Дата документу 22.02.2023Справа № 554/1247/23
Провадження № 1-кс/554/2106/2023
22 лютого 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170420000419 від 10.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим прокурором про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170420000419 від 10.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що Слідчим відділом Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170420000419 від 10.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до чергової частини
Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява, про
те, що 09.02.2023 року, близько об 13:15 год., невідома особа на законних підставах,
представившись працівником соціальної безпеки, за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою:
АДРЕСА_1 , викрала грошові кошти останньої в розмірі 13500 грн.,
чим саме завдала матеріального збитку на вказану суму.
В ході проведення огляду місця події на підставі дозволу від
власниці квартири ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні
квартири
АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: грошові кошти, а саме:
- банкнота номіналом 100 гривень з № УЕ7212505;
- банкнота номіналом 100 гривень з № УЕ0681981;
- банкнота номіналом 100 гривень з № УР0948488;
- банкнота номіналом 200 гривень з № ВД8907780;
- банкнота номіналом 500 гривень з № ЄБ0628473;
Вищеописані грошові кошти було поміщено до паперового конверту НПУ з відповідними роз'яснюючими підписами слідчого та понятих.
Вище описані речі визнані речовими доками в рамках кримінального провадження № 12023170420000419 від 10.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, виявлені в ході огляду речі, відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 170 КПК України для забезпечення збереження речових доказів, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження підлягають арешту.
На підставі викладеного, слідчий просить задовольнити клопотання.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що Слідчим відділом Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170420000419 від 10.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до чергової частини
Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява, про
те, що 09.02.2023 року, близько об 13:15 год., невідома особа на законних підставах,
представившись працівником соціальної безпеки, за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою:
АДРЕСА_1 , викрала грошові кошти останньої в розмірі 13500 грн.,
чим саме завдала матеріального збитку на вказану суму.
В ході проведення огляду місця події на підставі дозволу від
власниці квартири ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні
квартири
АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: грошові кошти, а саме: банкнота номіналом 100 гривень з № УЕ7212505; банкнота номіналом 100 гривень з № УЕ0681981; банкнота номіналом 100 гривень з № УР0948488; банкнота номіналом 200 гривень з № ВД8907780; банкнота номіналом 500 гривень з № ЄБ0628473.
Слідчим доведено, що майно, вилучене під час проведення огляду від 09.02.2023 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
09.02.2023 року вказані предмети було визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12023170420000419.
Вилучені, під час огляду від 09.02.2023 року грошові кошти, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170420000419 від 10.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, а саме: банкнота номіналом 100 гривень з № УЕ7212505; банкнота номіналом 100 гривень з № УЕ0681981; банкнота номіналом 100 гривень з № УР0948488; банкнота номіналом 200 гривень з № ВД8907780; банкнота номіналом 500 гривень з № ЄБ0628473, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1