ «Приватбанк» направлена за територіальною підсудністю до Октябрського районного суду м.Полтави.
27.06.2022 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Ухвалою суду від 30.06.2022 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.10.2023 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
У судові засідання позивач та його представник 15.11.2022, 22.12.2022, 15.03.2023 року не з'явилися, повідомлені про час та місце судового розгляду, заяв та клопотань до суду не подавали.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду, заяв та клопотань до суду не подавали.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Відтак норми частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження№ 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).
Як вбачається, у судові засідання 15.11.2022, 14.02.2023, 15.03.2023 року представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, заяв та клопотань до суду не подавав.
У зв'язку з тим, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, тому суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин суд, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.В.Гольник